
- •Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю знань
- •Тема 1. Математичне моделювання як метод наукового пізнання економічних явищ і процесів
- •1.1 Економетрика як наука, об’єкт, предмет, мета та задачі. Основні характеристики економічної системи як об’єкта моделювання
- •1.2 Поняття моделі. Математична модель, основні етапи процесу моделювання, класифікація моделей
- •Етапи проведення економетричних досліджень
- •Тема 2. Моделі парної регресії та їх дослідження
- •2.1 Приклади парних зв’язків в економіці
- •Модель споживання
- •Модель пропозиції та попиту
- •Найпростіша кон'юнктурна модель (модель Кейнса)
- •Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •2.2 Парна регресія
- •2.2.1 Специфікація моделі
- •2.2.2 Визначення параметрів рівняння регресії за допомогою методу найменших квадратів
- •Тема 3. Загальна лінійна економетрична модель
- •3.1 Загальний вид лінійної економетричної моделі, її структура та етапи побудови
- •3.2 Деяка інформація про випадкові збудники
- •3.3 Умови Гауса-Маркова. Гомоскедастичні та гетероскедастичні моделі
- •Тема 4. Лінійна парна регресія
- •4.1 Загальний вид лінійної парної моделі
- •4.2 Визначення оцінок параметрів парної лінійної регресії за допомогою мнк
- •4.3 Властивості оцінок, а також залишків мнк, їх характеристика
- •4.4 Аналіз рівнянь лінійної регресії і властивості вибіркового коефіцієнту кореляції
- •4.5 Дисперсійний аналіз та поняття коефіцієнта детермінації, його властивості
- •Властивості коефіцієнта детермінації
- •4.6 Перевірка лінійної моделі на адекватність. Поняття -критерію Фішера
- •4.7 Перевірка значимості параметрів регресійної моделі та коефіцієнту кореляції
- •4.8 Побудова інтервалів довіри для параметрів регресійної моделі
- •4.9 Зона довіри для лінії регресії
- •4.10 Прогноз і інтервал довіри для прогнозу
- •4.11 Коефіцієнт еластичності
- •Тема 5. Нелінійна парна регресія
- •5.1 Загальні відомості
- •5.2 Метод лінеаризації
- •5.3 Методи обчислення невідомих параметрів нелінійних моделей
- •5.4 Перевірка адекватності квадратичного рівняння регресії
- •5.5 Довірчий інтервал і прогноз для нелінійної моделі
- •5.6 Коефіцієнти еластичності для нелінійних моделей
- •5.7 Аналіз монопольного ринку
- •Коефіцієнт еластичності попиту
- •Тема 6. Множинна регресія
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Вибір та аналіз усіх можливих факторів, які впливають на процес або показник, що досліджується
- •6.2.1 Поняття про мультиколінеарність та її вплив на оцінки параметрів моделі
- •6.2.2 Порядок виявлення та усунення мультиколінеарності
- •6.2.3 Виявлення мультиколінеарності в масиві факторів за допомогою алгоритму Фаррара-Глобера
- •6.2.4 Алгоритм усунення мультиколінеарності
- •6.3 Вибір виду рівняння регресії
- •6.4 Загальна модель множинної лінійної регресії
- •6.5 Емпірична модель множинної лінійної регресії
- •6.6 Визначення коефіцієнтів рівняння множинної лінійної регресії
- •6.7 Перевірка адекватності множинної регресійної моделі
- •6.8 Прогноз і довірчий інтервал для прогнозу множинної регресії
- •Тема 7. Економетричні моделі динаміки
- •7.1 Методи моделювання часових рядів
- •7.2 Автокореляція часового ряду
- •Властивості коефіцієнта автокореляції
- •7.3 Моделювання тенденції часового ряду: згладжування та аналітичне вирівнювання
- •7.4 Автокореляція залишків в множинній регресії
- •7.4.1 Поняття про автокореляцію залишків, її природа, причини виникнення і наслідки
- •7.4.2 Визначення наявності автокореляції залишків
- •Алгоритм тесту Дарбіна-Уотсона
- •Обмеження на застосування критерія Дарбіна-Уотсона
- •Словник
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
4.2 Визначення оцінок параметрів парної лінійної регресії за допомогою мнк
Нехай
та
– деякі оцінки параметрів
та
.
Запишемо рівняння вибіркової регресії
.
Тоді
є оцінкою
,
побудованою на основі вибіркової
регресії.
Позначимо через
різниці між фактичними
(спостережуваними) та теоретичними
,
тобто обчисленими з рівняння вибіркової
регресії, значеннями залежної
змінної:
|
(4.9) |
Ці різниці називають
залишками
методу найменших квадратів (аналогічно
тому, як ми домовились щодо позначень
оцінок методом найменших квадратів,
замість загального позначення залишків
,
для залишків методу найменших квадратів
будемо використовувати літеру
).
Залишки можна вважати вибірковими, або
емпіричними аналогами збурень.
Оцінки методу найменших квадратів (скорочено – МНК-оцінки) знайдемо з умови мінімізації за всіма можливими значеннями та виразу:
|
(4.10) |
Щоб мінімізувати вираз (4.10), запишемо необхідну умову екстремуму, тобто прирівняємо частинні похідні цього виразу по параметрам та до нуля. Отримаємо нормальну систему для визначення коефіцієнтів:
|
Розділивши обидві
рівності на
та ввівши такі позначення:
,
,
отримаємо систему лінійних рівнянь:
|
Розглянемо розв’язок
системи нормальних рівнянь. Параметр
визначається формулою:
|
(4.11) |
Формула для параметра має вид:
|
(4.12) |
Отже, лінія регресії проходить через точку, координати якої є середні значення показника та фактора .
Якщо обчислити
матрицю других похідних для
,
то можна побачити, що ця матриця додатньо
визначена, отже значення (4.11)-(4.12) дійсно
мінімізують (4.10).
Таким чином, можна записати у явному вигляді регресію від , у якій параметри обчислені за МНК. Її інколи називають регресією найменших квадратів від :
. |
(4.13) |
Якщо підставити (4.12) в рівняння лінійної регресії, то отримаємо ще одну форму запису цього рівняння:
|
(4.14) |
Це так звана центрована форма запису рівняння лінійної регресії.
Розглянемо формулу
для коефіцієнта
(4.11). Розділивши і помноживши дріб на
,
отримаємо:
|
(4.15) |
де
– лінійний коефіцієнт кореляції. В
дослідженні залежності між різними
показниками він грає велику роль.
Детальніше його опис буде наведено
нижче, а зараз остаточно запишемо
рівняння лінійної регресії.
Підставивши отриманий вираз в (4.14), отримаємо стандартизоване рівняння регресії на :
|
(4.16) |
Аналогічно можна по МНК побудувати рівняння регресії на :
|
(4.17) |
Узагальненою
регресійною моделлю є
,
де
та
– правильні параметри всієї генеральної
сукупності,
– неспостережувана
випадкова величина. Коли параметри
вибіркової лінійної моделі розраховані
за МНК, то при певних класичних припущеннях
математичне сподівання параметрів
та
дорівнює значенням параметрів узагальненої
моделі
і
.