1.Цивільне право у як галузь права.Джерела.

Цивільне право–це сукупність цивільно-правових норм,що регулюють на засадах юридичної рівності відносини власності в її різноманітних формах, товарно-грошові відносини і деякі особисті немайнові відносини за участю громадян, організацій та інших соціальних утворень з метою повнішого задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. предметом цивільно-правового регулювання є:а) майнові відносини з приводу належності, використання, переходу засобів виробництва, предметів споживання та інших матеріальних благ.б) особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням особистих прав. Основним джерелом цивільного законодавства є Конституція, що містить норми цивільного права. Після КУ вищу юридичну силу мають закони.

2. Цивільні право-відносини:поняття,структура

цивільно-правові відносини — це форма, завдяки якій норми цивільного права реалізуються в житті. Цивільно-правові відносини є різновидом правових галузевих відносин, тому їм властиві ознаки і правових відносин у цілому, і галузевих цивільно-правових зокрема. Суб’єктами цивільних правовідносин можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи (державні підприємства та установи, кооперативи, громадські організації, акціонерні товариства, орендні підприємства), Українська держава, інші організації (наприклад, релігійні організації, спільні підприємства за участю українсь-ких та іноземних юридичних осіб, іноземні підприємства й організації). об’єктами цивільних правових відносин є: а) речі; б) дії, у тому числі послуги; в) результати ду-ховної та інтелектуальної творчості; г) особисті немайнові блага. Суб’єктивне цивільне право — вид і міра можливої (дозволеної) пове-дінки уповноваженої особи, яка забезпечується виконанням обов’язків ін-шими суб’єктами і можливістю застосування до них державного примусу.

3.Цивільна право- і дієздатність фізособи. Повна,часткова,неповна,обмежена дієздатність. Визначення фізособи недієздатною

Цивільна дієздатність — це здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Обсяг цивільної дієздатності виникає не одразу після народження, а поступово, в міру досягнення певного віку, і залежить від психічного здоров'я фізичної особи. За Цивільним кодексом України повна дієздатність настає з досягненням повноліття — вісімнадцятирічного віку.Цивільним кодексом України передбачається можливість надання повної цивільної дієздатності також особі, якій виповнилося 16 років і яка працює за трудовим договором або бажає займатися підприємницькою діяльністю, а також особі, яка записана матір'ю, батьком дитини до досягнення нею (ним) повноліття.Повна дієздатність надається за заявою заінтересованої особи органом опіки та піклування за письмовою згодою батьків або піклувальника, а за відсутності такої згоди — судом. Якщо особа, якій виповнилося 16 років, бажає займатися підприємництвом, то за наявності згоди на це батьків або органу опіки та піклування вона може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі особа набуває повної цивільної дієздатності у момент її державної реєстрації як підприємця. При припиненні трудового договору, припиненні фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна Цивільна дієздатність зберігається.Неповну дієздатність мають фізичні особи у віці від 14 до 18 років (неповнолітні). Вони мають право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Вони також самостійно здійснюють права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, укладають правочини за згодою своїх батьків (усиновлювачів) або піклувальників.Часткова дієздатність характерна для осіб віком до 14 років (малолітні), які виступають як самостійні суб'єкти цивільних відносин і мають право: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини,здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений ЇЇ батьками або одним із них, з ким вона проживає, або опікуном. Діти не несуть відповідальності за завдану ними шкоду. Обмежена дієздатність може бути визначена судом особі, яка страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи,якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.Фізична особа може бути визнана недієздатною,якщо вона внаслідок хронічного,стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а відтак над нею встановлюється опіка, що призводить до втрати можливості укладення правочинів.У разі одужання чи значного покращання здоров'я особи, яку визнано недієздатною,суд поновлює її в дієздатності.