16. Основні сучасні типи праворозуміння.

Існують 2 основні види розуміння права – юридичний (лат. "jus" – право) і легістський (лат. "lex" – закон). Згідно з легістським типом, правом є сукупність законодавчо закріплених норм, тобто владних приписів держави. Відповідно до юридичного типу праворозуміння, правом є складне соціальне явище, що має власну об’єктивну природу, яка не залежить від волі чи свавілля державної влади. Існуючі типи праворозуміння охоплюють різноманітні концепції права, які за спільною спрямованістю в обґрунтуванні сутності права об’єднуються у відповідні правові школи. Здебільшого будь-який варіант тлумачення права, спираючись на розмежування права і закону, сприймається як природно-правова концепція. Окрім теорій природної школи права, юридичний тип праворозуміння охоплює правові концепції історичної, психологічної та соціологічної шкіл права, кожна з яких також визначає право як явище наддержавне, але тлумачить його зі своїх власних позицій. Результатом об'єднання цінних досягнень наведених шкіл права стало утворення широкого типу праворозуміння, що є основою інтегративної юриспруденції загалом та синтетичної)школи права зокрема. Розглядаючи право як багатоаспектне явище та досліджуючи його як у позитивному (державному), так і в надпозитивному (наддержавному) вимірах, теорія права і держави тим самим відоб¬ражає найпрогресивніший тип праворозуміння. Таке відображення має важливе значення для всього правознавства, оскільки теорія права і держави є ідейною та методологічною платформою всієї системи юридичних наук.

17. Підзаконні норм. Правові акти України: поняття, види.

Підзаконні нормативно-правові акти – це нормативні акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.

Основні види підзаконних н-п актів державних органів

• укази і розпорядження През. Укр..

• постанови Президії ВРУ

• постанови Президії ВРУ Крим

• накази, інструкції, положення міністрів, державних комітетів та інших відомств набирають чинності з моменту їх прийняття, а в разі якщо вони мають міжвідомчий характер або визначають права людини – через 10 днів після їх реєстрації в Мінюсті України.

• розпорядження голів обл.. і рай. держ. адміністрацій, та накази керівників їх відділів набирають чинності з моменту їх реєстрації у відповідних органах юстиції, а якщо ці акти мають загальний характер або визначають права людини – з моменту їх реєстрації.

• рішення місцевих Рад ( с, с, м) з дня їх оприлюднення

• рішення виконавчих комітетів місцевих Рад нр. депутатів;

• розпорядження міського, селищного, сільського голови

накази . інструкції адміністрації п-ств, установ, ор-ій – з моменту прийняття

18. Політична система суспільства: поняття, види, складові елементи.

Політична система суспільства – це система всіх державних і недержавних утворень, громадських об’єднань і трудових колективів соціально неоднорідного суспільства, тобто система всіх політичних явищ, що існують у соціально неоднорідному сус-ві.

Елементи політичної системи суспільства:

суб’єкти політики – класи, нації, соціальні прошарки, групи; представники їхніх інтересів – різноманітні об’єднання, організації і люди(особистості).

• політичні відносини, стосунки;

• політична свідомість суб’єктів політики;

політичні норми – загальні правила поведінки у політичних стосунках.

Складові політичної системи суспільства: зазвичай розрізняють чотири основних групи елементів:

1. політичні інститути;

2. політичні відносини;

3. політичні норми;

4. політичну свідомість і політичну культуру.

Відповідно до цих елементів виокремлюються інституціональна (або організаційно-інституціональна), регулятивна, функціональна і комунікативна підсистеми політичної системи.