Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тести 2 к укр 18.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
14.12.2019
Размер:
175.62 Кб
Скачать
  1. В яких одиницях вимірюється колі-індекс за вимогами держстандарту на питну воду?

    1. мл;

    2. мг;

    3. л;

    4. Без одиниць;

    5. г/л.

  1. Недоліки озонування води над хлоруванням:

    1. Більший спектр бактерицидної дії озону;

    2. Поліпшення органолептичних властивостей води;

    3. Затратний спосіб;

    4. Утворення токсичних речовин;

    5. Знебарвлення і дезодорація води.

  1. До хімічні речовини, що зумовлюють органолептичні властивості води не відносять:

    1. Залізо;

    2. Фтор;

    3. Сульфати;

    4. Загальна жорсткість;

    5. рН.

  1. Вкажіть, яким повинен бути колі-індекс за вимогами держстандарту на питну воду?

    1. 100;

    2. Не більше 333;

    3. Не більше 3;

    4. Не менше 3;

    5. Не менше 33.

  1. При якій кількості фтору у питній воді виникає захворювання на карієс?

    1. 0,8 мг/л;

    2. 1,0 мг/л;

    3. Більше 1,5 мг/л;

    4. 0,7 мг/л;

    5. Менше 0,5 мг/л.

  1. Для отримання доброякісної води використовуються основні і спеціальні методи обробки. Який з наведених методів відноситься до основних методів?

    1. Дезактивація;

    2. Пом’якшення;

    3. Дезодорація;

    4. Освітлення;

    5. Опріснення.

  1. Яку хімічну сполуку найчастіше використовують при коагуляции?

    1. Хлор;

    2. Бікарбонат натрію;

    3. Озон;

    4. Сірчанокисле залізо;

    5. Сірчанокислий алюміній.

  1. Скільки виділяють ступенів флюорозу (з нульовою)?

    1. 7;

    2. 2;

    3. 6;

    4. 3;

    5. 4.

  1. Гранично допустима концентрація (ГДК) CO2 в житлових приміщеннях різного призначення встановлена в межах:

    1. 0,7-1%;

    2. 0,03-0,04%;

    3. 1-7%;

    4. 0,05-0,5%;

    5. 0,07-0,1%.

  1. Які з зазначених методів відносяться до загальних (основних) методів покращення якості питної води?

    1. Знебарвлення;

    2. Виморожування;

    3. Дезодорація;

    4. Фторування;

    5. Обеззалізнення.

  1. Скільки існує класів води?

    1. 6;

    2. 5;

    3. 3;

    4. 2;

    5. 4.

  1. До показників органолептичних властивостей води не відносять:

    1. Кольоровість;

    2. Запах;

    3. Сухий залишок

    4. Загальна жорсткість

    5. Колі-титр.

  1. При якій мінімальний кількості втрати води (у %) організмом людини може настати смерть:

    1. 6;

    2. 3;

    3. 15;

    4. 30;

    5. 8.

  1. Яка за держстандартом регламентується температура питної води?

    1. 8-12О С;

    2. 15-17О С;

    3. 12-15О С;

    4. 20-22О С;

    5. 10-15 О С.

  1. Вкажіть, яким повинен бути колі-титр за вимогами держстандарту на питну воду?

    1. Не менше 300

    2. Не більше 300;

    3. Не більше 3;

    4. Не менше 3;

    5. Не менше 100.

  1. У мешканців населеного пункту А виявлено ураження на флюороз зубів. При якій концентрації F-іону в питній воді може спостерігатися ураження на флюороз?

    1. 0,5 мг/л;

    2. 1,0 мг/л;

    3. 1,3 мг/л;

    4. 1,5 мг/л;

    5. 2,0 мг/л.

  1. Які санітарно-показові мікроорганізми використовують для визначення титру води як епідемічної її оцінки:

    1. Сальмонела;

    2. Ентерокок;

    3. Кишкова паличка;

    4. Шигелла;

    5. CI. Perfringens.

  1. Проби ґрунту для визначення показників санітарного стану ділянки відбираються з :

    1. 3 точок;

    2. 5 точок;

    3. 10 точок;

    4. 6 точок;

    5. 8 точок.

