Практичні заняття до Модулю 1.

Практичне заняття 1 (виконується після вивчення Розділу 1.3.)

Тема: Виховання особистості в колективі

Перед тим, як виконувати завдання, уважно прочитайте!

До недавніх пір непорушним принципом вітчизняної педагогіки був принцип виховання людини в колективі і через колектив. Однак останнім часом з’явився ряд публікацій, автори яких рішуче заперечують цей принцип, визначаючи колектив як дивовижне породження тоталітарної політичної системи. Поляризація думок знайшла відображення й у підручниках по педагогіці: проблеми в суперечливому викладі матеріалу немає, і студенти, як правило, користуються одним навчальним посібником і тому мимоволі стають заручниками авторської концепції.

Полистаємо найбільш відомі навчальні посібники, видані після 1991 року...

У підручниках (І.Харламов, В.Сластьонін, Б.Т.Лихачов) відзначається, що розвиток і формування особистості можна здійснити тільки в колективі і через колектив. Б.Вульфов і В.Іванов затверджують, що метою, суб’єктом і результатом виховання виступають люди – вихованці і педагоги, а також дитячі і юнацькі об’єднання (поняття колектив автори практично не використовують).

А от як оцінює колективне виховання В.Безрукова: “…індивідуально орієнтована педагогіка визнає внутрішню складність і автономію людської особистості і протистоїть колективізму, де головна роль приділяється впливу на людину соціальної групи”. Авторка вважає, що впровадження теорії колективного виховання приводить до нівелювання особистості, втраті індивідуальності, неповторності.

Тим часом, ідея колективного виховання не нова і не може розглядатися тільки “як плід тоталітарної радянської педагогіки”: вже в XVІІІ столітті її реалізовував у дитячих притулках Й.Г.Песталоцці, у XІХ – на початку XX століття П.Каптерев, М.Пирогов, К.Ушинський указували на необхідність підтримки дитячих співтовариств.

Як суперечливі не були би оцінки колективу, повною мірою ігнорувати його роль (позитивну чи негативну) і значення у формуванні особистості не може, мабуть, ніхто. Колектив є об’єктивна реальність, оскільки:

• колектив для людини – це сфера його життєдіяльності;

• сфера самоствердження, самовираження і самореалізації;

• сфера спілкування;

• гарант захищеності і підтримки;

• модель суспільства – основна база нагромадження досвіду взаємодії особистості і суспільства, засвоєння соціальних ролей;

• носій соціально-моральних норм і цінностей, реалізованих у системі колективної діяльності і колективних відносин;

• духовна, ціннісно-орієнтована єдність людей – організаційна структура колективу є засобом досягнення загальних цілей.

Отже, перед виконанням завдань необхідно: