44. Систематизація н-п актів: поняття, необхідність, способи, види. Проблеми систематизації в Україні.

Систематизація з-ства – це д-сть щодо зведення н-п актів у цілісний комплекс.

Систематизація здійснюється двома основними способами:

інкорпорація – це спосіб систематизації з-ства, який полягає в об’єднанні за певним критерієм групи н-п актів в одному збірнику.

види інкорпорації

1. за юридичним значенням – офіційна, неофіційна

2. за обсягом – загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна ( за окремими інститутами однієї галузі з-ства).

3. за критерієм об’єднання н-п актів – предметна, хронологічна, суб’єктна.

Кодифікація з-ства – це спосіб його систематизації, який полягає у змістовній переробці й погодженні певної, пов’язаної спільним предметом регулювання групи юридичних норм та об’єднанні їх у єдиному н-п акті.

Види кодифікацій:

1. за обсягом – галузева, міжгалузева, спеціальна;

2. за формою вираження – основи з-ства, кодекс, статут, закон, положення та ін.

Консолідація — вид систематизації в процесі якого кілька актів об’єднуються в новому документі.

45. Стадії, механізм та методи правового регулювання.

Механізм правового регулювання — це система правових засобів, за допомогою яких забезпечується впорядкування суспільних відносин, їхня відповідність вимогам правових норм.

Елементи механізму правового регулювання:

1. Норми права і принципи права, об'єктивовані в нормативно-правових актах — основа механізму правового регулювання, оскільки саме зі сформульованих у них правил поведінки починається правовий вплив на соціальні відносини.

2. Юридичні факти — породжують, змінюють і припиняють суб’єктивні юридичні права та обов’язки конкретних суб’єктів, а відповідно конкретні правовідносини.

3. Правовідносини (конкретизують взаємні права та обов’язки конкретних суб’єктів).

4. Акти тлумачення права (інтерпретаційні акти).

5. Акти застосування норм права (правозастосувальні акти).

6. Акти реалізації суб'єктивних прав та юридичних обов'язків суб'єктів правовідносин (тобто дії або бездіяльність конкретного суб’єкта, в межах яких він використовує своє право чи виконує обов’язок).

Механізм правового регулювання складається з декількох стадій:

Перша стадія — регулювання суспільних відносин, тобто розробка правових норм (встановлення загальнообов’язкових правил поведінки).

Друга стадія передбачає індивідуалізацію певної правової норми щодо вимог певного конкретного випадку, тобто виникнення суб’єктивних юридичних прав та обов’язків у конкретного суб’єкта суспільного життя.

Третя стадія — це реалізація правової норми у правомірній поведінці суб'єктів правовідносин, іншими словами реалізація суб’єктивних юридичних прав та обов’язків.

46. Структура правової норми: поняття, її елементи їх види.

Структура правової норми – це об’єктивно зумовлена потребами правового регулювання її внутрішня організація, яка виражається в поділі норми на складові елементи та у певних зв’язках між ними.

Елементи правової норми –диспозиція, гіпотеза, санкція.

Диспозиція – це частина норми, в якій зазначаються права або обов”язки суб’єктів. Це – центральна основна частина юридичної норми, яка описує дозволену. обов’язкову і заборонену поведінку суб’єкта.

Гіпотеза – частина норми, в якій зазначаються умови, обставини, з настанням котрих можна чи необхідно здійснювати її диспозицію. Ці обставини відображаються спеціальним поняттям юридичні факти. Призначення гіпотези – визначити сферу і межі регулятивної дії диспозиції правової норми.

Санкція – частина норми, в якій зазначаються заходи державного примусу в разі невиконання, порушення її диспозиції. Призначення санкції – забезпечувати здійсненність диспозиції правової норми.

Види диспозицій, гіпотез, санкцій:

1. за складом – прості і складні;

2. за ступенем визначеності змісту – абсолютно визначені і відносно визначені ( оціночні, альтернативні).

Крім того санкції поділяються на каральні і відновлюючі.