6. Діагностика та оцінка результатів виховання

Прочитайте уважно, сформулюйте для себе у вигляді тезисів

Виміряти, визначити результати виховання набагато складніше, ніж результати навчання. Виховання – процес суперечний та довготривалий, його результати мають віддалений характер і визначити їх дуже складно.

Під результатами виховного процесу розуміють рівень вихованості, який досягнуто особистістю або колективом. Дані діагностичного дослідження порівнюються з висхідними характеристиками вихованості, а різниця між початковим і кінцевим результатом визначає ефективність процесу виховання. В ролі еталонних показників, з якими порівнюються досягнені результати, використовуються критерії.

Критерії вихованості – це теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей особистості (колективу). Критерії вихованості можна умовно поділити на дві групи: пов’язані з проявом результатів виховання у зовнішній формі – судженнях, оцінках, вчинках, діях особистості і пов’язані з явищами, прихованими від очей вихователя – мотивами, переконаннями, планами, орієнтаціями.

Реєстрація результатів діагностики здійснюється шляхом надання кількісних еквівалентів якостям, які формуються. Для цього використовуються методи масового опитування, спостережень, тестів, методи узагальнення незалежних характеристик, методи створення виховуючи ситуацій тощо.

Методи діагностики вихованості:

• прямі питання типу “Що таке чесність?”, “Навіщо людям моральність?” тощо;

• спеціальні питання (щоб виявити ставлення вихованців до тих чи інших явищ, фактів, подій) в усній чи письмовій формі: “Які професії ти вважаєш найбільш престижними?” тощо;

• твори на задану тему: “Мій ідеал сучасника”, “Милосердя – як я це розумію” тощо;

• спостереження за поведінкою вихованців;

• соціометричні методи;

• метод виховних ситуацій – це створення природних штучних ситуацій, в яких вихованець вимушений в своїх діях викрити рівень сформованості у нього певних якостей. Найбільш ефективна – ситуація вибору (розподіл обов’язків, доручень, подарунків і нагород тощо), коли поведінка людини адекватна його внутрішній позиції.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке виховання як педагогічний процес?

2. У чому полягає специфіка процесу виховання?

3. Яка мета виховання в сучасній школі?

4. Що слід розуміти під закономірностями виховання? Розкрийте сутність і дайте їх наукове обґрунтування.

5. Які принципи виховання виводяться з його закономірностей?

Резюме:

1. Виховання – складний педагогічний процес, який передбачає визначення мети, завдань, змісту, форм, методів виховної діяльності, організації та вивчення результативності процесу. Саме в цьому корінна різниця виховання як педагогічного процесу і виховної ситуації. Процес виховання здійснюється на основі певних закономірностей, принципів. Педагогічний процес завжди планомірний, цілеспрямовано організований. Конкретна мета виховної діяльності враховує загальну мету виховання, яку ставить суспільство. Об’єктивні фактори диктують необхідність реалізації мети всебічного гармонійного розвитку особистості з урахуванням національних, регіональних, вікових, індивідуальних та інших особливостей дитини, інтересів і потреб.

2. Сутністю процесу виховання є організація життя вихованців, формування у них стійких форм поведінки в суспільстві через навички та звички. Виховання – процес двосторонній, його кінцевий результат визначається й тим, яку позицію займає вихованець, який є як об’єктом, так і суб’єктом виховного процесу.

3. Виховання – процес багатоступеневий, проходить ряд етапів: прийняття дитиною мети; засвоєння нею знань, вироблення певного ставлення до них; участь в діяльності, спілкуванні, які формують досвід її поведінки; оцінки і самооцінки результатів конкретних вчинків. Показником результативності виховного процесу є рівень вихованості особистості, що знаходить вияв у єднанні його свідомості і дій при позитивній мотивації вчинків, поведінки.

Розділ 1.4.: Формування духовної культури учнів в сучасних умовах

Зміст

1. Поняття про духовну культуру.

2. Філософсько-світоглядна підготовка школярів.

3. Громадянське виховання в системі формування базової культури особистості.

4. Формування основ моральної культури особистості.

5. Трудове виховання і професійна орієнтація школярів.

6. Формування естетичної культури учнів.

7. Виховання фізичної культури учнів.

Ключові слова: духовність, духовний розвиток, духовна культура, світогляд, громадянське виховання, моральна культура, трудове виховання, естетична культура, фізична культура.

Цілі та завдання вивчення розділу 1.4.

Успішне вивчення розділу 1.4. дозволяє:

Мати уяву про духовність та духовну культуру особистості; сутність та структуру наукового світогляду; про місце і мету громадянського виховання в процесі становлення особистості; про основні поняття з питань морального виховання; провідні поняття системи трудової підготовки і профорієнтації школярів; про загальну характеристику системи естетичного виховання та фізичного виховання.

Знати суть та основні структурні елементи наукового світогляду; сутність, мету, зміст та шляхи громадянського морального, естетичного, трудового, фізичного виховання.

Володіти ключовими поняттями: духовна культура, науковий світогляд, погляди, переконання, ідеали, громадянськість, громадянське виховання, політична культура, моральні якості особистості, трудове виховання, суспільно-корисна праця, економічне виховання, профорієнтація, естетичне виховання, естетична свідомість, естетичне почуття, естетична поведінка, фізичне виховання.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4.

При вивченні Розділу 1.4. важливо з’ясувати сутність духовної культури особистості; виявляти категоріальні ознаки (ключові слова) у визначенні понять: науковий світогляд, громадянське виховання, моральне виховання, трудове виховання, естетична культура, фізична культура.

Вивчаючи пункт 1, зверніть увагу на те, що його розгляд починається з характеристики поняття “духовність”; особливу увагу приділить змісту поняття “духовна культура особистості”. Проаналізуйте, як це поняття співвідноситься з поняттям “базова культура особистості”.

Вивчаючи пункт 2, проаналізуйте компоненти наукового світогляду та знайдіть зв’язки, що існують між ними. Спробуйте визначити місце і роль світогляду в структурі особистості.

Вивчаючи пункт 3, спробуйте з’ясувати, які нові риси суттєво відрізняють сучасне громадянське виховання від громадянського виховання тоталітарної доби.

Вивчаючи пункт 4, слід розрізняти такі категорії, як мораль і моральність. Проаналізуйте: чи завжди моральні дії людини є показником її моральної вихованості?

Вивчаючи пункт 5, необхідно проаналізувати основні напрямки профорієнтації: професійну освіту, професійне виховання, профконсультацію, профвідбір, профадаптацію, профдіагностику. Визначення цих понять треба знайти у додатковій літературі та записати у свій конспект.

Вивчаючи пункт 6, спробуйте розкрити можливості вашої спеціальності для естетичного виховання школярів.

Вивчаючи пункт 7, спробуйте з’ясувати, який вплив фізичного виховання на різноманітні сторони гармонійного розвитку особистості.