Емфатичні конструкції.

Емфаза – це спосіб виділення якогось слова, виразу чи змістових відтінків слова у висловленні. В результаті використання емфази висловлення стає більш виразним, емоційним.

В російській та українській мовах, на відміну від іспанської, основним емфатичним засобом є інтонація (Це моя книга. Це моя книга.) В іспанській мові існують особливі емфатичні конструкції, а саме:

1. Емфатичні конструкції типу

Fue en Madrid donde la conocí

Найбільш поширеним способом емфази є трансформація простого речення у складне. Так, просте речення La conocí en Madrid перетворюється на складне Fue en Madrid donde la conocí. В даному прикладі обставина місця en Madrid виноситься в головне речення, присудком якого є дієслово ser. Таким чином може виділятись будь-який член речення, за виключенням присудка.

При перекладі використання складних речень замість простих можливе лише в окремих випадках, оскільки цей тип емфази не є типовим для української мови. Більш природним є переклад іспанського складного речення українським простим, в яке вводяться такі слова, як саме, це, ось тощо, які підкреслюють необхідний член речення.

Fue en Madrid donde la conocí.

Я з нею познайомився саме в Мадриді.

Ahora es cuando vamos a ver si es verdad lo que nos has dicho.

Ось тепер ми і побачимо, чи правду ти нам сказав.

Con quien ella deseaba ajustar cuentas era con el señor Perez.

Це з сеньйором Пересом вона хотіла звести рахунки.

2. Емфатична конструкція типу

Es que tú no lo comprendes

Es que/ será que/ era que ... Lo que pasa es que ... ¿Es que ....? No es que ...(Subj.)

Справа в тому, що … або ….. ось в чому справа/ … в цьому вся справа Хіба … ? Справа не в тому, що…

Наприклад:

1. Es que no cree siquiera en sus propias palabras. Справа в тому, що він не вірить власним словам./ Він не вірить власним словам, в цьому вся справа.

2. ¿Es que no tengo derecho a defender mi honor y dignidad? Хіба я не маю права захищати свою честь і гідність?

3. No es que se encuentre mal, habrá cansado de todo. Справа не в тому, що він погано себе почуває, мабуть, він від усього стомився.

3. Емфатична конструкція типу

La quiero por lo buena que es

La quiero porque es buena La quiero por lo buena que es La quiero por lo buena

Я люблю її за те, що вона добра. Я люблю її за те, що вона така добра. Я люблю її за доброту.

Член речення, який виділяється, оформлюється артиклем lo та переноситься з підрядного речення в головне.

Використовується для виділення іменної частини присудка (es buena) та обставин (зазвичай виражених прислівниками: Le dijo lo mucho que le admiraba).

Прикметники, не дивлячись на наявність артикля lo, зберігають узгодження в роді та числі. La quiero por lo buena que es.

Подібні речення не мають паралелі в українському синтаксисі і перекладаються звичайними підрядними реченнями з можливим введенням «слів-підсилювачів»: наскільки, до якої міри, як…

No puedes imaginar lo terrible que es para mí.

Ти не можеш собі уявити, наскільки це для мене жахливо.

Можливо перекладати прикметники відповідними іменами якості.

A éste no le quería nadie por lo cruel y soberbio que era.

Його ніхто не любив за жорстокість та гордовитість.

Наприклад:

1. Comprendiendo lo arriesgado de mi situación, decidí no complicarla.

Розуміючи всю ризикованість своєї ситуації, я вирішив її не ускладнювати.

2. Tenías que haber visto lo de prisa que me ha comprendido.

Ти мав побачити, наскільки швидко він мене зрозумів.

3. Usted no sabe lo pesada que me era la vida.

Ви не знаєте, наскільки складним було моє життя.

Traducción de las palabras realidades.

