
- •Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю знань
- •Тема 1. Математичне моделювання як метод наукового пізнання економічних явищ і процесів
- •1.1 Економетрика як наука, об’єкт, предмет, мета та задачі. Основні характеристики економічної системи як об’єкта моделювання
- •1.2 Поняття моделі. Математична модель, основні етапи процесу моделювання, класифікація моделей
- •Етапи проведення економетричних досліджень
- •Тема 2. Моделі парної регресії та їх дослідження
- •2.1 Приклади парних зв’язків в економіці
- •Модель споживання
- •Модель пропозиції та попиту
- •Найпростіша кон'юнктурна модель (модель Кейнса)
- •Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •2.2 Парна регресія
- •2.2.1 Специфікація моделі
- •2.2.2 Визначення параметрів рівняння регресії за допомогою методу найменших квадратів
- •Тема 3. Загальна лінійна економетрична модель
- •3.1 Загальний вид лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови
- •3.2 Деяка інформація про випадкові збудники
- •3.3 Умови Гауса-Маркова. Гомоскедастичні та гетероскедастичні моделі
- •Тема 4. Лінійна парна регресія
- •4.1 Загальний вид лінійної парної моделі
- •4.2 Визначення оцінок параметрів парної лінійної регресії за допомогою мнк
- •4.3 Властивості оцінок, а також залишків мнк, їх характеристика
- •4.4 Аналіз рівнянь лінійної регресії і властивості вибіркового коефіцієнту кореляції
- •4.5 Дисперсійний аналіз та поняття коефіцієнта детермінації, його властивості
- •Властивості коефіцієнта детермінації
- •4.6 Перевірка лінійної моделі на адекватність. Поняття -критерію Фішера
- •4.7 Перевірка значимості параметрів регресійної моделі та коефіцієнту кореляції
- •4.8 Побудова інтервалів довіри для параметрів регресійної моделі
- •4.9 Зона довіри для лінії регресії
- •4.10 Прогноз і інтервал довіри для прогнозу
- •4.11 Коефіцієнт еластичності
- •Тема 5. Нелінійна парна регресія
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Метод лінеаризації
- •5.3 Методи обчислення невідомих параметрів нелінійних моделей
- •5.4 Перевірка адекватності квадратичного рівняння регресії
- •5.5 Довірчий інтервал і прогноз для нелінійної моделі
- •5.6 Коефіцієнти еластичності для нелінійних моделей
- •5.7 Аналіз монопольного ринку
- •Коефіцієнт еластичності попиту
- •Тема 6. Множинна регресія
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Вибір та аналіз усіх можливих факторів, які впливають на процес або показник, що досліджується
- •6.2.1 Поняття про мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •6.2.2 Порядок виявлення та усунення мультиколінеарності
- •6.2.3 Виявлення мультиколінеарності в масиві факторів за допомогою алгоритму Фаррара-Глобера
- •6.2.4 Алгоритм усунення мультиколінеарності
- •6.3 Вибір виду рівняння регресії
- •6.4 Загальна модель множинної лінійної регресії
- •6.5 Емпірична модель множинної лінійної регресії
- •6.6 Визначення коефіцієнтів рівняння множинної лінійної регресії
- •6.7 Перевірка адекватності множинної регресійної моделі
- •6.8 Прогноз і довірчий інтервал для прогнозу множинної регресії
- •Тема 7. Економетричні моделі динаміки
- •7.1 Методи моделювання часових рядів
- •7.2 Автокореляція часового ряду
- •Властивості коефіцієнта автокореляції
- •7.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •7.4 Автокореляція залишків в множинній регресії
- •7.4.1 Поняття про автокореляцію залишків, її природа, причини виникнення і наслідки
- •7.4.2 Визначення наявності автокореляції залишків
- •Алгоритм тесту Дарбіна-Уотсона
- •Обмеження на застосування критерія Дарбіна-Уотсона
- •Словник
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
5.2 Метод лінеаризації
Для нелінійних регресій використовується метод лінеаризації, який дозволяє зводити нелінійні моделі до лінійних. Проводячи заміну змінних так, щоб у нових змінних залежність стала лінійною, і перетворивши рівняння до лінійної залежності , коефіцієнти регресії можна визначити за допомогою методу найменших квадратів з нормальної системи рівнянь для коефіцієнтів регресії. Для квазілінійних регресій це можна здійснити завжди, а для власне нелінійних – не завжди.
Найпростіші перетворення нелінійних моделей у лінійні:
1. Квадратична
залежність:
.
Зробимо заміну:
.
Після цього рівняння
регресії стає лінійним
(двофакторна лінійна модель), і можна
користуватися всіма співвідношеннями,
отриманими для лінійної регресії.
Потрібно тільки з самого початку
перерахувати вихідні дані для фактора
(
).
2. Кубічна залежність:
.
Зробимо заміну:
,
.
Після цього рівняння
регресії стає лінійним
(трьохфакторна лінійна модель), і можна
користуватися всіма співвідношеннями,
отриманими для лінійної регресії. Для
побудови початкової моделі необхідно
перерахувати початкові дані у відповідності
до проведеної заміни для факторів
(
),
(
).
3. Гіперболічна
залежність:
.
Зробимо заміну:
і отримаємо лінійне рівняння.
.
Потрібно тільки з самого початку
перерахувати вихідні дані для фактора
(
).
4. Логарифмічна
залежність:
.
Зробимо заміну:
.
Після цього рівняння
регресії стає лінійним
і можна користуватися всіма співвідношеннями,
отриманими для лінійної регресії.
Потрібно тільки з самого початку
перерахувати вихідні дані для фактора
(
).
5. Залежність виду:
.
Зробимо заміну:
і отримаємо лінійне рівняння.
.
Потрібно з самого початку перерахувати
вихідні дані для фактора
(
).
6. Залежність виду:
.
Зробимо заміну для
:
.
Після цього рівняння
регресії стає лінійним
,
і можна користуватися всіма співвідношеннями,
отриманими для лінійної регресії. Для
побудови початкової моделі необхідно
перерахувати початкові дані у відповідності
до проведеної заміни для фактора
:
(
).
А також після того, як із розв’язку
нормальної системи рівнянь знайдені
невідомі коефіцієнти моделі, необхідно
виконати зворотній перехід до
:
.
7. Показникова
залежність:
.
Для лінеаріації показникових моделей
використовуються логарифмічні
перетворення. Спочатку прологарифмуємо
праву та ліву частину залежності:
.
Тоді:
.
Зробимо заміну:
,
,
.
Після цього рівняння
регресії стає лінійним
і можна користуватися всіма співвідношеннями,
отриманими для лінійної регресії.
Потрібно тільки з самого початку
перерахувати вихідні дані для фактора
:
(
).
А також після того, як із розв’язку
нормальної системи рівнянь знайдені
коефіцієнти
і
,
необхідно виконати зворотній перехід
до початкових коефіцієнтів
(
)
і
(
),
і зворотній перехід до
:
.
8. Степенна залежність: .
Лінеаризація
проводиться логарифмування.
Зробимо заміни
;
;
;
.
Після цього рівняння
регресії стає лінійним:
.
Після розв’язання
нормальної системи рівнянь необхідно
виконати зворотній перехід до
(
),
(
)
і до
(
).
Зауваження. У випадку еквівалентного перетворення нелінійної за параметрами моделі до лінійної за параметрами, метод найменших квадратів може використовуватись у раніш розглянутому його варіанті у повному обсязі. Інша справа, що теоретичне обґрунтування отриманих оцінок стає дещо проблемним, бо перехід порушує припущення про властивості збурень на яких основана класична лінійна регресійна модель.