
- •Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю знань
- •Тема 1. Математичне моделювання як метод наукового пізнання економічних явищ і процесів
- •1.1 Економетрика як наука, об’єкт, предмет, мета та задачі. Основні характеристики економічної системи як об’єкта моделювання
- •1.2 Поняття моделі. Математична модель, основні етапи процесу моделювання, класифікація моделей
- •Етапи проведення економетричних досліджень
- •Тема 2. Моделі парної регресії та їх дослідження
- •2.1 Приклади парних зв’язків в економіці
- •Модель споживання
- •Модель пропозиції та попиту
- •Найпростіша кон'юнктурна модель (модель Кейнса)
- •Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •2.2 Парна регресія
- •2.2.1 Специфікація моделі
- •2.2.2 Визначення параметрів рівняння регресії за допомогою методу найменших квадратів
- •Тема 3. Загальна лінійна економетрична модель
- •3.1 Загальний вид лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови
- •3.2 Деяка інформація про випадкові збудники
- •3.3 Умови Гауса-Маркова. Гомоскедастичні та гетероскедастичні моделі
- •Тема 4. Лінійна парна регресія
- •4.1 Загальний вид лінійної парної моделі
- •4.2 Визначення оцінок параметрів парної лінійної регресії за допомогою мнк
- •4.3 Властивості оцінок, а також залишків мнк, їх характеристика
- •4.4 Аналіз рівнянь лінійної регресії і властивості вибіркового коефіцієнту кореляції
- •4.5 Дисперсійний аналіз та поняття коефіцієнта детермінації, його властивості
- •Властивості коефіцієнта детермінації
- •4.6 Перевірка лінійної моделі на адекватність. Поняття -критерію Фішера
- •4.7 Перевірка значимості параметрів регресійної моделі та коефіцієнту кореляції
- •4.8 Побудова інтервалів довіри для параметрів регресійної моделі
- •4.9 Зона довіри для лінії регресії
- •4.10 Прогноз і інтервал довіри для прогнозу
- •4.11 Коефіцієнт еластичності
- •Тема 5. Нелінійна парна регресія
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Метод лінеаризації
- •5.3 Методи обчислення невідомих параметрів нелінійних моделей
- •5.4 Перевірка адекватності квадратичного рівняння регресії
- •5.5 Довірчий інтервал і прогноз для нелінійної моделі
- •5.6 Коефіцієнти еластичності для нелінійних моделей
- •5.7 Аналіз монопольного ринку
- •Коефіцієнт еластичності попиту
- •Тема 6. Множинна регресія
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Вибір та аналіз усіх можливих факторів, які впливають на процес або показник, що досліджується
- •6.2.1 Поняття про мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •6.2.2 Порядок виявлення та усунення мультиколінеарності
- •6.2.3 Виявлення мультиколінеарності в масиві факторів за допомогою алгоритму Фаррара-Глобера
- •6.2.4 Алгоритм усунення мультиколінеарності
- •6.3 Вибір виду рівняння регресії
- •6.4 Загальна модель множинної лінійної регресії
- •6.5 Емпірична модель множинної лінійної регресії
- •6.6 Визначення коефіцієнтів рівняння множинної лінійної регресії
- •6.7 Перевірка адекватності множинної регресійної моделі
- •6.8 Прогноз і довірчий інтервал для прогнозу множинної регресії
- •Тема 7. Економетричні моделі динаміки
- •7.1 Методи моделювання часових рядів
- •7.2 Автокореляція часового ряду
- •Властивості коефіцієнта автокореляції
- •7.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •7.4 Автокореляція залишків в множинній регресії
- •7.4.1 Поняття про автокореляцію залишків, її природа, причини виникнення і наслідки
- •7.4.2 Визначення наявності автокореляції залишків
- •Алгоритм тесту Дарбіна-Уотсона
- •Обмеження на застосування критерія Дарбіна-Уотсона
- •Словник
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
5.3 Методи обчислення невідомих параметрів нелінійних моделей
Рівняння параболічної регресії має вид:
|
(5.1) |
Якщо використовувати
метод найменших квадратів (МНК), то для
коефіцієнтів складається і розв’язується
нормальна система лінійних рівнянь з
матрицею коефіцієнтів:
.
Величини, що входять
сюди, підраховуються за даними
спостережень. Ліва частина – це середні
значення різних ступенів фактора
,
права – це середні значення добутків:
або
.
Підраховуючи ці значення і розв’язуючи систему рівнянь, можна визначити коефіцієнти регресії.
Можна підраховувати кожну з цих величин окремо. Але можна застосувати для цього й інший спосіб, матричний. При цьому вся матриця коефіцієнтів системи підраховується відразу.
Для цього спочатку потрібно сформувати вихідні дані у вигляді матриць наступного виду:
|
Для фактора ця матриця складається з трьох стовпців: стовпець з одиниць; стовпець власне ; стовпець їх квадратів.
Тут величини записані так само, як і в рівнянні регресії:
|
(5.2) |
Тепер вихідні дані зібрані в двох матрицях. Це матриця і матриця .
Матриця нормальної системи обчислюється добутком матриць:
|
(5.3) |
де
–
транспонована матриця
.
Стовпець правих частин нормальної системи обчислюється як добуток матриць:
|
(5.4) |
Якщо невідомі коефіцієнти сформувати в матрицю:
|
то система теж може бути записана в матричному виді:
|
(5.5) |
Тоді її розв’язок можна отримати в матричному записі, у виді оберненої матриці:
|
(5.6) |
Зауваження. Якщо будувати рівняння регресії у виді багаточлена:
|
(5.7) |
і при цьому використовувати матричний спосіб складання і розв’язання нормальної системи, то формули не зміняться, тільки матриця вихідних даних буде містити вже стовпців.
5.4 Перевірка адекватності квадратичного рівняння регресії
Рівняння нелінійної регресії, так як і лінійній залежності, доповнюється показником кореляції, а саме коефіцієнтом детермінації, який дозволяє зробити висновок про правильність вибору формул нелінійної залежності і про адекватність нелінійної регресії:
|
(5.8) |
де
– значення результату
по відповідній нелінійній моделі.
Для перевірки адекватності побудованого рівняння нелінійної регресії використовується критерій Фішера:
1. Розраховується
фактичне значення критерію
:
|
(5.9) |
де – число спостережень;
– число параметрів при змінних , що включено в регресійну модель.
2. По таблицям критичних точок Фішера визначається :
, |
де – рівень значимості (ймовірність помилки при перевірці гіпотези);
, – числа ступеней вільності.
Зауваження. Для
нелінійної моделі:
,
(
– число коефіцієнтів в рівнянні
регресії).
3. Порівнюючи і , робимо висновок про адекватність (або неадекватності) кореляційної моделі:
– якщо – побудована регресійна модель є неадекватною і не може бути використана для подальших досліджень;
– якщо – побудована регресійна модель адекватно описує статистичні дані і може бути використана для подальших досліджень.
Порівнюючи, робимо висновок про адекватність (чи неадекватність) побудованої кореляційної моделі, причому оцінюємо і ступінь адекватності. Чим більше в порівнянні з , тим вище адекватність моделі. Тому висновок повинен містити оцінку ступеня адекватності.