4 Правила

За формою й змістом правила (Додаток 20) подібні до інструкцій; іноді вони становлять їхню складову частину (наприклад, «Правила оформлення вихідних документів», «Правила обліку й реєстрації листів громадян» входять до «Інструкції з діловодства»). Оформляють правила на загальних або спеціальних бланках формату А4. Доцільно використовувати бланки з кутовим розташуванням постійних реквізитів, оскільки має бути гриф затвердження.

Реквізити правил:

10 – назва виду документа;

11 – дата;

12 – індекс;

14 – місце складання;

17 – гриф затвердження;

19 – заголовок до тексту (може поєднуватися з навою виду документа);

21 – текст (може складатися з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів);

23 – підпис;

24 – гриф погодження;

25 – візи;

28 – позначка про виконавця;

Правила обов’язкові для виконання кожним, кого вони стосуються, тому їх можна віднести до правових документів. Так, «Правила внутрішнього розпорядку» мають на меті зміцнення трудової й виконавської дисципліни, правильну організацію праці та відпочинку, повне й раціональне використання робочого часу, підвищення якості і продуктивності праці. Вони обов’язкові для виконання всіма працівниками підприємства. Правила (витяг із правил) мають вивішуватися на видному місці, тому допускається їх художнє оформлення

54. Рекомендації щодо написання реферату.

Реферат є однією з основних форм самостійної роботи курсантів і засобом контролю за засвоєнням навчального і нормативного матеріалу в обсязі, встановленому програмою. Реферат являє собою стислий виклад змісту монографії (однієї або декількох книг), тематичної групи наукових статей, матеріалів наукових публікацій з певної проблеми, питання, дискусії або концепції.

Реферат не припускає самостійного наукового дослідження і не вимагає визначення позиції курсанта. Головне завдання при його написанні, – навчитися здійснювати добір джерел з теми, стисло викладати наявні в літературі судження з певної проблеми, порівнювати різні позиції науковців.

Тему реферату курсант вибирає самостійно із переліку тем, що пропонується до кожної теми.

Передбачена також можливість вибору теми реферату, яка відсутня у рекомендованому переліку за погодженням з кафедрою.

Перед написанням реферату необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитись. На підставі отриманих знань складається план реферату.

При підготовці до написання реферату необхідно враховувати положення нових законодавчих та підзаконних актів з урахуванням їх стану на час написання роботи.

До реферативних робіт ставляться такі вимоги: актуальність тематики, відповідність її сучасному стану адміністративно-правової науки та перспективи її розвитку, практичним завданням сучасної школи; вивчення та практичний аналіз монографічної і періодичної літератури по темі; аналіз історії дослідження проблеми і її практичного стану, а також емпіричних даних; чітка характеристика предмету, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів; узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Процес написання реферату складається із таких етапів:

І етап – вибір теми дослідження, визначення об’єкту, предмету та мети дослідження; збір теоретичного та практичного матеріалу, літератури по темі, переклад іншомовних джерел, підготування бібліографії.

ІІ етап – дозволяє визначити завдання дослідження на основі проведеного літературного стану проблеми, яка вивчається під кутом зору його мети.

Для проведення літературного огляду по темі дослідження доцільно скласти план, який повинен відображати основний зміст огляду, а структура – форму його втілення

ІІІ етап – включає відпрацювання основного питання, яке поставлено на розгляд в роботі, викладення змісту роботи згідно складеного плану. Всі структурні елементи плану повинні бути взаємопов’язані і логічно продовжувати один одного.

IV етап – включає літературне оформлення роботи та підготовку її до захисту.

Реферат перевіряється викладачем, що визначає його актуальність, відповідність спеціальності, вказує на ступінь опрацювання нормативних та літературних джерел. Реферати, які не відповідають вимогам, не містять актуальності, є не самостійними оцінюються негативно.

^ Оформлення реферату. Текст роботи повинен бути розбірливим. Якщо робота написана на окремих листах, вони повинні бути підшиті і пронумеровані. На першому (титульному) листі вказують найменування роботи, прізвище, ім'я та по батькові виконавця, номер навчальної групи.

Перша сторінка роботи – титульний аркуш – повинна бути виконана за загальним зразком.

План роботи із зазначенням сторінок повинен розміщуватися на другій сторінці.

З третьої сторінки починається викладення вступу, основного змісту роботи та висновків.

З нових сторінок починається перелік використаної літератури в алфавітному порядку і додатки.

Останні дві сторінки роботи повинні бути чистими, оскільки вони призначені для написання рецензії та висловлення зауважень щодо тексту роботи, правил оформлення та часу представлення на кафедру.

Всі сторінки реферату нумеруються, викладення змісту роботи проводиться на одній стороні аркуша, а друга – залишається чистою.

Всі сторінки роботи повинні бути пронумеровані.

Поля повинні бути: зверху, знизу – 2 см, справа – 1 см, зліва – 3 см.

Використану по тексту літературу дають в підряднику, вказуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництво, рік його видання, сторінки, з яких приводяться цитати або інший матеріал. Оптимальний обсяг роботи 10-15 сторінок. Роботу рекомендується друкувати з використанням комп’ютера українською мовою (шрифт – Times New Roman, розмір – 14 кегель, інтервал –1,5).

В кінці роботи дається список використаних джерел. При цьому джерела в списку приводяться в такій послідовності:

1) закони та інші нормативні акти;

2) монографічна, навчальна та інша література;

3) власні публікації автора.

Тези (від thesis - положення, твердження) - це коротко, точно, послідовно сформульовані ідеї, думки, положення наукової доповіді, повідомлення, статті або іншої наукової праці.

Тези доповіді - це опубліковані на початку наукової конференції (з´їзду, симпозіуму) матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів наукової доповіді.

Обсяг тез може бути в межах 2-3 сторінки машинописного тексту через 1,5-2 інтервали.

Алгоритм тези можна подати так:

теза - обґрунтування - доказ - аргумент - результат - перспектива.

Тези доповіді, будь-якої наукової публікації оформляють згідно до вимог:

- у правому верхньому куті розміщують прізвище автора та його ініціали та доповнюють відомостями про нього;

- назва тез доповіді коротко відображає головну ідею, думку, положення (2-5 слів);

- послідовність викладу змісту може бути наступна: актуальність, проблеми; стан розробки проблеми в науці і практиці; основна ідея, положення, висновки дослідження; основні результати та їх практичне значення. В тезах зазвичай не використовують цитати, цифровий матеріал.

Формулювання кожної тези починається з нового рядка, кожна теза має самостійну думку, висловлену в одному або кількох реченнях.

Вимоги до оформлення наукової статті

Студенту

Наукова стаття містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання за темою дисертації чи наукового дослідження, фіксує науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.

Наукова стаття подається до друку в завершеному вигляді відповідно до вимог ВАК України (Постанова Президії ВАК України від 15.01.2003 р., № 7-05/01).

Перелік обов’язкових елементів статті (в тексті статті назви елементів необхідно вказувати!):

• Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями.

• Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання цієї проблеми і на які спирається автор.

• Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття.

• Формулювання цілей статті (постановка завдання).

• Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих результатів.

• Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.

При написанні статті необхідно дотримуватись певних правил:

• у правому верхньому кутку розміщують прізвище та ініціали автора;

• назва статті стисло відбиває її головну ідею, думку (якомога менше слів, краще – до п’яти);

• слід уникати стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;

• недоцільно ставити риторичні запитання; мають переважати розповідні речення;

• цитати в статті використовуються дуже рідко; необхідно зазначити основну ідею, а після неї в дужках указати прізвище автора, який уперше її висловив;

• усі посилання на авторитети подаються на початку статті, основний обсяг статті присвячується викладу власних думок; для підтвердження достовірності своїх висновків і рекомендацій не слід наводити висловлювання інших учених, оскільки це свідчить, що ідея дослідника не нова, була відома раніше і не підлягає сумніву;

• стаття повинна мати просту структуру (без поділу на розділи і підрозділи!)

• стаття має завершуватись конкретними висновками і рекомендаціями.

Текст набирається в редакторі MS Word (версія 97 або вище), шрифтом Times New Roman, кегль 14 пунктів, інтерліньяж – 1,5, розмір усіх полів – 20 мм.

Оптимальний обсяг статті 10-12 сторінок (20 000 символів), з таблицями, схемами та малюнками.

Посилання на використану літературу та джерела у тексті зазначаються в кінці речення у квадратних дужках, а список подається за послідовністю посилання наприкінці статті із вказанням конкретної сторінки, на якій вміщена зазначена у статті інформація (посилання не повинні повторюватись: якщо автор вдруге звертається до того самого джерела, воно в тексті статті нумерується наступним за порядком номером і повторюється в списку літератури). Бібліографічний опис повинен відповідати вимогам ВАК України (Бюлетень ВАК України № 3, 2008 р., с. 9-13).

За фактичний матеріал (статистичні дані, формули, дати, цитати, власні назви і т.д.) несе відповідальність автор

.