  1. Методом «конверта» проводять відбір проб:

    1. Води;

    2. Продуктів харчування;

    3. Ґрунту;

    4. Повітря;

    5. Змивів з поверхонь обладнання.

  1. При якому значенні санітарного числа Хлебнікова ґрунт оцінюється як безпечний (чистий)?

    1. 0,0001;

    2. 0,001;

    3. 0,01;

    4. 0,1;

    5. 1,0.

  1. Титр анаеробів – це показник, за яким оцінюють санітарний стан:

    1. Води;

    2. Ґрунту;

    3. Повітря;

    4. Продуктів харчування;

    5. Все вище наведене.

  1. Санітарним числом Хлєбнікова називається

    1. Співвідношення азоту гумусу до азоту органічного забруднення;

    2. Співвідношення азоту гумусу до загального органічного азоту;

    3. Співвідношення загального органічного азоту до азоту гумусу;

    4. Співвідношення азоту органічного забруднення до азоту гумусу;

    5. Співвідношення азоту органічного забруднення до загального органічного азоту.

  1. Повноцінний білок – це білок, який має:

    1. Найбільшу енергетичну цінність;

    2. Всі замінні амінокислоти добре збалансовані;

    3. Всі незамінні амінокислоти добре збалансовані;

    4. Всі ПНЖК та незамінні амінокислоти;

    5. Всі замінні і незамінні амінокислоти.

  1. Яка у % добова потреба дорослої людини в білках тваринного походження від загальної кількості білку?

    1. Не менше 70;

    2. Не більше 30;

    3. Не менше 55;

    4. Не більше 50;

    5. Не більше 40.

  1. Яке повинно бути співвідношення між Ca, P в раціональному харчуванні дорослої людини?

    1. 1: 1;

    2. 1: 0,5;

    3. 4: 1;

    4. 2:1;

    5. 1:4

  1. Що слід розуміти під терміном "харчовий статус" організму?

    1. Кількість їжі в добовому раціоні;

    2. Якісний склад добового раціону;

    3. Стан фізичного розвитку організму;

    4. Ступінь угодованості організму;

    5. Фізіологічний стан організму, обумовлений харчуванням.

  1. Більшу біологічну цінність мають жирні кислоти:

    1. Поліненасичені ω – 6;

    2. Мононенасичені;

    3. Насичені;

    4. Поліненасичені ω – 3;

    5. Не має різниці.

  1. Яка добова потреба у калії (мг) для дорослої людини при енерговитратах 3000 ккал?

    1. 1200;

    2. 7000;

    3. 500;

    4. 1000;

    5. 4000.

  1. Яка добова потреба цинку (мг) в раціональному харчуванні дорослої людини при її енерговитратах 3000 ккал??

    1. 25;

    2. 15;

    3. 5;

    4. 30;

    5. 50.

  1. Від вмісту яких нутрієнтів залежить поняття “феномен морської риби”?

    1. Амінокислоти

    2. ПНЖК (ω3)

    3. Вітаміни

    4. ПНЖК (ω6)

    5. Мінеральні речовини

  1. Яке повинно бути співвідношення в гр. між білками, жирами, вуглеводами в раціональному харчуванні дорослої людини?

    1. 1: 1: 1;

    2. 1: 2: 3;

    3. 1: 1: 4;

    4. 2: 1: 4;

    5. 2: 1: 3.

  1. Скільки відсотків від загальної кількості жирів повинні складати жири рослинного походження в раціональному харчуванні дорослої людини?

    1. Не менше 40;

    2. Не більше 30;

    3. Не менше 30;

    4. Не більше 20;

    5. Не менше 20.

  1. Звільнення зерна від його оболонок призводить до:

А. Збільшення питомої ваги крохмалю;

В. Зменшення питомої жиру;

С. Збільшення вітамінів групи В;

D. Збільшення мінеральних речовин;

Е. Збільшення питомої ваги клітковини.

