Тема 12. Організація і технологія міжнародних перевезень

Основні види транспорту, що використовується при здійсненні міжнародних перевезень: морський, залізничний, автомобільний, повітряний.

1. Морські перевезення:

а) трапове судноплавство – нерегулярні рейси на основі укладання чартерних договорів, фрахт - одна з форм оплати, фрахтування – угода про найм для виконання одного, кількох рейсів.

б) лінійне судноплавство – забезпечує регулярні перевезення

Головний документ, який видає судновласник відправнику – коносамент.

2. Залізничні перевезення регулюються міжнародними конвенціями, основний документ, що використовується – залізнична накладна.

3. Автомобільні перевезення забезпечуються на основі оформлення міжнародної товарно-транспортної накладної.

4. Повітряні перевезення, основний документ – авіанакладна.

Тема 13. Ціна товару, валютні й фінансові умови контрактів, умови платежу, форми розрахунків

У зовнішній торгівлі діють такі види цін, яких немає у національному господарстві, а саме: світові, контрактні. Вихідною базою та дійовим фактором формування і динаміки зовнішньоторговельних цін є світові ціни.

На практиці світова ціна виступає як ціна основних продавців та покупців або головних центрів світової торгівлі й установлюється у процесі здійснення значних та регулярних угод у вільно конвертованій валюті.

Основні види цін на товари, що існують на світовому ринку:

1. Світова ціна країн-експортерів товару. 2. Котировки на міжнародних товарних біржах. 3. Аукціонна ціна. 4.Регіональна ціна. Наприклад, ЄС. 5. Оптова ціна. 6. Роздрібна ціна. 7. Монопольно висока та монопольно низька. 8. Номінальна ціна - це світові ціни на товари, які публікуються в прайс-листах. 9. Індикативні ціни - орієнтовні ціни на товари, що реалізуються на світовому ринку. 10.Трансфертні ціни – встановлюються ТНК та використовуються при здійсненні зовнішньоторговельних операцій між їх структурними підрозділами, що розташовані в різних частинах світу.

11. Спеціалізовані ціни - на товари, що виробляються на основі угод про міжнародну спеціалізацію і кооперацію виробництва. 12. Ціна продавця. 13. Ціна покупця.

14. Клірингова ціна - розрахунки по яких здійснюються на основі клірингових угод. 15. Ринкова ціна - на даному світовому ринку. 16. Довідкова ціна - містяться в спеціалізованих каталогах комерційної інформації. 17. Тверді ціни - фіксуються в міжнародних господарських контрактах. 18. Світові ціни з наступною фіксацією.

19. Ціни фактичних угод - це ціни на товари, які фіксуються в аналогічних МГК. Ідеться про аналогічні контракти, які були укладені протягом останнього року.

20. Статистична світова ціна - фіксуються в статистичних довідниках.

Контрактна ціна - ціна, зафіксована в контракті на момент його укладання, впродовж чинності контракту чи до моменту виконання контракту. Контрактна ціна є ціною реальних угод.

Контрактні ціни враховують одиницю виміру, базу ціни, валюту ціни, спосіб фіксації і рівень ціни.

В сучасних умовах при здійснені зовнішньоторговельних операцій використовується близько 40 різних знижок і надбавок.

Міжнародні розрахунки – це система організації та регулювання платежів по грошових вимогам і зобов'язанням, що виникають у зв'язку з економічними, політичними і культурними відносинами між юридичними особами і громадянами різних країн. В економічній сфері вони включають розрахунки по зовнішній торгівлі, кредитам, руху капіталів між країнами.

Основні суб’єкти міжнародних розрахунків: експортери, імпортери, банки, що їх обслуговують.

В сучасній міжнародній практиці діє розгалужена система способів, форм і засобів платежу.

Способи платежів: платіж готівкою, авансовий платіж і платіж у кредит, комбінований.

Засоби платежу, що використовуються у міжнародній торгівлі: готівка, чеки, векселі та інші цінні папери, банківський переказ, кредитні картки…

Форми розрахунків, прийняті в міжнародній практиці: документарний акредитив, документарне інкасо, банківський переказ (найбільш розповсюджені), також відкритий рахунок, оплата чеками і т. д.

Документарний акредитив – це доручення клієнта (імпортера) банку зробити за його рахунок виплату грошей експортеру (при розрахунках готівкою) чи акцептувати виставлену експортером тратту (при наданні кредиту чи розстрочці платежу) проти одержання зазначених у цьому дорученні товаророзпорядчих та інших документів.

Документарне інкасо – це доручення експортера банку одержати з імпортера суму платежу, передбачену контрактом, проти передачі йому товарних і інших документів та зарахувати виторг на рахунок експортера. На інкасо можуть передаватися також інші документи, наприклад прості й переказні векселі, чеки та ін.

і продовжувані автоматично й поповнювані за розміром гарантії).

Ефективним засобом виконання імпортером узятих на себе зобов'язань (точна і своєчасна оплата виставлених на нього товарних документів) є одержання експортером від імпортера авансу (звичайно 10-15% вартості контракту), достатнього для покриття можливих збитків, пов'язаних з відмовленням від викупу товарних документів.

Відкритий рахунок – найменш вигідна форма розрахунків для експортера, тому що вона не дає йому ніяких гарантій своєчасного одержання платежу. Експортер поставляє покупцю товар разом з товаророзпорядчими документами і записує у своїх бухгалтерських документах у дебет відкритого покупцю рахунку суму покупки.