
- •Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю знань
- •Тема 1. Математичне моделювання як метод наукового пізнання економічних явищ і процесів
- •1.1 Економетрика як наука, об’єкт, предмет, мета та задачі. Основні характеристики економічної системи як об’єкта моделювання
- •1.2 Поняття моделі. Математична модель, основні етапи процесу моделювання, класифікація моделей
- •Етапи проведення економетричних досліджень
- •Тема 2. Моделі парної регресії та їх дослідження
- •2.1 Приклади парних зв’язків в економіці
- •Модель споживання
- •Модель пропозиції та попиту
- •Найпростіша кон'юнктурна модель (модель Кейнса)
- •Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •2.2 Парна регресія
- •2.2.1 Специфікація моделі
- •2.2.2 Визначення параметрів рівняння регресії за допомогою методу найменших квадратів
- •Тема 3. Загальна лінійна економетрична модель
- •3.1 Загальний вид лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови
- •3.2 Деяка інформація про випадкові збудники
- •3.3 Умови Гауса-Маркова. Гомоскедастичні та гетероскедастичні моделі
- •Тема 4. Лінійна парна регресія
- •4.1 Загальний вид лінійної парної моделі
- •4.2 Визначення оцінок параметрів парної лінійної регресії за допомогою мнк
- •4.3 Властивості оцінок, а також залишків мнк, їх характеристика
- •4.4 Аналіз рівнянь лінійної регресії і властивості вибіркового коефіцієнту кореляції
- •4.5 Дисперсійний аналіз та поняття коефіцієнта детермінації, його властивості
- •Властивості коефіцієнта детермінації
- •4.6 Перевірка лінійної моделі на адекватність. Поняття -критерію Фішера
- •4.7 Перевірка значимості параметрів регресійної моделі та коефіцієнту кореляції
- •4.8 Побудова інтервалів довіри для параметрів регресійної моделі
- •4.9 Зона довіри для лінії регресії
- •4.10 Прогноз і інтервал довіри для прогнозу
- •4.11 Коефіцієнт еластичності
- •Тема 5. Нелінійна парна регресія
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Метод лінеаризації
- •5.3 Методи обчислення невідомих параметрів нелінійних моделей
- •5.4 Перевірка адекватності квадратичного рівняння регресії
- •5.5 Довірчий інтервал і прогноз для нелінійної моделі
- •5.6 Коефіцієнти еластичності для нелінійних моделей
- •5.7 Аналіз монопольного ринку
- •Коефіцієнт еластичності попиту
- •Тема 6. Множинна регресія
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Вибір та аналіз усіх можливих факторів, які впливають на процес або показник, що досліджується
- •6.2.1 Поняття про мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •6.2.2 Порядок виявлення та усунення мультиколінеарності
- •6.2.3 Виявлення мультиколінеарності в масиві факторів за допомогою алгоритму Фаррара-Глобера
- •6.2.4 Алгоритм усунення мультиколінеарності
- •6.3 Вибір виду рівняння регресії
- •6.4 Загальна модель множинної лінійної регресії
- •6.5 Емпірична модель множинної лінійної регресії
- •6.6 Визначення коефіцієнтів рівняння множинної лінійної регресії
- •6.7 Перевірка адекватності множинної регресійної моделі
- •6.8 Прогноз і довірчий інтервал для прогнозу множинної регресії
- •Тема 7. Економетричні моделі динаміки
- •7.1 Методи моделювання часових рядів
- •7.2 Автокореляція часового ряду
- •Властивості коефіцієнта автокореляції
- •7.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •7.4 Автокореляція залишків в множинній регресії
- •7.4.1 Поняття про автокореляцію залишків, її природа, причини виникнення і наслідки
- •7.4.2 Визначення наявності автокореляції залишків
- •Алгоритм тесту Дарбіна-Уотсона
- •Обмеження на застосування критерія Дарбіна-Уотсона
- •Словник
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
4.5 Дисперсійний аналіз та поняття коефіцієнта детермінації, його властивості
Поряд з коефіцієнтом кореляції використовується ще один критерій оцінки якості підбору лінійної функції, за допомогою якого перевіряється адекватність (відповідність) побудованої регресійної моделі реальній дійсності. Таким критерієм є коефіцієнт детермінації. Коефіцієнт детермінації характеризує будь-яку кореляційну залежність, (не обов'язково лінійної) тобто показує, наскільки розкидані статистичні дані навколо побудованої лінії регресії. В той час як коефіцієнт кореляції використовується для оцінки якості рівняння лінійної регресії. Якщо ж рівняння нелінійне, то аналогічну роль відіграє тільки коефіцієнт детермінації.
Перед тим, як розглянути, що саме являє собою коефіцієнт детермінації та як він пов’язаний з коефіцієнтом кореляції, розглянемо питання про декомпозицію дисперсій.
У статистиці
різницю
прийнято називати загальним
відхиленням.
Різницю
називають відхиленням,
яке можна пояснити, виходячи з регресійної
прямої.
Різницю
називають відхиленням,
яке не можна пояснити, виходячи з
регресійної прямої, або непояснюваним
відхиленням.
Завдання дисперсійного аналізу полягає в аналізі дисперсії залежної змінної:
|
(4.23) |
де
– загальна сума квадратів відхилень;
– сума квадратів похибок;
– сума квадратів відхилень, що пояснює
регресію.
Загальну дисперсію можна розкласти на дві частини: дисперсію, що пояснює регресію, та дисперсію похибок. Перша виникає завдяки розкиду значень незалежної змінної. Тобто, ця частина пояснюється за рахунок моделі (звідси і назва – пояснена сума квадратів). Друга частина – сума квадратів залишків – виникає внаслідок збурень і не пояснюється за рахунок моделі. Умовно це можна записати у вигляді:
|
(4.24) |
де
– загальна дисперсія;
– дисперсія, що пояснює регресію;
– дисперсія залишків, яка характеризує
розкид даних спостережень відносно
лінії регресії;
– об’єм вибірки;
– число параметрів при змінних , що включено в регресійну модель.
Частина дисперсії,
що пояснює регресію, називається
коефіцієнтом
детермінації
і позначається
.
Коефіцієнт детермінації використовується
як критерій адекватності моделі, бо є
мірою пояснювальної сили незалежної
змінної. Він показує, яка доля загальної
варіації ознаки визначається фактором,
що вивчається, тобто характеризує долю
дисперсії результативної ознаки
,
що пояснюється регресією, в загальній
дисперсії результативної ознаки.
Таким чином, коефіцієнт детермінації можна записати у вигляді двох виразів, які є еквівалентними:
|
(4.25) |
В (4.25) у чисельнику стоять теоретичні значення , які підраховуються за побудованою теоретичної формулою – за рівнянням регресії, а у знаменнику – дані спостережень .
В ідеальному випадку, коли всі дані спостережень лежать точно на побудованій лінії регресії, теоретичні значення і дані спостережень просто співпадають. Чисельник в даному випадку буде дорівнювати знаменнику і коефіцієнт детермінації дорівнює 1.
Чим більший розкид даних спостережень щодо побудованої лінії регресії, тим менше значення коефіцієнта детермінації .
Якщо коефіцієнт детермінації визначається у відсотках, то його слід читати наступним чином: варіація залежної змінної на відсотків обумовлена варіацією фактора.