- •1.Основні вимоги до торговельного обладнання, характеристика.
- •2. Економічне та соціальне значення науково-технічного прогресу у підприємствах торгівлі.
- •3. Основні напрями науково-технічного прогресу у застосуванні торговельного обладнання
- •4. Класифікація торгових меблів та вимоги до них
- •5.Значення типізації, уніфікації та стандартизації обладнання
- •6. Характеристика основних видів торговельних меблів
- •Класифікація та призначення торговельного інвентарю.
- •8.Характеристика торговельного інвентарю для підготовки до продажу та продажу продовольчих і не продовольчих товарів.
- •9. Характеристика інвентарю для приймання товару та контролю
- •10. Принципи вибору торговельних меблів та показники його використання в підприємствах торгівлі
- •11. Призначення та класифікація підіймально-транспортного обладнання
- •12.Експлуатація обладнання
- •13. Класифікація ваговимірювального обладнання
- •14.Принципи констуктивної будови ваговимірювальних приладів
- •15. Класифікація гир за призначенням.
- •16.Сутність конструктивної будови електронних вагів
- •17. Сутність метрологічних вимог до вагів: стійкість, точність, чутливість, незмінність показань зважування.
- •18. Сутність експлуатаційиих вимог до вагів: швидкість, зважування, наочність показань, відповідність за призначенням, міцність.
- •20. Правила користування звт
- •21. Правила повірки вимірювальних пристроїв
- •22.Чинники,які впливають на вибір типу ваговимірювального обладнання
- •23. Значення та класифікація торговельних автоматів у сфері торгівлі
- •24. Кожний т/а складається зі таких функціональних вузлів:
- •25.Способи охолодження
- •26.Сутність машинного охолодження
- •27.Принципи будови холодильного обладнання
- •29. Принцип дії вакуум-пакувального обладнання
- •30.Сутність будови технологічних машин для подрібнення та нарізання харчових продуктів
14.Принципи констуктивної будови ваговимірювальних приладів
Конструктивно ваговимірювальні прилади,незалежно від їх приналежності до вигляду і типу,складається з трьох основних взаємозвязаних частин-вантажоприймального,вагового(підплатформного),вимірювального(вказівного)пристроїв.
Вантажоприймальний пристрій може бути платформою,тобто рамою різних розмірів ,здатна до плоскопаралельного переміщення.Такі вантажоприймальні пристрої,як бункери(ковші),використовують для зважування рідких і сипких матеріалів.Стрічковий ваговимірювач(короткий стрічковий транспортер) застосовують у стрічкових дозаторах безперевної дії.
Підплатформені пристрої у ваговимірювальних пристроях бувають:
-механічно-важельні,що широко використовувалися донедавна.Зусилля .що виникає в них під впливом маси вантажу,що знаходиться в вантажоприймальному пристрої,передається на вимірювач маси за допомогою системи важелів з певним передавальним відношенням;
-важельно-тензометричні підплатформені пристрої дозволяють спростити і полегшити систему зважування.Їх застосовують в електронних вагах для реєстрації маси.В цьому випадку значення маси за допомогою системи,важеля ,з певним відношенням плечей важелів передається на пружний елемент ,лінійна деформація якого перетвориться в електричну величину;
-електронно-тензометричні є системою пружних елементів (датчиків),сполучених в мостову схему , на які через вантажоприймальні пристрої передається маса вантажу ,що знаходиться на платформі.Вимірювальний пристрій визначає деформацію пружних елементів.
Вказівні пристрої у ваговимірювальних приладах бувають:коромисла,квадратні(циферблати),пружинні або електронні.
Зняття свідчень у ваговимірювальних пристроях усіх типів здійснюється двома способами:
-місцеві,безпосередньо зі шкали;вид відліку може бути або візуальним,або з документальною реєстрацією - збереження результатів зважування на паперовій стрічці або на електронному носії інформації;
-дистанційне,таке,що характеризуеться можливістю передавати результати зважування на відстань;види відліку ті ж,що і при місцевому знятті показників.
