Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тести 2 к укр 18.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
14.12.2019
Размер:
175.62 Кб
Скачать

Тестові завдання до модульного контролю з дисципліни «Гігієна та екологія» для студентів 2 курсу стоматологічного факультету.

  1. Виберіть правильне визначення гігієни:

    1. Це наука про збереження та зміцнення особистого (індивідуального) здоров'я шляхом проведення профілактичних заходів;

    2. Це наука про збереження та зміцнення громадського здоров'я шляхом проведення профілактичних заходів;

    3. Це наука про збереження та зміцнення громадського та особистого (індивідуального) здоров'я шляхом проведення профілактичних заходів;

    4. Це наука про збереження та зміцнення громадського та особистого (індивідуального) здоров'я шляхом проведення різноманітних заходів;

    5. Це наука про збереження та зміцнення громадського та особистого (індивідуального) здоров'я.

  1. Методи вивчення факторів навколишнього середовища відносять до:

    1. Методів профілактики;

    2. Методів санітарії;

    3. Методів гігієни;

    4. Методів вивчення впливу факторів навколишнього середовища на організм людини;

    5. Лабораторно-інструментальних методів.

  1. Стандартна відстань джерела УФВ (в м) становить:

    1. 0,2;

    2. 0,5;

    3. 0,75;

    4. 1,0;

    5. 2,0.

  1. Яке визначення еритемної дози вірне:

    1. Найменший термін УФ опромінення не засмаглої шкіри у годинах, після якого через 15-20 годин (у дітей через 1-3 години) зявляється виразне почервоніння шкіри (еритема);

    2. Найменший термін УФ опромінення не засмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 15-20 годин (у дітей через 1-3 години) зявляється виразне почервоніння шкіри (еритема);

    3. Найбільший термін УФ опромінення не засмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 15-20 годин (у дітей через 1-3 години) зявляється виразне почервоніння шкіри (еритема);

    4. Найменший термін УФ опромінення не засмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 1-2 годин (у дітей через 1-3 години) зявляється виразне почервоніння шкіри (еритема);

    5. Найбільший термін УФ опромінення не засмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 1-2 годин (у дітей через 1-3 години) зявляється виразне почервоніння шкіри (еритема).

  1. Назвіть основну біологічну дію інфрачервоної частини сонячного спектру:

    1. Має нагріваючий ефект;

    2. Зменшує температуру навколишнього середовища;

    3. Має стробоскопічний ефект;

    4. Сприяє вітаміноутворенню;

    5. Має бактерицидну дію.

  1. Назвіть одиницю профілактичної дози УФО:

    1. см2;

    2. хвилини;

    3. Дж;

    4. оС;

    5. Без одиниць.

  1. За допомогою біодозиметра Горбачова можна визначити:

    1. Освітлення в приміщенні;

    2. Еритемну дозу;

    3. Швидкість руху повітря;

    4. Вологість;

    5. Радіаційну температуру.

  1. Біодозиметром визначають:

    1. Профілактичну дозу УФО;

    2. Фізіологічну дозу УФО;

    3. Еритемну дозу УФО;

    4. Іонізуюче випромінювання;

    5. Інфрачервоне випромінювання.

  1. Яке визначення еритемної дози вірне:

    1. Найменший термін УФ опромінення не засмаглої шкіри у годинах, після якого через 15-20 годин (у дітей через 1-3 години) зявляється виразне почервоніння шкіри (еритема);

    2. Найменший термін УФ опромінення не засмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 15-20 годин (у дітей через 1-3 години) зявляється виразне почервоніння шкіри (еритема);

    3. Найбільший термін УФ опромінення не засмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 15-20 годин (у дітей через 1-3 години) зявляється виразне почервоніння шкіри (еритема);

    4. Найменший термін УФ опромінення не засмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 1-2 годин (у дітей через 1-3 години) зявляється виразне почервоніння шкіри (еритема);

    5. Найбільший термін УФ опромінення не засмаглої шкіри у хвилинах, після якого через 1-2 годин (у дітей через 1-3 години) зявляється виразне почервоніння шкіри (еритема).

  1. Скільки існує категорії пацієнтів, які підлягають рентгенологічним дослідженням?

    1. 2;

    2. 3;

    3. 4;

    4. 5;

    5. 6.

  1. Професії, які не мають нестачу ультрафіолетового випромінювання:

    1. Робітники півночі;

    2. Робочі шахт;

    3. Робітники закритих приміщень;

    4. Працівники метрополітену;

    5. Медичні працівники.

  1. Назвіть фізичний метод визначення ультрафіолетового випромінювання:

    1. Фізичний метод за допомогою анемометра;

    2. Фізичний метод за допомогою психрометра;

    3. Фізичний метод за допомогою уфіметра;

    4. Фізичний метод за допомогою актинометра;

    5. Фізичний метод за допомогою спектрометра.

  1. Назвіть, що не відноситься до дій УФ - випромінювання:

    1. Засмага;

    2. Вітамінноутворююча;

    3. Еритемна;

    4. Бактерицидна;

    5. Теплова.

  1. Назвіть найдовші (в нм) хвилі електромагнітного потоку сонця:

    1. Ультрафіолетові;

    2. Видимі;

    3. Інфрачервоні;

    4. Радіохвилі;

    5. Рентгенівські.

  1. Яку частку від еритемної дози складає фізіологічна доза УФ опромінення:

    1. 1/4 - 1/6;

    2. 1/8 - 1/10;

    3. 1/2 - 1/4;

    4. 1/1 - 1/2;

    5. 1/2 - 1/8.

  1. Яка ділянка УФО найбільше має бактерицидний ефект:

    1. А;

    2. В;

    3. С;

    4. D;

    5. E.

  1. Яка функція не відноситься до біологічного значення видимої частини сонячного

спектру:

    1. Загальностимулююча дія на організм;

    2. Підвищення обмінних процесів;

    3. Відчуття кольорів;

    4. Еритемна (почервоніння) дія;

    5. Гострота зору.

  1. Протипоказання до профілактичного опромінювання штучними джерелами УФ-випромінювання:

    1. Наявність ознак гіповітамінозу Д;

    2. Робота в умовах ізоляції від сонячного світла;

    3. Проживання в північних широтах;

    4. Недостатнє всмоктування кальцію;

    5. Гіпертермія (підвищення температура тіла).

  1. Яку частку від еритемної дози складає профілактична доза УФ опромінення:

    1. 1/6;

    2. 1/8;

    3. 1/2;

    4. 1/4;

    5. 1/10.

  1. Світлотехнічний метод – це визначення і оцінка:

    1. Світлового коефіцієнта;

    2. Коефіцієнта природного освітлення;

    3. Кута падіння;

    4. Кута отвору;

    5. Коефіцієнта заглиблення.

  1. Найменше освітлення загального штучного освітлення в навчальних кімнатах для ламп розжарювання повинне бути на менше:

    1. 150 лк;

    2. 250 лк;

    3. 300 лк;

    4. 50 лк;

    5. 350 лк.

  1. Рівномірність освітлення від центру робочого місця нормується на таких відстанях (в метрах):

    1. 1 і 5;

    2. 0,5 і 2;

    3. 0,75 і 5;

    4. 0,75 і 3;

    5. 1 і 3.

  1. Яка функція зору найбільш чутлива до рівня штучного освітлення?

А. Контрастність бачення;

В. Адаптація до темряви;

С. Гострота зору;

D. Світлова адаптація;

Е. Стійкість чіткого бачення.

