24. Загальне поняття і сутність держави. Класифікація держав.

Держава це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами.

Виникнення та існування держави пов’язане з соціальним розшаруванням суспільства. Вона може сполучатися з поділом суспільства на етнічні групи. Будь-яка соціальна неоднорідність суспільства зумовлює необхідність держави.

По друге, держава призначена вирішувати загальносуспільні питання, організовувати задоволення загально соціальних потреб. окрім неї здійснити це неспроможна будь-яка інша організація.

Соціальна сутність держави – полягає в її здатності задовольняти певні потреби та інтереси тієї чи іншої спільності( соціальної групи, частини, а іноді й усього суспільства). Отже розкрити соціальну сутність держави означає виявити і вказати інтереси і волю якої саме частини виражає задовольняє держава.

Розподілити держави на певні класи можна і за такими критеріями:

за методами здійснення влади(демократичні і тоталітарні)

за характером та рівнем технічного, технологічного розвитку суспільства ( доіндустріальні, або аграрні або аграрні, індустріальні, постіндустріальні,

за ставленням держави до релігії ( теократичні, світські, атеїстичні)

за географічним розташуванням ( східні і західні, європейські, азіатські)

25. Права людини: поняття, сутність, класифікації. Впровадження міжнародно-правових норм і принципів щодо прав людини у юридичну практику України.

Основні права людини – це певні можливості людини, котрі необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах, об’єктивно визначаються досягнутим рівнем людства(економічним, духовним, соціальним) і мають бути загальними та рівними для всіх людей.

Зміст і обсяг можливостей людини залежать насамперед від можливостей усього суспільства, головним чином від рівня його економічного розвитку. І з цього боку права людини – явище соціальне: породжуються вони самим суспільством.

Ці можливості за їх основними, показниками мають бути рівними, однаковими всіх людей. Лише тоді вони будуть правовими. Вони не повинні будь-ким відчужуватись, відбиратись, обмежуватись, не можуть бути дарунком з боку держави або будь-якої іншої організації.

Класифікація

фізичні права - це необхідні для її фізичного існування, для задоволення її біологічних, матеріальних потреб ( право на життя, фізичну недоторканість, мед обслуг.)

особисті права – це можливості збереження розвитку і захисту морально-психологічної індивідуальності людини її світогляду та духовності( право на честь).

культурні – це можливості збереження і розвитку національної самобутності, доступу до духовних здобутків людства, їх засвоєння ( право на освіту і виховання)

економічні права – це можливості людини реалізовувати свої здібності, здобувати засоби для існування, беручи участь у виробництві матеріальних та інших благ

політичні права – це можливості людини брати участь у державному і громадському житті, впливати на діяльність різноманітних органів, а також громадських об’єднань політичного спрямування ( право на громадянство та правосуб’єктність)

За значенням для їх носія:

основні –(безумовно необхідні для його існування і розвитку) - неосновні

За суб’єктним складом здійснення

- Індивідуальні - колективні - змішані

За роки незалежності Україна ратифікувала понад 54 акти Міжнародної організації праці, серед них й ті важливі, що забезпечують права дитини: