- •Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю знань
- •Тема 1. Математичне моделювання як метод наукового пізнання економічних явищ і процесів
- •1.1 Економетрика як наука, об’єкт, предмет, мета та задачі. Основні характеристики економічної системи як об’єкта моделювання
- •1.2 Поняття моделі. Математична модель, основні етапи процесу моделювання, класифікація моделей
- •Етапи проведення економетричних досліджень
- •Тема 2. Моделі парної регресії та їх дослідження
- •2.1 Приклади парних зв’язків в економіці
- •Модель споживання
- •Модель пропозиції та попиту
- •Найпростіша кон'юнктурна модель (модель Кейнса)
- •Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •2.2 Парна регресія
- •2.2.1 Специфікація моделі
- •2.2.2 Визначення параметрів рівняння регресії за допомогою методу найменших квадратів
- •Тема 3. Загальна лінійна економетрична модель
- •3.1 Загальний вид лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови
- •3.2 Деяка інформація про випадкові збудники
- •3.3 Умови Гауса-Маркова. Гомоскедастичні та гетероскедастичні моделі
- •Тема 4. Лінійна парна регресія
- •4.1 Загальний вид лінійної парної моделі
- •4.2 Визначення оцінок параметрів парної лінійної регресії за допомогою мнк
- •4.3 Властивості оцінок, а також залишків мнк, їх характеристика
- •4.4 Аналіз рівнянь лінійної регресії і властивості вибіркового коефіцієнту кореляції
- •4.5 Дисперсійний аналіз та поняття коефіцієнта детермінації, його властивості
- •Властивості коефіцієнта детермінації
- •4.6 Перевірка лінійної моделі на адекватність. Поняття -критерію Фішера
- •4.7 Перевірка значимості параметрів регресійної моделі та коефіцієнту кореляції
- •4.8 Побудова інтервалів довіри для параметрів регресійної моделі
- •4.9 Зона довіри для лінії регресії
- •4.10 Прогноз і інтервал довіри для прогнозу
- •4.11 Коефіцієнт еластичності
- •Тема 5. Нелінійна парна регресія
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Метод лінеаризації
- •5.3 Методи обчислення невідомих параметрів нелінійних моделей
- •5.4 Перевірка адекватності квадратичного рівняння регресії
- •5.5 Довірчий інтервал і прогноз для нелінійної моделі
- •5.6 Коефіцієнти еластичності для нелінійних моделей
- •5.7 Аналіз монопольного ринку
- •Коефіцієнт еластичності попиту
- •Тема 6. Множинна регресія
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Вибір та аналіз усіх можливих факторів, які впливають на процес або показник, що досліджується
- •6.2.1 Поняття про мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •6.2.2 Порядок виявлення та усунення мультиколінеарності
- •6.2.3 Виявлення мультиколінеарності в масиві факторів за допомогою алгоритму Фаррара-Глобера
- •6.2.4 Алгоритм усунення мультиколінеарності
- •6.3 Вибір виду рівняння регресії
- •6.4 Загальна модель множинної лінійної регресії
- •6.5 Емпірична модель множинної лінійної регресії
- •6.6 Визначення коефіцієнтів рівняння множинної лінійної регресії
- •6.7 Перевірка адекватності множинної регресійної моделі
- •6.8 Прогноз і довірчий інтервал для прогнозу множинної регресії
- •Тема 7. Економетричні моделі динаміки
- •7.1 Методи моделювання часових рядів
- •7.2 Автокореляція часового ряду
- •Властивості коефіцієнта автокореляції
- •7.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •7.4 Автокореляція залишків в множинній регресії
- •7.4.1 Поняття про автокореляцію залишків, її природа, причини виникнення і наслідки
- •7.4.2 Визначення наявності автокореляції залишків
- •Алгоритм тесту Дарбіна-Уотсона
- •Обмеження на застосування критерія Дарбіна-Уотсона
- •Словник
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
Тема 1. Математичне моделювання як метод наукового пізнання економічних явищ і процесів
1.1 Економетрика як наука, об’єкт, предмет, мета та задачі. Основні характеристики економічної системи як об’єкта моделювання
Економічне зростання в будь-якій державі неможливе без реалізації нових інвестиційних і інноваційних проектів. Для забезпечення привабливості фінансово-економічного стану вітчизняних підприємств необхідно розробити ефективну систему управління економічними процесами. В цьому аспекті встановлення причинно-наслідкових зв’язків між економічними факторами, тенденції їх змін, обґрунтування прогнозних значень є тими кроками, завдяки яким можна розробити ефективну систему управління. Для вирішення цих завдань використовують методи економетричних досліджень.
Економетрія є однією з фундаментальних дисциплін у підготовці бакалаврів з економіки для всіх спеціальностей, побудована на основі математичних та економічних знань, і разом з такими дисциплінами як мікро- та макроекономіка утворює базис сучасної економічної освіти. Конструювання та дослідження економетричних моделей сприяє формуванню у студентів нового економіко-математичного мислення, спрямованого на підготовку фахівців-економістів нової формації.
Термін “економетрика” буквально означає «економічне вимірювання». Хоча вимірювання є важливою частиною економетрики, сфера її застосування набагато ширша.
Економетрія – економіко-математична наука, яка на основі соціально-економічних статистичних даних вивчає методику побудови економічних моделей для відображення закономірностей, кількісних зв'язків, динаміки соціально-економічних процесів з метою прогнозування, аналізу взаємовпливу явищ і прийняття оптимальних рішень, що стосуються планування і т.д.
Економетрія – розділ науки, який займається побудовою, дослідженням та використанням економетричних моделей у сфері економічних досліджень.
Наведемо інші визначення економетрії.
