22. Поняття реалізації правових норм, їх форми та значення. Правомірна поведінка: поняття, види.

Реалізація правових норм – це здійснення їх приписів у практичних діях суб’єктів.

Соціальна сутність реалізації правових норм – задоволення учасниками суспільного життя своїх потреб соціально прийнятними способами, засобами, які змодельовані державою.

Форми реалізації правових норм залежно від х-ру їх диспозиції поділ. на:

використання – форма реалізації уповноважуючи юридичних норм, яка полягає в активній поведінці суб’єктів, що здійснюється ними з їх власним бажанням;

виконання – форма реалізації зобов’язуючих норм, яка полягає в активній поведінці суб’єктів, що здійснюється ними незалежно від їх власного бажання;

дотримання – форма реалізації забороняючи юридичних норм, яка полягає у пасивній поведінці суб’єктів, вчинюваній незалежно від їх власного бажання.

Правомірна поведінка – це такі вчинки, які не суперечать приписам правових норм або основним принципам права певної держави.

Види правомірної поведінки:

1. за суб’єктами – д-сть громадян, державних організацій, громадських об’єднань, соціальних спільностей;

2. за сферою суспільних відносин – економічна, політична;

3. за об’єктивною стороною – активна( вчинення дії) , пасивна( утримання від дії).

4. за суб’єктивною стороною – принципова; звичаєва; пристосувальна, маргінальна,

5. залежно від за фіксованості у з-стві – врегульована з-ством, не врегульована з-ством.

6. залежно від ставлення держави до правомірної поведінки – схвалювана, стимульована; допустима

7. за формою зовнішнього прояву – фізична, вербальна, письмова.

23. Поняття та склад правової культури особи, її значення для формування правової держави в у. Співвідношення правової культури та правосвідомості.

Правова культура особи — це така її властивість, яка характеризується повагою до права, достатнім знанням змісту його норм і вмінням їхнього використання, а також активною правомірною поведінкою в усіх життєвих ситуаціях.

Правову культуру особистості складають такі елементи:

1. Досягнення якісного стану юридичної охорони та захисту основних прав і свобод людини і громадянина.

2. Ступінь впровадження в практику суспільного і державного життя принципів верховенства права і правового закону.

3. Рівень правосвідомості громадян та посадових осіб. Суспільна правосвідомість визначається масовістю правомірної поведінки, рівнем правового виховання, масштабами і якістю юридичної освіти.

4. Досконале як за формою, так і за змістом законодавство.

5. Стан законності в суспільстві.

6. Ефективність роботи правозастосовних, зокрема правоохоронних, органів (суду, прокуратури, органів внутрішніх справ та ін.).

Правова культура особистості нерозривно пов'язана з правовою культурою суспільства. Правова культура — це якісний стан правового життя суспільства, який характеризується досягнутим рівнем розвитку правової системи — станом та рівнем правової свідомості, юридичної науки, системи законодавства, правозастосовної практики, законності і правопорядку, правової освіти, а також ступенем гарантованості основних прав і свобод людини.