8. Місце та роль держави у політичній системі суспільства. . Проблеми взаємодії з іншими суб'єктами політичної системи

Політична система суспільства (у вузькому розумінні) — це система всіх державних і недержавних утворень (організацій), громадських об'єднань і трудових колективів соціальна неоднорідного суспільства.

Елементи політичної системи суспільства:

1. суб'єкти (носії) політики — класи, нації, соціальні прошарки, групи; представники їхніх інтересів — різноманітні об'єднання, організації (зокрема, держава), люди;

2. політичні відносини, стосунки;

3. політична свідомість (політ. ідеологія та політична психологія) суб'єктів політики;

4. політичні норми — загальні правила поведінки у політичних стосунках.

Держава є центром політичної системи. Це зумовлюється тим, що тільки вона:

1. виступає офіційним представником усього населення, усього суспільства;

2. є уособленням суверенітету народу(нації), природним реалі затором його права на політичне самовизначення;

3. здатна забезпечити і захистити основні права людини, всіх і кожного, хто перебуває на її території;

4. спроможна задовольняти загально соціальні потреби, виконувати загально соціальні функції у керівництві суспільством;

5. має у своєму розпорядженні специфічний апарат, без якого виконати зазначені функції неможливо;

6. може встановлювати формально-обов’язкові для всіх суб’єктів загальні правила поведінки – юридичні норми;

7. володіє владою суверенною, тобто верховною, повною і самостійною, формально незалежною.

9. Нормативно - правовий акт поняття, ознаки, види.

Н-п акт – це письмовий документ законодавчого органу, який містить н-п припис (юридичну норму).

Ознаки н-п акту:

1. він є формально - обов’язковим волевиявленням компетентного суб’єкта.

2. містить нормативний припис

3. є загальнообов’язковим щодо суб’єктів. поведінку яких регламентує.

4. має письмову та юридичну форму виразу.

Юридичні властивості н-п. актів:

• є формально обов’язковим волевиявленням держави;

• містять правила поведінки загального характеру;

• приймаються тільки певними державними органами;

• мають точно визначені зовнішні реквізити;

• публікуються у спеціальних ( офіційних) виданнях

• поширюють свою чинність на певний час, певну територію, певне коло суб’єктів;

• має юридичну силу - специфічна властивість н-п. актів, яка розкриває їх співвідношення і залежність за формальною обов’язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави.

За юридичною силою нормативно-правові акти поділяються:

Законодавчі акти:

1. Конституція України — Основний Закон держави.

2. закони, прийняті на референдумі;

3. закони України - нормативно-правові акти Верховної Ради України:;

Підзаконні нормативно-правові акти:

4. постанови ВР України;

5. укази Президента України;

4. постанови Кабінету Міністрів України;

5. накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

6. розпорядження Голови адміністрації, накази керівників відділів і управлінь,

7. рішення відповідної ради, розпорядження сільського, селищного, міського голови, рішення виконавчого комітету відповідної ради.

8. нормативні накази керівників державних установ і організацій різних форм власності.