
- •1. Предмет і методи політичної науки.
- •3. В.Липинський - теоретик українського консерватизму.
- •4. Етапи р-ку та принципи політичної доктрини лібералізму.
- •5. Принцип географічного детермінізму в політичній теорії
- •6. Влада як суспільне явище. Політична влада.
- •7.Панування. М. Вебер про панування.
- •8. Основні принципи реалізації влади. Джерела влади.
- •9. Концепції влади в сучасній політичній науці.
- •11. Державна та політична влада
- •13. Політична система: суть, структура та функції.
- •14. Механізм функціонування політичної системи. Теорія політичної системи д. Істона
- •15. Структура політичної системи.
- •16.Держава як політична організація суспільства. Н. Макіавеллі про державу.
- •17. Поняття, ознаки та структура держави. Функції держави.
- •18. Генеза держави. Теорії її походження.
- •21. Вчення г.Гегеля про громадянське суспільство.
- •22. Форми держави.
- •23. Форми державного устрою
- •24. Федеративні держави. Федералістські концепції в політичній думці України.
- •25.Форми державного правління. Арістотель та Платон про типологію форм правління.
- •26. Суверенітет держави. Теорія суверенітету ж.-ж.Руссо.
- •27. Політичні режими : сутність, ознаки та типи
- •30. Сутність тоталітаризму. Причини встановлення тоталітарних режимів.
- •31. Тоталітарний режим.
- •32. Перехідні режими: ознаки та стадії переходу
- •34. Демократія як тип політичної влади (принципи, інститути та процедури демократії).
- •35. Сучасні концепції демократії.
- •36. Політичний процес: суть і структура
- •39. Політичні рішення.
- •40. Вибори: роль та функції у політичному процесі.
- •41. Типи виборчих систем. Становлення виборчої системи в Україні
- •42. Суб’єкти політики. Людина та політика.
- •43. Політична соціалізація особи.
- •44. Політична поведінка.
- •45. Позаінституційні форми політичної поведінки. Натовп
- •48. Політична ідеологія.
- •49. Соціальна група, як суб’єкт політики.
- •50. Нації та етноси як суб’єкти політики
- •51. Політичні партії: суть, ознаки та функції.
- •52.Передумови та етапи становлення політичних партій.
- •53. Типологія політичних партій.
- •54. Функції політичних партій. Політичні партії в Україні
- •57. Структура та види політичних еліт, їх функції.
- •58. Теоретичні обгрунтування елітаризму.
- •59. Концепції еліт в. Парето та г. Моска
- •60. Р.Міхельс про олігархію.
- •61.Н. Макіавеллі та його вплив на формування теорії еліт.
- •62. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •63. Елітаризм в українській політичній думці ( в. Липинський, д. Донцов)
- •65. Політичні конфлікти.
39. Політичні рішення.
У політичній діяльності важливе місце посідає політичне рішення в якому чітко відбивається її творчий і цілеспрямований характер. У житті і розвитку суспільства виникають різноманітні проблеми. Одні очевидні, інші перебувають у стадії становлення. Окремі з них невідкладні, тому вимагають якнайшвидшого розв’язання. Інші не такі важливі і можуть бути вирішені з часом. М. Марков виділяє такі групи рішень: національні і регіональні; соціально-політичні і регіональні; державно-правові і директивні; глобальні і специфічні; стратегічні і тактичні, цільові, концептуальні, програмні; контрольно - коректуючі; науково обгрунтовані, емпіричні, інтуїтивні, рутинні і новаторські. Рішення фіксуються у відповідних документах, у програмах партій, з’їздів, пленумів, які відображають політику партій щодо суспільства в цілому і до окремих сфер суспільно-політичного життя. Процес підготовки і прийняття рішень сам собою надзвичайно складний і багатогранний. Він включає ряд етапів, пов’язаних із різними специфічними формами управлінської праці. Відомий американський спеціаліст з питань теорії систем, організації і управління А. Раппорт називає сім стадій підготовки рішення: формування проблеми; поділ складної проблеми на декілька простих; побудова ряду цілей, які індуктивно виходять одна з одної; аналогічних ситуацій і шляхів їх розв’язання; розгляд числових показників придатних для розв’язання проблеми; введення системи позначень; запис очевидних співвідношень; збагачення чи спрощення моделі залежно від ступеню її обробки. Основним у підготовці рішення є процес збору і переробки інформації про внутрішній стан тієї чи іншої системи і оточуючого її середовища. В прцесі переробки інформації з’ясовується сутність політичної ситуації на той чи інший момент або період. Оскільки на Заході партіям надається перевага у висуненні своїх кандидатів, то виборцям залишається право тільки висловити свою підтримку певній партії. При мажоритарній системі ( враховуються голоси подані за кандидата,що дістав більшість по виборчому округу, і позбавляються представництва ті партії, які дістали меншість голосів) партії блокуються під час виборів, і виборці змушені слідкувати за партією яку вони підтримують. У сучасних західних демократіях рішення, які виносяться вищими партійними інстанціями, визначають склад урядів. Методом прийняття рішень є консесуальне голосування, яке передбачає наявність декількох кандидатів або пропозицій і здійснюється шляхом надання переваг від першої до останньої з урахуванням усіх кандидатів або пропозицій. Політичне рішення повинне націлюватися на організацію практичної діяльності мільйонів людей і узгоджену роботу всіх ланок політичної системи суспільства. Політичні рішення стосуються певного кола питань, таких як: підвищення суспільно-політичної діяльності громадян, розмежування законодавчої, виконавчої і судової влади, виконання законів і рішень уряду, питання боротьби за мир і т. д. За своїм змістом політичні рішення дуже специфічні. Організація виконання рішень – процес постійний, який не можна зводити до проведення окремих заходів. Тут повинна діяти цілісна система( поінформованість виконавців, громадян про прийняті рішення;і т.д)