2

1. Акти застосування права: поняття юридичні властивості, види. 3

2. Громадянське суспільство: поняття, основні ознаки. Громадянське суспільство та демократична правова держава. 3

3. Закон: поняття, ознаки, види. Закони України. 4

4.Засосування юридичних норм: поняття, ознаки, стадії. 4

5. Зовнішні форми (джерела) права: поняття, види. Зовнішні форми права в У. 5

6. Інтерпретаційно-правові акти: поняття, юридичні властивості, види. 5

7. Механізм та апарат держави їх поняття та склад: 6

8. Місце та роль держави у політичній системі суспільства. . Проблеми взаємодії з іншими суб'єктами політичної системи 6

9. Нормативно - правовий акт поняття, ознаки, види. 6

10. Нормативно-правовий припис: поняття, структура, види. Форми викладу юридичних норм у нормативно-правових актах 7

11. Об’єднання громадян: поняття, види. Правовий статус об’єднань громадян та їх місце у політичній системі України. 7

12 Орган держави: поняття, види. Проблеми формування сучасного державного апарату України. 8

13. Основні риси англо - американського типу правової системи. 8

14. Основні риси та особливості романо - германського типу правової системи. 9

15. Основні сучасні концепції держави. 9

16. Основні сучасні типи праворозуміння. 9

17. Підзаконні норм. правові акти України: поняття, види. 10

18. Політична система суспільства: поняття, види, складові елементи. 10

19. Політичні партії: поняття та види, ф-ії. Роль партій у політичній системі сучасної України. 10

20. Право як юридичне(державно-вольове) явище: поняття, сутність. Елементи юридичного права. Поняття об”єктивного юридичного права та його ознаки. 11

21. Поняття правового регулювання. Його типи, сфери та межі. 11

22. Поняття реалізації правових норм, їх форми та значення. Правомірна поведінка: поняття, види. 12

23. Поняття та склад правової культури особи, її значення для формування правової держави в У. Співвідношення правової культури та правосвідомості. 12

24. Загальне поняття і сутність держави. Класифікація держав. 13

25. Права людини: поняття, сутність, класифікації. Впровадження міжнародно-правових норм і принципів щодо прав людини у юридичну практику України. 13

26. Права нації, народу, національних меншин, поняття, види, юридичні гарантії прав нації ,національних меншин в Україні. 14

27. Правова держава: сучасна концепція, поняття та основні ознаки. 15

28. Правова норма: поняття, ознаки, структура, види. 15

29. Правова система: поняття, ознаки, структура. 16

30. Правове регулювання: поняття, ознаки, види. 16

31. Правовий статус особи: поняття, види. Тенденції розвитку правового статусу особи в сучасних демократичних державах. 17

32. Правові відносини: поняття, ознаки, структура, види. 17

33. Правопорушеня: поняття склад види. Юр відповідальнсть: понятя ф-ії види 18

34. Правосвідомість: поняття, склад. Співвідношення правової культури та правосвідомості. 18

35. Правотворчість: поняття, види, стадії. 19

36. Предмет та метод загальної теорії права та держави. Місце цієї науки в системі правознавства, її практичне значення. 19

37. Право приватне і право публічне: поняття, основні властивості; підстави і критерії розмежування. 19

38. Принципи об’єктивного права: поняття, види. Загальнолюдські принципи права. 20

39. Природниче праворозуміння. 20

40. Причини виникнення первісних та сучасних держав. 21

41. Прогалини у з-стві: поняття, види, засоби подолання. Юридичні колізії 21

42. Система з-ства: поняття, елементи, критерії. Критерії розподілу нормативно-правових приписів по галузях законодавства. 22

43. Сист. права: поняття, ознаки, елементи. Критерії розподілу юр-их норм по галузях права Проблеми формування сист. права сучасної У. 22

44. Систематизація н-п актів: поняття, необхідність, способи, види. Проблеми систематизації в Україні. 23

45. Стадії, механізм та методи правового регулювання. 23

46. Структура правової норми: поняття, її елементи їх види. 23

47. Суб’єкти та об’єкти правовідносин: поняття, види. 24

48. Суб'єктивне право та юридичний обов'язок: поняття, види, їх взаємозв'язок. Суб'єктивні права та обов'язки за Конституцією України.. 24

