- •Зміст теми
- •Енергетичний баланс
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Питання до самоконтролю:
- •Завдання 2. Дослідити функціонування цтк мітохондрій за швидкістю утворення со2 та вплив малонової кислота на цей процес.
- •Завдання 3. Дослідити функціонування цтк мітохондрій за швидкістю утворення атомів водню та вплив малонової кислоти на цей процес.
- •Українська і англійська термінологія заняття
Завдання для самостійної роботи:
-
Напишіть послідовність ферментативних реакцій ЦТК (скористайтесь наведеной схемой).
-
Підпишіть назви ферментів, що каталізують кожну з реакцій, та назви коферментів.
-
Позначте на схемі, в яких реакціях утворюються відновлені НАДН-Н+ та ФАДН2.
-
Позначте, в якій реакціі відбувається субстратне фосфорилювання.
-
Запишіть кількість молекул АТФ, що утворюється при окисленні НАДН-Н+ та ФАДН2.
-
Порахуйте повну енергетичну вартість ЦТК.
-
Запишіть, які ферменти є регуляторними у ЦТК (заповніть таблицю).
Фермент |
Кофермент |
Інгібітор |
Активатор |
|
|
|
|
|
|
|
|
Питання до самоконтролю:
-
Назвіть стадії обміну речовин в організмі людини та вищих тварин.
-
Напишіть сумарне рівняння ЦТК.
-
Перелічить біохімічні функції ЦТК в організмі.
-
Скільки молекул АТФ утворюється при окисленні ацетил-КоА до СО2 і Н2О
-
Скільки молекул АТФ утворюється при окисленні яблучної кислоти?
-
Скільки молекул АТФ утворюється при окисленні ізолимонної кислоти?
-
Назвіть продукти окислення ацетил-КоА в ЦТК. Поясніть, як вони утворюються.
-
Опишіть роль вітамінів у функціонуванні ЦТК.
-
Поясніть, яка різниця в реакціях декарбоксилування щавелево-бурштинової та α-кетоглутарової кислот?
-
Поясніть механізм блокування ЦТК малонатом.
Практична робота
Завдання 1. Дослідити функціонування циклу трикарбонових кислот мітохондрій за швидкістю використання ацетил-S-КоА та інгібуючий вплив малонової кислоти на цей процес.
Принцип методу.
Клітини м’язової тканини містять велику кількість спеціалізованих субклітинних органел – мітохондрій. Саме в мітохондріях протікають реакції циклу трикарбонових кислот (ЦТК), тканинного дихання та окисного фосфорилювання. Ферменти ЦТК локалізовані в матриксі мітохондрій, компоненти дихального ланцюга вбудовані у внутрішню мембрану мітохондрій.
Перша реакція в ЦТК – це реакція конденсації ацетил-S-КоА з оксалоацетатом. В результаті реакції утворюється цитрат (лимонна кислота), яка піддається подальшому перетворенню в ЦТК. В ході реакції використовується ацетил-S-КоА та вивільняється HS-КоА. Вивільнений НS-КоА виявляють за допомогою реактиву Фоліна-Мазензі (з’являється синє забарвлення).
Якщо блокувати ЦТК малонатом (малоновою кислотою), то ацетил-S-КоА не використовується і НS-КоА не вивільняється. Малонат є класичним конкурентним інгібітором сукцинатдегідрогенази – ферменту ЦТК, оскільки зв’язується з її активним центром та перешкоджає зв’язуванню субстрату – сукцинату (янтарної кислоти).
Хід роботи. Дві пробірки – контрольну та дослідну заповнюють реактивами за таблицею:
Вміст пробірок |
Пробірки |
|
Контрольна |
Дослідна |
|
Фосфатний буфер, рН = 7,4 |
2,0 мл |
2,0 мл |
Піровиноградна кислота (джерело утворення ацетил-S-КоА) |
1,0 мл |
1,0 мл |
Малонова кислота |
1,0 мл |
--- |
Фізіологічний розчин №1 |
--- |
1,0 мл |
Суспензія мітохондрій |
1,0 мл |
1,0 мл |
Інкубація в термостаті: 15 хв. при температурі 37оС |
||
Реактив Фоліна-Мазензі |
1,0 мл |
1,0 мл |
Результати: через 15 хвилин порівняти інтенсивність забарвлення |
|
|
Через 15 хвилин після додавання реактиву Фоліна-Мазензі порівнюють інтенсивність забарвлення розчину в контрольній і дослідній пробірках.
За результатами проведеного експерименту зробити висновки.
ВИСНОВОК: