4. Програмоване навчання

Прочитати, скласти тези

Програмоване навчання – це кероване навчання з оптимальним зв’язком, тобто програма пізнавальної діяльності учнів. Основою його є три уявлення про навчання: 1) як про процес керування, 2) інформаційний процес та 3) індивідуалізований процес. Воно потребує спеціальної побудови навчального матеріалу, а саме:

• навчальний матеріал (навчальна інформація) дається учням невеликими частинами (дозами, кроками). Кожна доза є логічно завершеною, зручно доступною для цілісного сприйняття;

• кожна частина навчального матеріалу супроводжується вказівками або завданнями, як здійснити певні дії, спрямовані на її засвоєння;

• засвоєння кожної частини навчального матеріалу перевіряється переходом до нової шляхом надання учню спеціального завдання;

• учень одразу ж дізнається, правильно чи неправильно він відповів (здійснюється зворотний зв’язок!), тобто учень забезпечується засобами контролю і самоконтролю;

• залежно від відповіді учня оцінюється можливість його просування: якщо дав правильну відповідь, переходить до наступної частини, дози навчальної інформації. Якщо відповідь неправильна, учень повинен ще раз опрацювати поданий матеріал або прочитати додаткові пояснення, виконати ще одне завдання або дізнатися, яка відповідь правильна.

Отже, навчання передбачає такі етапи: пред’явлення, засвоєння і перевірки.

Залежно від характеру розміщення навчального матеріалу, наявності кроків і зв’язків між ними розрізняються програми: лінійні, розгалужені й комбіновані.

При лінійній програмі весь матеріал, який підлягає засвоєнню, поділяється на частини, дози. Вивчаючи кожну частину матеріалу, учень одночасно виконує включені до неї завдання для перевірки. Перевіривши правильність відповіді, учень починає виконувати наступне завдання.

При розгалуженій програмі матеріал поділяється на частини більш великі, ніж при лінійній програмі, потім подаються завдання і вказівки щодо засвоєння змісту. При зворотному зв’язку учень вибирає відповідь із поданих. Залежно від цієї відповіді подаються нові вказівки, пояснення.

Комбінована адаптивна програма передбачає вивчення деяких частин навчального матеріалу за лінійною схемою, інших – за розгалуженою.

Засобами програмованого навчання можуть бути:

• програмовані підручники, за допомогою яких здійснюється весь цикл засвоєння знань;

• збірники задач і вправ, які побудовані в основному на завданнях з варіативними відповідями;

• зошити з друкованою основою;

• перфокарти, сигнальні картки;

• контролюючі машини;

• технічні засоби навчання (ТЗН).

Таким чином, позитивна роль програмованого навчання в тому, що забезпечується оперативний контроль за засвоєнням школярами знань, індивідуалізація навчання, виникає можливість працювати в оптимальному темпі й здійснювати самоконтроль у навчанні.

5. Технологія модульного навчання

Прочитати, законспектувати основні положення

Термін “модульне навчання” з’явився в період введення програмованого навчання. Певний обсяг знань пропонувався у вигляді блоку, який необхідно було засвоїти. Кожен блок – “модуль” – мав власний змістовий аспект, власні питання для контролю рівня його засвоєння, “зворотний зв’язок” учня з машиною. Це дозволяло кожному учню, працюючи з машиною, засвоювати матеріал у власному темпі.

Поступово цей підхід змінювався від звичайного викладання конкретної теми або її частини до усвідомлення модулів на міждисциплінарній основі.

В різних країнах існує свій підхід до розуміння “модульного навчання”. В американському варіанті модуль – завершене 15 або 20-хвилинне навчальне заняття, яке має відносно завершений цілісний дидактичний зміст при застосуванні різноваріантних організаційних форм. Протягом дня (а це більше, ніж 24 модулі – більше 100 особистостей) у процес навчання включаються середні та невеликі групи (до 12 осіб) учнів з метою реалізації їх знань по індивідуальній програмі.

Український варіант розглядає систему модульно-розвивального навчання. Таким чином, модульне навчання – це і організація взаємопов’язаних навчальних закладів, кожен з яких виконує свою цільову та змістову функцію навчання. Це і розгляд навчального предмета, який складається з взаємопов’язаних закінчених модулів навчального матеріалу, на кожному з яких відбивається зміст освіти, організація навчання, способи контролю знань. Це і міжпредметні, інтегративні модулі, які розробляють учительські колективи. Модуль – це і структура навчального процесу в окремій школі, де кожен предмет розділений на змістові блоки, а учні просуваються у процесі навчання за окремими кроками, модулями, блоками.

Кожний змістовний модуль включає в себе такі блоки:

• цільовий – мета і завдання вивчення конкретного модуля;

• змістовний, в якому представлено основні смислові одиниці, терміни, поняття, закони, що становлять суть певного розділу навчальної дисципліни;

• операційний – визначення пізнавальних навичок, якими повинен оволодіти учень;

• методичний, в якому даються рекомендації, поради щодо самостійної роботи по засвоєнню навчального матеріалу;

• контрольний. У ньому питання, завдання, тести для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу. Результатами вивчення кожного блоку модуля відбиваються в балах, які учень набирає. Тому він може сам визначити ступінь засвоєння матеріалу.

Таким чином, модульне навчання пов’язане з рейтинговою системою контролю. Чим більший і складніший модуль, тим більше балів йому відводиться.

Названі блоки визначають основні етапи технології модульного навчання, етапи розвивальної взаємодії вчителя та учнів:

1) спонукально-мотиваційний;

2) етап первинного засвоєння теоретичного матеріалу;

3) етап самостійної проблемно-пошукової роботи учнів з осмислення і поглиблення теоретичних знань;

4) етап формування і розвитку репродуктивних і пошукових умінь, навичок, способів діяльності;

5) етап самостійних робіт завершеного характеру для формування пошукових, креативних, рефлексивних здібностей і вмінь;

6) етап систематизації провідних знань і вмінь, світоглядних ідей;

7) етап самостійної творчої роботи (за вибором учня теми і складності роботи);

8) контрольно-узагальнюючий етап.