  1. 109. Скільки відсотків добової енергетичної цінності харчового раціону людини необхідно забезпечуватися за рахунок загальної кількості жирів?

А. 15-35;

В. 45-50;

С. 25-30;

D. 50-55;

Е. 40-45.

  1. 110. Скільки відсотків від добових енерговитрат повинні складати загальні вуглеводи?

А. 57;

В. 80;

С. 50;

D. 13;

Е. 45.

  1. Який специфічний вплив на функцію кишковика справляють міцні (триденні) кисломолочні напої (кефір, ацидофільні продукти)?

А. Не впливають на моторику;

В. Пригнічують моторику, справляють закріплюючий ефект;

С. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність вітамінів;

D. Активують моторику, мають проносний ефект;

Е. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність мікроелементів.

  1. Які нутрієнти за класифікацією поділяється на доступні та малодоступні?

    1. Мінеральні речовини;

    2. Вітаміни;

    3. Вуглеводи;

    4. Білки;

    5. Жирні кислоти.

  1. Харчові отруєння – це:

    1. Гострі захворювання, пов’язані зі вживанням їжі, яка містить значну кількість мікроорганізмів, або (і) токсинів мікробного чи немікробного походження;

    2. Гострі захворювання, пов’язані зі вживанням їжі, яка містить значну кількість мікроорганізмів, або (і) токсинів мікробного походження;

    3. Гострі захворювання, пов’язані зі вживанням їжі, яка містить значну кількість мікроорганізмів, або токсинів немікробного походження;

    4. Хронічні захворювання, пов’язані зі вживанням їжі, яка містить значну кількість мікроорганізмів і токсинів мікробного чи немікробного походження;

    5. Гострі захворювання, пов’язані зі вживанням їжі, яка містить токсини мікробного чи немікробного походження.

  1. Який специфічний вплив на функцію кишковика справляють слабкі (одноденні) кисломолочні напої (наприклад, кефір)?

    1. Не впливають на моторику;

    2. Пригнічують моторику, закріплюючий ефект;

    3. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність вітамінів;

    4. Активують моторику, мають послаблюючий ефект;

    5. Слабо впливають на моторику, підвищують всмоктуваність мікроелементів.

  1. Яка добова потреба у фолієвій кислоті (мкг) в раціональному харчуванні дорослої людини при енерговитратах 2500 ккал?

    1. 300;

    2. 400;

    3. 100;

    4. 500;

    5. 200.

  1. Скільки відсотків кальцію повинно надходити в організм дорослої людини за рахунок молочних продуктів?

    1. 40;

    2. 10;

    3. 25;

    4. 30;

    5. 50.

  1. Який антиаліментарний фактор міститься в сирому яєчному альбуміні?

    1. Ніацитин;

    2. Інгібітор трипсину;

    3. Аскорбатоксидаза;

    4. Тіаміназа;

    5. Авідин.

  1. Скільки відсотків від добової загальної кількості вуглеводів повинні складати моно- та дисахариди?

    1. 10-25;

    2. 18-25;

    3. 20-30;

    4. 18-28;

    5. 18-20.

  1. Скільки складає добова потреба (в мг) дорослої людини в вітаміні Е (токоферол) при її енерговитратах 3000 ккал?

    1. 5;

    2. 30;

    3. 15;

    4. 25;

    5. 1.

  1. Яким нутрієнтам найбільш притаманні такі функції як регуляторна, абсорбційна, моторна?

    1. ПНЖК;

    2. клітковина;

    3. водорозчинні вітаміни;

    4. повноцінним білкам;

    5. кровотворним мінеральним речовинам.

  1. М'ясо тварин – це, в першу чергу джерело:

    1. Повноцінного білку, вітамінів групи В, вітаміну Е, заліза;

    2. Повноцінного білку, вітамінів групи В, ПНЖК, заліза;

    3. Повноцінного білку, вітамінів групи В, цинку, заліза, міді;

    4. Повноцінного білку, насичених жирних кислот, вітамінів групи В, заліза, калію;

    5. Білку, холестерину, вітамінів групи В, вітаміну А, Д, заліза.

  1. Скільки відсотків від добових енерговитрат повинна складати потреба в загальному білку в раціональному харчуванні дорослої людини?

    1. 20-23;

    2. 11-13;

    3. 5-7;

    4. 45-50;

    5. 25-30.

  1. Який комплекс надає важливу специфічну властивість “червоному м’ясу?

    1. Вітамінний (групи В);

    2. Гемовий;

    3. Незамінні амінокислоти;

    4. Мінеральний;

    5. Насичених та ненасичених жирних кислот.

  1. Яка добова потреба в загальному залізі (мг) для чоловіків при енерговитратах 4000 ккал?

    1. 22;

    2. 5;

    3. 25;

    4. 15;

    5. 1.

  1. Скільки повинна становити індивідуальна потреба людини в вітаміні С (аскорбінова кислота) в мг на 3000 ккал енерговитрат?

    1. 75;

    2. 100;

    3. 50;

    4. 125;

    5. 55.

  1. Авідин - це:

    1. Антиівтамін;

    2. Вітаміноподібна речовина;

    3. Демінералізуюча речовина;

    4. Кисломолочний напій;

    5. Назва захворювання.

  1. Яке добове надходження магнію (мг) в раціональному харчуванні дорослої людини при її енерговитратах 4000 ккал?

    1. 300;

    2. 100;

    3. 800;

    4. 500 ;

    5. 1000.

  1. При перевірці риби за показниками санітарної доброякісності не досліджують цей продукт на вміст:

    1. важких металів;

    2. радіонуклідів;

    3. пестицидів;

    4. гормонів;

    5. нафтопродуктів.

  1. Яка добова потреба дорослої людини в вітаміні А в мг при енерговитратах 3000 ккал?

    1. 15;

    2. 6,6;

    3. 3;

    4. 0,6;

    5. 1.

  1. Яка добова потреба дорослої людини в вітаміні Д в раціональному харчуванні при її енерговитратах 3000 ккал?

    1. 12 мг;

    2. 15 мкг;

    3. 2,5 мг;

    4. 10 мкг;

    5. 5 мкг.

  1. Скільки складає рекомендована добова потреба дорослої людини в вітаміні В6 на 1000 ккал енерговитрат (в мг)?

    1. 6,6;

    2. 0,6;

    3. 0,7;

    4. 0,5;

    5. 1.

  1. Яка потреба дорослої людини в харчових волокнах за добу (в грамах)?

    1. 1-5;

    2. 50-60;

    3. 10-15;

    4. 25-30;

    5. 5-10.

  1. В яких продуктах моря містяться альгінати, які відіграють важливу детоксикаційну роль в організмі:

    1. Мідії;

    2. Устриці;

    3. Креветки;

    4. Морська капуста;

    5. Краби.

  1. Афлатоксин за класифікацією харчових отруєнь належить до:

    1. Скомбротоксикозів;

    2. Інтоксикацій;

    3. Токсикоінфекцій;

    4. Мікотоксикозів;

    5. Харчового отруєння невідомої етіології.

  1. Квашіоркор – це захворювання, яке виникає внаслідок:

    1. Нестачі харчових волокон;

    2. Надлишку білків в раціоні харчування;

    3. Нестачі ПНЖК ω-3;

    4. Нестачі білків в раціоні харчування;

    5. Надлишку авідину.

  1. Скомбротоксикоз- це:

    1. Харчове отруєння, викликане мікотоксинами;

    2. Харчове отруєння, викликане токсичними амінами (гистамін);

    3. Харчове отруєння, викликане токсичною дією пестицидів;

    4. Харчове отруєння, викликане отруйними речовинами рослинного походження;

    5. Назва харчового отруєння невідомої етіології.

  1. ВОО (величина основного обміну) - це:

    1. Енергія, що витрачається організмом в процесі його життєдіяльності;

    2. Рівень основного обміну метаболічної активної тканини (м’язова) тіла людини в ккал за 24 години;

    3. Рівень основного обміну тіла людини в ккал;

    4. Енергія, що витрачається організмом для підтримання процесів життєдіяльності, функціонування органів і систем.;

    5. Рівень основного обміну метаболічної активної тканини (м’язова) тіла людини в ккал за 1 годину.