La palabra “realidad” tiene dos significados mutuamente relacionados. En primer lugar, así son denominados los objetos de la cultura material y espiritual que son característicos de determinadas comunidades nacionales (etnias), y, en segundo lugar, son las palabras que denominan estos objetos. Con el segundo significado es usado con frecuencia otro término: “léxico sin equivalencia” (без еквівалентна лексика).

Este léxico puede ser subdividido en los siguientes tipos:

1. Léxico que denomina las realidades cotidianas.

1. vivienda: rancho - ранчо; hacienda - асієнда, etc.

2. vestuario: poncho - пончо, sombrero - сомбреро, etc.

3. alimentos, bebidas: mate – мате (infusión de té paraguayo), sangría - сангрія, etc.

4. tipos de labor: zafra – сафра (cosecha de la caña de azúcar).

5. signos monetarios, unidades de medida: peso – песо (unidad monetaria de muchos paíseslatinoamericanos); arroba – арроба (unidad de peso); vara – вара (unidad de longitud), etc.

6. instrumentos musicales, bailes y canciones populares y sus intérpretes: mariache – марьяче (grupo musical mexicano); rumba - румба, tango - танго, etc.

7. fiestas populares: fallas – фальяс (famosa fiesta valenciana de marzo de España), etc.

2. Léxico que denomina las realidades etnográficas y mitológicas:

1. comunidades étnicas y sociales y sus representantes: gaucho – гаучо (habitante de la pampa uruguaya y argentina, pastor), mestizo - метис, guaraní – гуарані (nombre de tribu india y su lengua), etc.

2. dioses, seres fantásticos, lugares legendarios: Mitla - Мітла (antigua ciudad sagrada de los aztecas), tlalóc – тлалок (dios de lluvia de los aztecas), etc.

3. Léxico que denomina las realidades de la naturaleza:

1. animales: anaconda - анаконда; terutero - терутеро, aura - аура (especies de aves), etc.

2. vegetación: ombú – омбу (especie de arbol), pica-pica – піка-піка (especie de hierbas), etc.

3. relieve, paisaje: selva - сельва (estepa suramericana); pampa – пампа (estepa uruguaya y argentina), etc.

4. Léxico que denomina las realidades de estructura estatal-administrariva y de la vida pública (actuales e históricas):

1. unidades administrativas e institutos estatales: intendencia – інтенденція (unidad administrativa en Colombia).

2. organizaciones sociales, partidos, etc., sus funcionarios y participantes: gremio – греміо (sindicato en Argentina y Uruguay)

3. subdivisiones militares y policíacas y sus grados: carabinero – карабінер (policía en Chile); geos – хеос (grupos de lucha contra el terrorismo en España), etc.

4. ocupaciones civiles y profesionales, títulos, grados: machetero - мачетеро (cortador de caña de azucar); cauchero – каучеро (trabajador de las plantaciones de caucho), etc.

Modos de traducción de las palabras-realidades.

a. transcripción (transliteración)(транскрипція, транслітерація). Por ejemplo: zafra – сафра, rumba - румба, tango - танго, etc. Cuando la palabra transcripta aparece por primera vez en el texto, éstas gene­ralmente se acompañan de nota al pie de la página o de comentarios introducidos en el texto de la traducción.

b. traducción de especie (вид) y género (рід). A la palabra española “nopal” (especie de cactus - різновид кактуса; нопал – видове поняття, кактус - родове), “quebracho” (especie de árbol), “grapa” (especie de aguar­diente) le corresponde en la traducción su correspondencia genérica: cactus, árbol, vodka. Incompa­rablemente con menor frecuencia se encuentran los ejem­plos cuando la palabra del original expresa un concepto genérico y en la traducción le corres­ponde un concepto de especie.

c. traducción perifrástica (descriptiva, explicativa )- перифрастичний, описовий. La palabra del original se traduce por medio de la combinación de palabras que explica su sentido: alpargatas - матерчаті сандалі, puchero - юшка з яловичини, selva - тропічний ліс.

Frecuentemente la perífrasis se combina con la trans­cripción: Хуана поставила на стіл пучеро, юшку з ялови­чини.