15. Класифікація гир за призначенням.
Гирі — це встановлені законом міри маси, які слугують для визначення кількості товарів на важільних вагах. Залежно від ступеня точності гирі поділяються на сім класів. Так, гирі 1-го класу точності застосовують для мікрохімічних і хімічних аналізів вищої точності; 3-го класу — для зважувань дорогоцінних металів; 4-го класу — зважувань медикаментів; 5-го класу — для торгових і господарських зважувань.
За призначенням їх поділяють на гирі загального призначення (звичайні), умовні і взірцеві.
Гирі загального призначення застосовують для вимірювання маси на циферблатно-гирьових настільних вагах. Виготовляють їх з чавуну або вуглецевої сталі масою 5, 10, 20, 50, 100, 200,500 г і 1,2,5,10 кг. Гирі 5 і 10 кг мають форму циліндрів з дужкою, а інші — форму циліндра з голівкою. На гирі наносять позначення їх маси. Всередині гир (крім гирі 5 г) роблять підгоночну порожнину. Після повірки гирі в неї вставляють пробку з м'якого металу і ставлять клеймо державної повірки. Гирі випускають комплектами для певних типів вагів. До складу комплекту включають по дві гирі, вага яких починається з цифри 2 (20, 200 тощо). Для того щоб не порушувались межі зважування, до комплекту включають тільки ті гирі, маса яких менше вантажопідйомності вагів. Наприклад, для ваги ВИ-1 ОЦІ ЗМ в комплекті потрібно мати такі гирі: 1,2,2, 5 кг.
Умовні гирі використовуються при зважуваннях на шкально-гирьових товарних вагах. Виготовляють їх з чавуну (масою 1, 2, 5 кг) або сталі (масою 100, 200, 500 г) у вигляді низького прямого циліндра з радіальним вирізом, що дозволяє встановлювати гирю на гиретримач. На поверхні умовних гир позначена умовна маса в кілограмах і відношення номінальної маси до умовної в цифровому виразі (наприклад 1:100). Отже, гирею номінальною масою 1 кг можна врівноважити на товарних вагах вантаж 100 кг. Тому такі гирі називають умовними. Умовні гирі, як і гирі загального призначення, мають підгоночну порожнину і надходять у комплекті з вагою. Наприклад, для вагів ВП-500 Г13 в комплекті передбачена така кількість гир умовної маси: 10, 20,20,50, 100, 100,200 кг.
Взірцеві гирі використовуються органами Держспоживстандарту для повірки вагів і гир на точність і відрізняються високою точністю.
В процесі зважування слід користуватися лише гирями, що пройшли державну повірку, мають відповідне тавро і входять до комплекту даних вагів.
Гирі, які застосовуються з вагами, повинні бути очищені від бруду і не мати пошкоджень поверхні та повірочного тавра. Забороняється навішувати або наклеювати на гирі сторонні предмети та наносити надписи, а також ставити гирі на обидві площадки вагів і визначати масу товару відніманням маси гир. При зважуванні необхідно користуватися якнайменшою кількістю гир.
Зважування на настільних циферблатних вагах товару, маса якого більше за показання по шкалі, виконується із застосуванням гир: для вагів з найбільшим значенням діапазону зважування 10 кг — 1, 2 та 5 кг; для вагів з найбільшим значенням діапазону зважування 2 кг — 200 г, 500 г та 1 кг. Заміна гир з указаною номінальною масою на гирі з меншим значенням номінальної маси не припускається.
Після зважування забороняється залишати гирі на площадці вагів. У кінці робочого дня гирі необхідно очистити від забруднення м'якою щіткою або чистою тканиною. Для видалення бруду гирі промивають теплою водою з милом і насухо протирають м'якою ганчіркою. Не можна змащувати гирі маслом або чистити металевою щіткою, а також використовувати їх не за призначенням.