Економетрія – вид економічного аналізу, який застосовує методи економічної статистики до обробки рядів економічних даних з метою різнобічної оцінки моделей об’єкту економічних досліджень, сконструйованих за допомогою економічної теорії; статистичні перевірки об’єкту дослідження, у т.ч. тих тверджень, що випливають з економічної теорії; з метою одержання економічного обґрунтування та статистично достовірних прогнозів щодо розвитку певних економічних процесів для прийняття дієвих управлінських рішень.
Під економетрикою в широкому сенсі розуміється сукупність різного роду економічних досліджень, що проводяться з використанням математичних методів. При такій практиці економетрика являє собою досить розпливчатий методологічний напрямок з великою різноманітністю об’єктів дослідження, що не мають своєї власної економічної теорії.
Економетрика у вузькому розумінні займається головним чином застосуванням статистичних методів в економічних дослідженнях: побудовою математико-статистичних моделей економічних явищ, оцінкою параметрів в моделях любого типу і т.п.
Економетрія – це наука, яка надає кількісний вираз взаємозв’язків економічних процесів та явищ.
Економетрика в широкому розумінні є, безумовно, галуззю науки, яка найбільш швидко розвивається. Важко вказати такі теоретичні і практичні проблеми ринкової економіки, у вирішенні котрих в даний час не застосовувались би математичні методи. Математичне моделювання стало найбільш престижним напрямком в економічній науці Заходу. Не випадково, що з моменту заснування Нобелівських премій по економіці (1969 р.) вони присуджуються, як правило, за економіко-математичні дослідження. Серед Нобелівських лауреатів - найвизначніші економетрики: Р. Фріш, Я. Тинберген, П. Самуельсон, Д. Хікс, К. Ерроу, В. Леонтьєв, Т. Купманс.
Економетричне моделювання широко застосовується в різноманітних економічних дослідженнях. Сьогодні економетрика переживає своє друге народження, що підтверджує вручення у 2003 році Нобелівської премії з економіки одним з найвідоміших вчених-економетристів Гренджеру та Інглу.
Економетричні моделі широко використовуються при побудові макромоделей економіки України. В Українському НДІ планування та нормативів при Міністерстві економіки розроблена система економетричних моделей для комплексного аналізу та прогнозування розвитку регіональної економіки. Основою цих моделей являються системи економетричних рівнянь.
На основі економетричних моделей, побудованих на базі часових рядів, проводиться короткострокове та середньострокове прогнозування розвитку економіки країни.
При вивченні складних соціально-економічних явищ все більшого значення набувають багатомірні статистичні моделі, в основі побудови котрих лежить факторний аналіз, багатомірний шкалограмний аналіз, методи розпізнавання образів та інші методи прикладної математики.
Для того щоб суб’єкт підприємницької діяльності міг реально планувати свою діяльність, прогнозувати ситуацію та здійснювати управління, необхідно знати не тільки якісний характер залежності, але й мати кількісні формули з конкретними показниками. З цією метою будуються економетричні моделі. Джерелом інформації для їх побудови є спостереження за різними соціально-економічними явищами та процесами, їх якісний та кількісний аналіз.
Недоліком економетричних моделей являється те, що статистичні моделі можуть бути перевіреними лише після реалізації прогнозованих явищ і процесів.
Економетрія – це фундаментальна економіко-математична дисципліна, яка на основі статистичних даних про соціально-економічні процеси, вивчає методику побудови економіко-математичних моделей з метою встановлення конкретних кількісних зв’язків між економічними факторами та опису динаміки економічних процесів в часі.
Опанування курсу „Економетрика” надає студентам навички творчого мислення, формує здатність аналізувати економічні явища, знаходити взаємозв'язок між ними.
Наука “Економетрія” вивчає методику побудови та оцінки економетричних моделей для цілей прогнозування та аналізу виробничої діяльності.
В курсі “Економетрія” вивчаються основи математичного моделювання економічних процесів; економетричні моделі з однією або багатьма змінними, основи економетричного моделювання динамічних рядів, автокореляція, методи короткострокового прогнозування, експертні методи прогнозування, методи оцінки точності прогнозів, дисперсійний аналіз та імітаційне прогнозування.
Об’єктами економетрії є економічні процеси, які відбуваються у виробничій діяльності.
Предметом курсу є залежності та взаємозв’язки між економічними величинами.
Метою вивчення дисципліни – ознайомлення студентів з методами досліджень, тобто методами перевірки, обґрунтування, оцінювання кількісних закономірностей та якісних тверджень (гіпотез) в мікро- та макроекономіці на основі аналізу статистичних даних. Знання, здобуті студентами під час вивчення економетрики, широко застосовуються в менеджменті, маркетингу, фінансовій справі тощо.
Завдання курсу полягають у наступному:
опанування методів побудови та оцінювання економетричних моделей;
набуття практичних навичок кількісного вимірювання взаємозв'язків між економічними показниками;
визначення критеріїв для перевірки гіпотези щодо якостей економічних показників та форм їх зв'язку;
поглиблення теоретичних знань в галузі математичного моделювання економічних процесів та явищ;
використання результатів економетричного аналізу для прогнозування та прийняття обґрунтованих економічних рішень.
Предметом вивчення дисципліни “Економетрія” є економіко-математичні методи та засоби для дослідження економічних явищ і процесів, що відбуваються на макро- та мікрорівнях.
Базовими для курсу „Економетрика” є дисципліни економічного циклу, такі як „Економічна теорія”, „Мікроекономіка”, „Макроекономіка”. Математичною основою курсу є дисципліна „Теорія ймовірностей та математична статистика”. Знання, здобуті при вивченні „Економетрики”, знаходять застосування при виконанні творчих індивідуальних завдань, курсових робіт та написанні дипломних проектів.
