- •1. Акти застосування права: поняття юридичні властивості, види.
- •2. Громадянське суспільство: поняття, основні ознаки. Громадянське суспільство та демократична правова держава.
- •3. Закон: поняття, ознаки, види. Закони України.
- •4.Засосування юридичних норм: поняття, ознаки, стадії.
- •5. Зовнішні форми (джерела) права: поняття, види. Зовнішні форми права в у.
- •6. Інтерпретаційно-правові акти: поняття, юридичні властивості, види.
- •7. Механізм та апарат держави їх поняття та склад:
- •8. Місце та роль держави у політичній системі суспільства. . Проблеми взаємодії з іншими суб'єктами політичної системи
- •9. Нормативно - правовий акт поняття, ознаки, види.
- •10. Нормативно-правовий припис: поняття, структура, види. Форми викладу юридичних норм у нормативно-правових актах
- •11. Об’єднання громадян: поняття, види. Правовий статус об’єднань громадян та їх місце у політичній системі України.
- •12 Орган держави: поняття, види. Проблеми формування сучасного державного апарату України.
- •13. Основні риси англо - американського типу правової системи.
- •14. Основні риси та особливості романо - германського типу правової системи.
- •15. Основні сучасні концепції держави.
- •16. Основні сучасні типи праворозуміння.
- •17. Підзаконні норм. Правові акти України: поняття, види.
- •18. Політична система суспільства: поняття, види, складові елементи.
- •19. Політичні партії: поняття та види, ф-ії. Роль партій у політичній системі сучасної України.
- •20. Право як юридичне(державно-вольове) явище: поняття, сутність. Елементи юридичного права. Поняття об”єктивного юридичного права та його ознаки.
- •21. Поняття правового регулювання. Його типи, сфери та межі.
- •22. Поняття реалізації правових норм, їх форми та значення. Правомірна поведінка: поняття, види.
- •23. Поняття та склад правової культури особи, її значення для формування правової держави в у. Співвідношення правової культури та правосвідомості.
- •24. Загальне поняття і сутність держави. Класифікація держав.
- •25. Права людини: поняття, сутність, класифікації. Впровадження міжнародно-правових норм і принципів щодо прав людини у юридичну практику України.
- •26. Права нації, народу, національних меншин, поняття, види, юридичні гарантії прав нації ,національних меншин в Україні.
- •27. Правова держава: сучасна концепція, поняття та основні ознаки.
- •28. Правова норма: поняття, ознаки, структура, види.
- •29. Правова система: поняття, ознаки, структура.
- •30. Правове регулювання: поняття, ознаки, види.
- •31. Правовий статус особи: поняття, види. Тенденції розвитку правового статусу особи в сучасних демократичних державах.
- •32. Правові відносини: поняття, ознаки, структура, види.
- •33. Правопорушеня: поняття склад види. Юр відповідальнсть: понятя ф-ії види
- •34. Правосвідомість: поняття, склад. Співвідношення правової культури та правосвідомості.
- •35. Правотворчість: поняття, види, стадії.
- •36. Предмет та метод загальної теорії права та держави. Місце цієї науки в системі правознавства, її практичне значення.
- •37. Право приватне і право публічне: поняття, основні властивості; підстави і критерії розмежування.
- •38. Принципи об’єктивного права: поняття, види. Загальнолюдські принципи права.
- •39. Природниче праворозуміння.
- •40. Причини виникнення первісних та сучасних держав.
- •41. Прогалини у з-стві: поняття, види, засоби подолання. Юридичні колізії
- •42. Система з-ства: поняття, елементи, критерії. Критерії розподілу нормативно-правових приписів по галузях законодавства.
- •43. Сист. Права: поняття, ознаки, елементи. Критерії розподілу юр-их норм по галузях права Проблеми формування сист. Права сучасної у.
- •44. Систематизація н-п актів: поняття, необхідність, способи, види. Проблеми систематизації в Україні.
- •45. Стадії, механізм та методи правового регулювання.
- •46. Структура правової норми: поняття, її елементи їх види.
- •47. Суб’єкти та об’єкти правовідносин: поняття, види.
- •48. Суб'єктивне право та юридичний обов'язок: поняття, види, їх взаємозв'язок. Суб'єктивні права та обов'язки за Конституцією України..
- •49. Тлумачення правових норм: поняття, основні способи, значення.
- •50. Тлумачення роз’яснення правових норм: поняття, значення, види.
- •51. Тлумачення – з’ясування правових норм: поняття, значення, види.
- •52.53.54. Форма держави: загальне поняття, елементи. Державне правління, державний устрій, державний режим: поняття, види. Конституційне закріплення форми Української держави.
- •55. Функції держави: поняття, види
- •Види державних функцій.
- •57. Чинність н-п актів України у просторі та щодо кола суб’єктів.
- •58. Чинність н-п актів України у часі.
- •59. Юридична техніка: поняття, види, значення. Правотворча техніка: поняття, склад.
- •60. Юридичні гарантії прав людини: поняття, види. Універсальні та регіональні міжнародні юридичні гарантії прав людини.
- •61. Юридичні факти: поняття, значення, види.
50. Тлумачення роз’яснення правових норм: поняття, значення, види.
За суб'єктами тлумачення поділяються на офіційне і неофіційне. Офіційне тлумачення — це тлумачення правової норми, яке здійснюється компетентними органами і є формально обов'язковим для всіх суб'єктів її застосування і реалізації. Офіційне тлумачення залежно від того, на яке коло суб’єктів розраховане, поділяється на нормативне і казуальне. Існують два види нормативного тлумачення:
аутентичне - здійснене тим самим органом, що встановив дану норму;
легальне, або делеговане, тобто тлумачення органу, який не приймав дану норму, але спеціально уповноважений законом давати її загальнообов'язкове роз'яснення.
Казуальне тлумачення — це таке тлумачення, яке розраховане і стосується конкретного випадку, з приводу якого і дається роз'яснення даної правової норми.
Казуальне тлумачення буває:
судове тлумаченя судом правової норми, у зв'язку з розглядом конкретної справи,
адміністративне — це тлумачення, яке здійснюється вищими адміністративними органами коли вони дають офіційну відповідь на запити підпорядкованих установ.
Неофіційне тлумачення — це тлумачення правової норми, що здійснюється будь-яким суб'єктом і не є формально обов'язковим. Види неофіційного тлумачення:
доктринальне — це тлумачення норм права вченими правниками.
професійне, або компетентне тлумачення — це тлумачення, яке здійснюється юристами-практиками: адвокатами, прокурорами, юрисконсультами тощо;
буденне, або повсякденне тлумачення — це тлумачення правових норм всіма іншими суб'єктами правовідносин.
51. Тлумачення – з’ясування правових норм: поняття, значення, види.
До способів з'ясування, або усвідомлення правових норм належать:
1) виявлення співвідношення між текстуальним виразом правової норми і її дійсним змістом, тобто тлумачення норми права з точки зору обсягу її змісту. Воно поділяється на:
1. буквальне, або адекватне — це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється у повній відповідності з її текстуальним виразом.
2. розширене, або поширювальне — це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється ширше його буквального текстуального виразу.
3. обмежувальне — це тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється вужче його текстуального виразу.
2) застосування певних прийомів і засобів, які допомагають розуміти дійсний зміст правової норми, зокрема:
граматичне, або філологічне тлумачення — усвідомлення дійсного змісту правової норми, шляхом його дослідження з точки зору значення тих чи інших слів, залежно від розміщення сполучників, розділових знаків, прийменників у тексті
логічне тлумачення — це усвідомлення змісту норми права, шляхом безпосереднього використання законів формальної логіки,
систематичне тлумачення — це з'ясування змісту правової норми на основі встановлення її системних зв'язків з іншими правовими нормами, інститутами, галузями права, місце у системі права в цілому.
історичне тлумачення — це з'ясування змісту правової норми на основі дослідження історичного контексту, в якому вона була прийнята, які цілі на той час ставилися перед нею;
цільове, або телеологічне тлумачення — це з'ясування її цілей на основі виявлення її завдань, мети.