  1. Назвіть показники для оцінки природного освітлення приміщень:

    1. Коефіцієнт заглиблення; світловий коефіцієнт; коефіцієнт природного освітлення;

    2. Достатність освітлення; рівномірність освітлення, кут отвору;

    3. Кут отвору; площа скла вікон; СК;

    4. Кут падіння; коефіцієнт природного освітлення; рівномірність освітлення;

    5. Метод «Ват»; рівномірність освітлення; коефіцієнт заглиблення.

  1. Освітлення в приміщенні і за його межами вимірюють за допомогою приладу:

    1. Люксметра;

    2. Психрометра;

    3. Анемометра;

    4. Динамометра;

    5. Кататермометра.

  1. Недоліки люмінесцентного освітлення:

    1. Зміщення спектру в жовто-червоний бік;

    2. Непостійність освітленості в часі (стробоскопічний ефект);

    3. Сильна яскравість;

    4. Викривлення кольорового відчуття;

    5. Тепловий ефект.

  1. До якого методу гігієнічної оцінки природного освітлення відноситься визначення коефіцієнта природного освітлення:

    1. Метод описання;

    2. Світлотехнічний метод;

    3. Розрахунковий метод;

    4. Метод «Ватт»;

    5. Геометричний метод.

  1. Рівномірність освітлення на відстані 0,75 метрів від центру робочого місця повинно бути:

    1. Не більше 5:1;

    2. Не більше 2:1;

    3. Не більше 4:1;

    4. Не більше 3:1;

    5. Не більше 6:1.

  1. Для визначення освітленості методом “Ватт” необхідно:

    1. Прилад люксметр;

    2. Площа приміщення і площа віконного скла приміщення;

    3. Тип арматури і призначення приміщення;

D. Висота від верхнього краю вікна до підлоги і відстань від вікна до протилежної стіни;

    1. Сумарна потужність лічильників і площа приміщення.

  1. Яка нормується питома потужність для люмінесцентних ламп:

    1. Не менше 36 Вт/ м2;

    2. Не більше 16 Вт/ м2;

    3. Не більше 20 Вт/ м2;

    4. Не більше 24 Вт/ м2;

    5. Не менше 24 Вт/ м2.

  1. В чому нормується рівень штучного освітлення в приміщенні:

    1. В %;

    2. В канделах;

    3. Без одиниць;

    4. В люксах;

    5. У ватах.

  1. Яка нормується питома потужність для люмінесцентних ламп:

    1. Не менше 36 Вт/ м2;

    2. Не більше 16 Вт/ м2;

    3. Не більше 20 Вт/ м2;

    4. Не більше 24 Вт/ м2;

    5. Не менше 24 Вт/ м2.

  1. Насамперед, освітлювальну арматуру використовують з метою:

    1. Захисту від інфрачервоного випромінювання від джерела світла;

    2. Захисту джерела світла від механічних пошкоджень;

    3. Захисту джерела світла від вологи;

    4. Захисту джерела світла від вибухонебезпечних газів;

    5. Перерозподілу світлового потоку.

  1. До якого методу гігієнічної оцінки природного освітлення відноситься визначення коефіцієнту заглиблення:

    1. Метод описання;

    2. Світлотехнічний метод;

    3. Геометричний метод;

    4. Метод «Ватт»;

    5. Статистичний метод.

  1. До якого методу гігієнічної оцінки природного освітлення відноситься визначення коефіцієнта природного освітлення:

    1. Метод описання;

    2. Світлотехнічний метод;

    3. Геометричний метод;

    4. Метод «Ватт»;

    5. Розрахунковий метод.

  1. Рівномірність освітлення на відстані 5 метрів від центру робочого місця повинна

бути:

А. Не більше 5:1;

В. Не більше 7:1;

С. Не більше 4:1;

D. Не більше 3:1;

Е. Не більше 6:1.

  1. Назвіть норму СК для навчального приміщення.

    1. 1:2-1:3;

    2. 1:8-1:9;

    3. 1:4-1:5;

    4. 1:5-1:8;

    5. 1:3-1:4.