  1. До інтоксикацій відносять такі збудники як:

    1. Ботулізм, стафілокок;

    2. Ботулізм, сальмонельоз;

    3. Стафілокок, бацілюс цереус;

    4. Дизентерія (шигельоз), ешерихії колі;

    5. Дизентерія (шигельоз), сальмонельоз.

  1. Планові медичні огляди дітей та підлітків повинні проводитися:

А. 2 рази на рік;

В. 1 раз в 2 роки;

С. 1 раз в рік;

D. за показаннями;

Е. 1 раз в квартал.

  1. Скільки існує груп фізичного виховання?

    1. 3;

    2. 4;

    3. 6;

    4. 2;

    5. 5.

  1. Скільки існує груп здоров'я дітей та підлітків?

    1. 2;

    2. 3;

    3. 5;

    4. 7;

    5. 10.

  1. Прискорення статевого розвиту відбувається, якщо в раціоні харчування є надлишок:

    1. Полісахаридів;

    2. Водорозчинних вітамінів;

    3. ПНЖК ω – 3;

    4. Повноцінного білку;

    5. Фтору.

  1. Не менше скількох розмірів парт (стільців, столів) повинно бути в одному класі?

    1. 3;

    2. 4;

    3. 6;

    4. 2;

    5. 5.

  1. Яка в нормі повинна бути дистанція між столом парти і сидінням стільця?

    1. Від’ємна: край стільця заходить за край стола на 1-2 см;

    2. Позитивна: край стільця заходить за край стола на 4-5 см;

    3. Нульова: край стільця заходиться на одному рівні зі столом;

    4. Від’ємна: край стільця заходить за край стола на 4-5 см;

    5. Від’ємна: край стільця заходить за край стола на 7-8 см.

  1. Шкідливі виробничі фактори діляться на:

    1. Фізичні, хімічні, механічні, біологічні;

    2. Інтенсивні, напружені;

    3. Хімічні, фізичні, біологічні;

    4. Фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні;

    5. Фізичні, хімічні, механічні, біологічні, пилові.

  1. Фізична праця характеризується:

    1. Важкістю і шкідливістю;

    2. Напруженістю і легкістю;

    3. Напруженістю і інтенсивністю;

    4. Важкістю і напруженістю;

    5. Важкістю і інтенсивністю.

  1. Хронічні професійні захворювання – це захворювання, які виникають в результаті:

    1. Тривалої дії високих концентрацій, рівнів, доз шкідливих виробничо-професійних факторів;

    2. Тривалої дії невисоких концентрацій, рівнів, доз шкідливих не виробничо-професійних факторів;

    3. Тривалої дії невисоких концентрацій, рівнів, доз шкідливих виробничо-професійних факторів;

    4. Тривалої дії невисоких концентрацій, рівнів, доз;

    5. Короткої дії невисоких концентрацій, рівнів, доз шкідливих виробничо-професійних факторів.

  1. До небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища відносять:

    1. Фізичні, соціальні, біологічні, мікробіологічні;

    2. Фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні;

    3. Психофізіологічні, мікробіологічні, соціальні, хімічні;

    4. Хімічні, аліментарні, мікробні, фізичні;

    5. Аліментарні, мікробні, фізичні, психофізіологічні.

  1. Студент Н. проводить оцінку рівня шуму біля працюючої стоматологічної установки. За допомогою якого приладу він проводить це гігієнічне дослідження?

    1. Шумовібровимірювача;

    2. Аналізатора спектру шуму;

    3. Аудіотестера;

    4. Актинометра;

    5. Каліпера.

  1. Гранично допустимий рівень шуму в приміщеннях прийому хворих:

    1. 30 дБА;

    2. 50 дБА;

    3. 20 дБА;

    4. 10 дБА;

    5. 70 дБА.

  1. Вібрація –це:

    1. Ритмічні коливання твердих тіл різної частоти і сили, при яких відбувається почергове збільшення та зменшення у часі характеризуючих її значень;

    2. Коливання твердих тіл, при яких відбувається почергове збільшення та зменшення у часі характеризуючих її значень;

    3. Хаотичні коливання різної частоти та сили, при яких відбувається почергове збільшення та зменшення у часі характеризуючих її значень;

    4. Хаотичне коливання твердих тіл різної сили, при якому відбувається збільшення та зменшення амплітуди коливань;

    5. Коливання тіл різної сили, при якому відбувається збільшення та зменшення амплітуди коливань.

  1. Віддаленість лікувально-профілактичного закладу від найвіддаленіших мешканців зони обслуговування населення повинна вкладатися в:

    1. 30 хвилин;

    2. 120 хвилин;

    3. 90 хвилин;

    4. 60 хвилин;

    5. 45 хвилин.

  1. Не більше скількох дБ(А) удень нормується максимальній рівень звуку в лікувально-профілактичному закладі?

    1. 60;

    2. 45;

    3. 40;

    4. 25;

    5. 35.

  2. Якe максимальнe кількість поверхів повинна мати шкільна будівля?

    1. 2;

    2. 4;

    3. 5;

    4. 7;

    5. 3.

  1. Допустимий рівень шуму в приміщеннях нормується у:

    1. Гц;

    2. %;

    3. дБА;

    4. белах;

    5. нм.

  1. Віддаленість лікувально-профілактичного закладу від найвіддаленіших мешканців зони обслуговування населення повинна вкладатися в:

    1. 0,5 години;

    2. 1 годину;

    3. 1,5 години;

    4. 2 години;

    5. 2,5 години.

  1. Яка мінімальна площа приміщення передбачено на одне (перше) стоматологічне крісло:

    1. 10 м2;

    2. 12 м2;

    3. 14 м2;

    4. 16 м2;

    5. 18 м2.

  1. До яких заходів оздоровлення умов праці медичних працівників відносять проходження попередніх і періодичних медичних оглядів:

    1. законодавчих;

    2. планувально-архітектурних;

    3. технологічних;

    4. організаційно-медичних;

    5. індивідуальних.

  1. Внутрішньолікарняна інфекція – це:

    1. Будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного та немікробного походження, що уражує пацієнта, а також медичний персонал, незалежно від того, є чи немає проявів недуги під час перебування таких осіб у лікарні;

    2. Будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражує пацієнта, незалежно від того, є чи немає проявів недуги під час перебування таких осіб у лікарні;

    3. Будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражує пацієнта, а також медичний персонал, незалежно від того, є чи немає проявів недуги під час перебування таких осіб у лікарні;

    4. Будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражує медичний персонал під час виконання роботи, незалежно від того, є чи немає проявів недуги під час перебування таких осіб у лікарні;

    5. Будь-яке клінічно виражене захворювання мікробного походження, що уражує пацієнта, а також медичний персонал (під час виконання роботи) під час перебування таких осіб у лікарні.

  1. Яка площа приміщення передбачена на кожне додаткове стоматологічне крісло:

    1. 2 м2;

    2. 5 м2;

    3. 7 м2;

    4. 9 м2;

    5. 11м2.

  1. Міська лікарня складається з головного корпусу, в якому розміщені хірургічне і терапевтичне відділення та декілька менших будинків, які призначені для інфекційного, пологового та дитячого відділень. Визначити систему будівництва лікарні.

    1. Централізована;

    2. Децентралізована;

    3. Централізовано-блочна;

    4. Казармена;

    5. Поліклінічна.

  1. За часовою класифікацією шум поділяється на :

А. Вузькополосний, безперервний, тональний;

В. Тональний, вузькополосний, широкотональний;

С. Широкотональний, імпульсний, безперервний;

D. Безперервний, переривчастий, імпульсний;

Е. Безперервний, вузькополосний, широкополосний.

  1. Не більше кількох поверхів може бути будівля лікувально-профілактичних закладів:

    1. 5;

    2. 4;

    3. 10;

    4. 9;

    5. 7.

  1. За гігієнічними вимогами висота стоматологічного кабінету терапевтичного профілю нормується не менше:

    1. 3,0 м;

    2. 3,5 м;

    3. 2,7 м;

    4. 2,5 м;

    5. 2,8 м.

  1. Планове обстеження на носійство стафілококу для персоналу стоматологічних кабінетів повинно проводитися:

    1. 1 раз в 3 місяця;

    2. 1 раз в 6 місяців;

    3. 1 раз в рік;

    4. 1 раз в 2 місяця;

    5. за показаннями.

  1. Яка нормується загальна освітленість у стоматологічних кабінетах при використанні люмінесцентних ламп?

А. 500 лк;

В. 300 лк;

С. 150 лк;

D. 200 лк;

Е. 400 лк.

  1. На яку відстань може розпилюватися зубна крихта, яка утворюється при лікуванні зубів пацієнта:

А. 0,5–1 метр;

В. 1,5–2 метри;

С. 2–3 метри;

D. 3–4 метри;

Е. 4–5 метри.

  1. Не більше скількох кілометрів від найвіддаленіших помешкань населення повинна розмішуватися зона обслуговування лікувально-профілактичного закладу?

    1. 0,5;

    2. 1,0;

    3. 1,5;

    4. 2,0;

    5. 3,0.

  1. Глибина кабінету (в метрах) терапевтичної стоматології повинна бути більше:

    1. 4;

    2. 6;

    3. 8;

    4. 10;

    5. 3.

  1. Санітарно гігієнічна служба провела вимірювання, для оцінки мікрокліматичних умов терапевтичного стоматологічного кабінету. Результати вимірювань такі: середня температура повітря становить 20°С, швидкість руху повітря – 0,2 м/с, відносна вологість повітря – 58%. Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату палати.

А. Мікроклімат комфортний;

В. Мікроклімат дискомфортний охолоджувального типу;

С. Мікроклімат дискомфортний нагрівного типу;

D. Мікроклімат дискомфортний з підвищеною вологістю повітря;

Е. Мікроклімат дискомфортний з підвищеною швидкістю повітря.

  1. При роботі стоматолога в положенні стоячи з нахилом м’язове навантаження зростає у порівнянні з м’язовим навантаженням у спокійній позі сидячи майже в:

    1. 1,5 разу;

    2. 2 рази;

    3. 4 рази;

    4. 5 разів;

    5. 10 разів.

  1. Коефіцієнт природного освітлення для стоматологічних кабінетів за гігієнічними нормативами повинен становити:

    1. Не менше 1,5%;

    2. 1:4-1:5;

    3. Не більше 2;

    4. Не менше 2;

    5. Не більше 1,5%.

  1. Яка допустима концентрація СО2 в лікарняних приміщеннях?

    1. 1 %;

    2. 0,1 %;

    3. 0,5 %;

    4. 0,3 %;

    5. 1,5 %.

  1. Розмір садово-паркової зони з розрахунку на одне ліжко лікувально-профілактичного закладу повинен складати не менше:

    1. 10 м2;

    2. 5 м2;

    3. 15 м2;

    4. 12 м2;

    5. 25 м2;

  1. Як часто повинно проводитися звичайне вологе прибирання стоматологічного кабінету з використанням дезінфектантів?

    1. Не менше 2-х разів на день;

    2. Не менше 1-го разу на день;

    3. Не менше 3-х разів на день;

    4. Через день;

    5. Кожну годину.

  1. Генеральне прибирання кабінетів хірургічної стоматології з використанням дезінфектантів повинно проводитися:

    1. 2 рази на тиждень;

    2. 2 рази на місяць;

    3. 1 раз на тиждень;

    4. 1 раз в 3 місяці;

    5. 1 раз на місяць.

  1. Яка повинна бути мінімальна площа приміщення для розміщення 3 не універсальних стоматологічних установок?

    1. 25;

    2. 28;

    3. 35;

    4. 21;

    5. 42.

  1. Максимальні добові коливання температури в стоматологічних кабінетах не повинні бути більше, ніж:

А. 2 оС;

В. 10 оС;

С. 6 оС;

D. 3 оС;

Е. 5 оС.

  1. Контрактура Дюпюітрена – це:

    1. Захворювання хребта;

    2. Пальців рук;

    3. Пальців ніг;

    4. Плечового поясу;

    5. Очей.

  1. Щільність забудови лікарняної ділянки не повинна перевищувати:

    1. 25 %;

    2. 30 %;

    3. 35 %;

    4. 15 %;

    5. 50 %.

  1. В стоматологічних закладах звичайно проводять наступний вид дезінфекції:

    1. Профілактичну;

    2. Осередкову;

    3. Поточну;

    4. Заключну;

    5. Термічну.

  1. В якому структурному підрозділі лікувально-профілактичного закладу передбачена лабораторія екстрених аналізів?

    1. У відділеннях інфекційного профілю;

    2. У приймальному відділенні для соматичних хворих;

    3. У лікарняному відділенні;

    4. В операційному блоці хірургічного відділення;

    5. В санітарному пропускнику.

  1. Не більше скількох дБ(А) уночі нормується максимальній рівень звуку в лікувально-профілактичному закладі?

    1. 15;

    2. 45;

    3. 40;

D.25;

E. 35.

  1. До скількох % від загальної площі земельної ділянки ЛПЗ повинні займати усі види зелени насаджень?

А. 60-65 %;

В. 30-35 %;

С. 40-45 %;

D. 70-75 %;

Е. 50-55 %.

  1. Яка максимально допустима кількість ліжок в палатній секції для дорослих?

А. 10;

В. 20;

С. 30;

D. 40;

Е. 50.

  1. Коефіцієнт природного освітлення для стоматологічних кабінетів за гігієнічними нормативами повинен становити:

    1. не менше 1,5%;

    2. 1:4-1:5;

    3. не більше 2;

    4. не менше 2;

    5. не більше 1,5%.

  1. Яка найкраща світлова орієнтація вікон стоматологічних кабінетів?

    1. На північ;

    2. На південь;

    3. На схід;

    4. Не захід;

    5. Не має різниці.

  1. Радіоактивні ізотопи – це радіоактивні атоми з:

    1. однаковим зарядом і різними масовими числами, тобто з різною кількістю протонів та нейтронів у ядрі;

    2. різними зарядами і різними масовими числами;

    3. однаковим зарядом та масовими числами;

    4. однаковим зарядом і різними масовими числами, тобто з однаковою кількістю протонів та різною кількістю нейтронів у ядрі;

    5. однаковим зарядом і різними масовими числами, тобто з однаковою кількістю нейтронів та різною кількістю протонів у ядрі.

  1. Який вид іонізуючого випромінювання характеризується найбільшим ступенем іонізації?

    1. Альфа;

    2. Бета;

    3. Гамма;

    4. Нейтронне;

    5. Рентгенівське.

  1. Назвіть позасистемну одиницю радіоактивності:

    1. Кюри;

    2. Зіверт;

    3. Рад;

    4. Бекерель;

    5. Рентген.

  1. Скільки існує категорій населення за Нормами радіаційної безпеки?

    1. 2;

    2. 3;

    3. 4;

    4. 5;

    5. 6.

  1. Якій ліміт ефективної дози за рік в берах для категорії Б за Нормами радіаційної безпеки?

    1. 2;

    2. 0,2;

    3. 0,1;

    4. 1;

    5. 20.

  1. До корпускулярного виду випромінювання відносять:

    1. Альфа, бета, гама;

    2. Альфа, бета, рентгенівське;

    3. Гамма, рентгенівське;

    4. Альфа, бета, нейтронне;

    5. Бета, нейтронне, рентгенівське.

  1. Який ліміт ефективної дози за рік в мЗв для категорії В за Нормами радіаційної безпеки?

    1. 2;

    2. 0,2;

    3. 0,1;

    4. 1;

    5. 20.

  1. Для рентгенодіагностичних досліджень використовують рентгенівські установки. Визначить вид джерела іонізуючого випромінювання.

    1. Відкритий;

    2. Закритий;

    3. Ізотопний;

    4. Змішаний;

    5. Радіонуклідний.