Тема 3,4 Митно-тарифна система регулювання експортно-імпортних операцій. Нетарифне регулювання

Україна самостійно визначає митну політику, створює влас­ну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй те­риторії відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів за участю України. Україна може вступати в митні союзи з іншими країнами. Україна може укладати з державами двосторонні та багато­сторонні договори, які на основі взаємності встановлюють спе­ціальні митні режими, що передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності цих держав. На території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу.

Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з установленням мита та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики станов­лять митну справу.

Регулювання митної справи здійснюють найвищі органи державної влади та управління України: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Державна митна служба України.

Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону "Про Єдиний митний тариф" і ставок Єдиного митного тарифу України. Мито йде до держав­ного бюджету України.

Нетарифне регулювання: кількісні обмеження експорту чи імпорту,обмеження щодо вартості або кількості, ліцензування. Серед нетарифних методів регулювання важливу роль відіграють приховані методи, які можна назвати методами прихованого протекціонізму. Їх є дуже багато, за деякими даними до кількох сотень. Але основними з них є: адміністративні формальності; технічні бар’єри; встановлення мінімальних імпортних цін; імпортні; імпортний депозит – форма задатку; валютні обмеження;компенсаційне мито; антидемпінгове.

Тема 5 Зовнішня торгівля суб’єктів зед

Зовнішньоторговельні операції складають 80% всіх операцій.

Зовнішня торгівля(ЗТ) - це відносини між суб'єктами ЗЕД з приводу купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили та послуг, тощо.

Зовнішня торгівля характеризується рядом показників: показники обсягу, структури,динаміки, результативності зовнішньої торгівлі.

Тема 6 Зустрічна торгівля.

Операції зустрічної торгівлі — це операції, за яких закупівля продукції супроводжу­ється зворотними поставками товарів з метою досягнення експортно-імпортного балансу.

Частка зустрічної торгівлі складає 8-10 % загального обсягу світової торгівлі.

Зустрічна торгівля охоплює різні форми зовнішньо­торговельних угод, які можна класифікувати за трьома групами:

1.Операції натурального обміну (бар­терні).

2.Операції, що передбачають участь продавця у реалізації то­варів. запропонованих покупцем.

3.Операції в рамках промислового співробітництва.

Тема 7 Посередництво у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У непрямій 3/Т суб'єктів ЗЕД беруть участь такі посередники: прості; повірені; комісіонери; консигнатори; агенти; збутові посередники.

Наведені посередники заключають з фірмами-виробниками певні види договорів:

Методом здійснення непрямої зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД є біржова торгівля, аукц­іонна торгівля, міжна­родні торги.

При здійсненні обмінних операцій в межах світового господарства виділяють 3 види міжнародних бірж: м/н товарна біржа, м/н фондова біржа, м/н валютна біржа.

На міжнародних товарних біржах здійснюються такі операції:

1.Угода на реальний товар («спот»), які діляться на а) угоди з негайною поставкою товарів (до 15 днів з мо­менту укладення угоди); б)угоди на товар з поставкою у майбутньому (до 3 місяців). Ці угоди на реальний товар називаються «фор­вард».

2.Термінові (ф'ючерсні) угоди. Вони не передбачають продаж реального товару у визначений термін. Ці угоди націлені на купівлю-продаж права на товар, тобто на доку­менти володіння цим товаром.

3. Спекулятивні операції - це угоди, які розраховані на можливе підвищення цін на товари у майбутньому.

4.Операції хеджирування (страхування). Вони здійснюються з метою уникнення збитків від зміни цін.