Змішане соц. Забезпечення окремих категорій громадян

Останнім часом почала складатися змішана форма соц. забезпечення для деяких категорій громадян. Коли одні видатки фінансуються за рахунок бюджетних коштів, а інші покриваються за рахунок страхових фондів. Це стосується осіб, які займаються специфічною трудовою діяльністю, що регулюється спеціальним законодавством: ЗУ «про статус народного депутата», «про державну службу», «Про прокуратуру». Передбачені в них особи належать до застрахованих, але забезпечуються у розмірі набагато більшому від інших застрахованих осіб. Таким особам визначається пенсія згідно з ЗУ «про ЗДПС» і виплата якої здійснюється за рахунок коштів ПФ, а різниця між пенсією призначеною за певним законом та пенсією визначеною законом «про ЗДПС» виплачується за рахунок державного бюджету.

Не державні організаційно-правові форми соц. Забезпечення

Державне соціальне забезпечення за рахунок бюджету полягає у тому, що воно стосується осіб, які отримують забезпечення у зв’язку з специфікою їх суспільно корисної діяльності в період якої вони не підлягали обов’язковому соц. страхуванню, а також частиною населення, яка забезпечується певними видами соц. забезпечення без будь-якого зв’язку з трудовою діяльністю.

Бюджетом У передбачено видатки на соц. захист, соц. забезпечення за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів:

1. державні спеціальні пенсійні програми

2. державні програми соціальної допомоги (біженцям, ветеранам, інвалідам війни)

3. державну підтримку громадських організацій інвалідів, ветеранів

4. державні програми підтримки материнства, дитинства.

5. Державні програми підтримки будівництва для окремих категорій громадян.

Поняття і система пенсійного права

Пенсійне право є однією з найважливіших складових комплексної галузі права соц. забезпечення і являє собою сукупність правових норм, які виокремилися у межах цієї галузі. Тобто пенсійне право можна назвати підгалуззю права соц. забезпечення. Це структурне утворення набуло необхідних визначальних ознак підгалузі права (предмета і методу правового регулювання, принципів, правових інститутів).

Предметом пенсійного права є відносини, які виникають між громадянами та органами, що призначають і забезпечують різні види пенсій.

У структурі пенсійного права виділяють основні інститути або групи правових норм, які регулюють нерозривно пов’язані між собою однотипні пенсійні відносини (пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника). До окремих інститутів відносять правові приписи, які регулюють процедурні відносини у сфері пенсійного забезпечення: призначення і виплата пенсії, перерахунок, підвищення пенсії. Такі відносини стосуються основних інститутів, реалізації права на пенсійне забезпечення і можуть передувати виникненню пенсійних правовідносин або функціонувати разом з ними.

Пенсійне право – це сукупність норм, що регулюють суспільні відносини з надання громадянам регулярного матеріального забезпечення у грошовій формі з настанням пенсійного віку, за наявності трудового стажу, інвалідності, втрати годувальника, а також інших нерозривно пов’язаних з ними відносин.

Норми пенсійного права поділяються на загальні, які визначають основні правові положення всіх пенсійних відносин чи переважної їх частини та окремі, які торкаються конкретних видів пенсійних правовідносин чи їх спільних рис.

Залежно від змісту правової норми пенсійного права, вони розташовуються у загальній чи особливій його частині.

• До загальної частини належать норми, які характеризують предмет пенсійних правовідносин, сферу його дії, джерела цієї підгалузі права, основні принципи пенсійного забезпечення, характеристику пенсійних правовідносин.

• Особливу частину складає решта норм, які згуртовані за окремими інститутами і критерієм їх об’єднання і зміст.