49. Тлумачення правових норм: поняття, основні способи, значення. 25

50. Тлумачення роз’яснення правових норм: поняття, значення, види. 25

51. Тлумачення – з’ясування правових норм: поняття, значення, види. 25

52.53.54. Форма держави: загальне поняття, елементи. Державне правління, державний устрій, державний режим: поняття, види. Конституційне закріплення форми Української держави. 26

55. Функції держави: поняття, види 27

Види державних функцій. 27

56. Ф-ії об’єктивного юридичного права: загальне поняття, види. 28

57. Чинність н-п актів України у просторі та щодо кола суб’єктів. 28

58. Чинність н-п актів України у часі. 29

59. Юридична техніка: поняття, види, значення. Правотворча техніка: поняття, склад. 29

60. Юридичні гарантії прав людини: поняття, види. Універсальні та регіональні міжнародні юридичні гарантії прав людини. 30

61. Юридичні факти: поняття, значення, види. 30

1. Акти застосування права: поняття юридичні властивості, види.

Акт застосування права – це формально - обов’язкове виявлення компетентного суб’єкта, яке встановлює змінює або припиняє юридичні права і обов’язки персоніфікованих суб’єктів у конкретній життєвій ситуації.

Юридичні властивості правозастосувальних актів полягають у тому, що останні:

1. можуть прийматися будь-якими органами держави;

2. є формально обов'язковими щодо персонально визначених суб'єктів;

3. вміщують індивідуальні приписи, розраховані на врегулювання лише окремого, конкретного,випадку, тому їх юридична чинність вичерпується одноразовою реалізацією;

4. не можуть мати зворотної дії в часі;

5. можуть мати письмову, усну або конклюдентну форми зовнішнього прояву.

Види правозастосувальних актів:

1. за суб'єктами прийняття -акти глави держави, акти органів державної законодавчої влади, виконавчої влади, суду, контрольно-наглядових органів, акти уповноважених державою органів громадських об'єднань;

2. за галузевою приналежністю застосованої норми -цивільно-правові, адміністративно-правові, кримінально-правові та інші;

3. за юридичною формою -постанови, укази, розпорядження, рішення, накази, ухвали, протести, подання, висновки тощо;

4. за соціальною функцією у правовому регулюванні — регулятивні, охоронні;

5. залежно від елемента правової норми, яка застосовується, -акти застосування диспозиції норми, акти застосування санкції норми;

6. за характером індивідуальних велінь -уповноважуючі, зобов'язуючі, забороняючі;

7. за характером юридичних наслідків -правоконстатуючі, правовстановлюючі, правозмінюючі, право-припиняючі;

8. за формою зовнішнього прояву -письмові, усні, конклюдент-ні, діяльнісні.

2. Громадянське суспільство: поняття, основні ознаки. Громадянське суспільство та демократична правова держава.

Громадянське суспільство – це спільність вільних, рівноправних людей та їхніх об’єднань, яким держава забезпечує юридичні можливості бути власниками, а також брати активну участь у політичному житті.

Основні ознаки громадянського суспільства:

• людина, ї інтереси, права, свободи є головною його цінністю;

• рівноправність і захищеність усіх форм власності, насамперед приватної;

• економічна свобода громадян та їхніх об’єднань, інших суб’єктів виробничих відносин у виборі форм і здійснення підприємницької діяльності;

• свобода і добровільність праці на основі вибору форм та видів трудової діяльності;

• надійна та ефективна система соціального захисту кожної людини;

• ідеологічна і політична свобода, наявність демократичних інститутів та механізмів, які забезпечують кожній людині можливість впливати на формування і здійснення державної політики.

Особливою проблемою у концепції громадянського суспільства є відносини між ним і державою, або, точніше, тією частиною суспільства, яка професійно займається політикою і творить апарат держави.

Цілісний політико-правовий механізм, який забезпечує ефективний вплив громадянського суспільства на структури влади і соціальне життя країни, складає, по суті, зміст поняття демократизму.

Демократія - це влада більшості і забезпечення прав меншості. У всіх демократичних системах громадяни вільно виносять рішення за принципом більшості. Права меншості захищаються тому, що демократичні закони й інститути охороняють права всіх громадян.