10. Нормативно-правовий припис: поняття, структура, види. Форми викладу юридичних норм у нормативно-правових актах

Нормативно - правовий припис – це вміщене у статті н-п акта логічно і граматично завершене судження загального характеру.

Норми права (те ж саме, що і нормативно-правові приписи) мають свою структуру. Вони складаються з трьох членів: диспозиції, гіпотези, санкції. Нормативно-правові приписи поділяються на види, згідно їх форми вираження:

а) зобов'язуючі (тобто дозволяють здійснення існуючих у нормі (приписі) дій;

б) забороняючі (є прямою вказівкою на правило поведінки).

Коли юридична норма і стаття закону не збігаються за обсягом, остання завжди є логічно завершеним реченням, яке виражає певне нормативне судження. Тому змістом будь-якої статті закону є припис законодавця.

.Стаття н-п акта може виступати зовнішньою формою як юридичної норми так і юридично-нормативного припису, за допомогою якого ця норма організовується. Такий припис не може відображати менше двох структурних елементів юридичної норми – або гіпотези й диспозиції, або ж гіпотези і санкції. Крім юридичних приписів в окремих статтях н-п акта можуть вміщуватися і ненормативні судження правотворчого органу.

11. Об’єднання громадян: поняття, види. Правовий статус об’єднань громадян та їх місце у політичній системі України.

Громадське об’єднання – це добровільне формування громадян, створене ними на основі єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав і свобод.

Види громадських об’єднань:

за порядком утворення та формами д-сті – громадські о-ії, органи громадської самодіяльності, громадські рухи

за критеріями членства – об’єднання з формально фіксованим членством, об’єднання з формально нефіксованим членством, вільним членством;

за кількістю членів – масові, елітарні

за внутрішньою організаційною структурою – централізовані і нецентралізовані

за соціальною сферою д-сті – політичні, економічні, наукові, екологічні, спортивні, мистецькі;

за територією діяльності – місцеві, загальнодержавні, міждержавні, міжнародні.

за соціально - правовим статусом легальні, нелегальні

за соціальною значущістю для існування і розвитку суспільства – прогресивні, консервативні, реакційні.

12 Орган держави: поняття, види. Проблеми формування сучасного державного апарату України.

Орган держави – це структурно організований колектив держ.службовців, котрі наділені владними повноваженнями та необхідними матеріальними засобами для виконання певних завдань і ф-ій держави.

Види органів держави:

за місцем у системі держ.апарату:

а) первинні створ. шляхом прямого волевиявлення всього населення і уособлюють суверенітет держави.

б) вторинні – усі інші органи. які створюються первинними, походять від них, їм підзвітні.

за змістом або напрямком держ.д-сті:

а) органи законодавчої влади

б)глава держави

в)органи державного управління( виконавчої влади)

г) судові органи

д) органи контрольно-наглядові.

за способом утворення:

а) виборні

б) призначувані

в) ті, що успадковуються

за часом функціонування

а) постійні

б) тимчасові

за складом

а) одноособові

б) колегіальні

за територією, на яку поширюються їхні повноваження

а) загальні

б) місцеві

Апарат держави — це система всіх державних органів, які здійснюють її завдання і функції.