1. Національний дохід.

Вся маса виготовлених в країні товарів може бути сумована лише за вартістю. Вартість окремого товару виражається формулою:

W=C + V + m

Сума всіх вартостей в межах країни утворює сукупний суспільний продукт.

ССП = С + (V + m)

ССП створюється лише в сфері матеріального виробництва, а використовується і в матеріальній і не в матеріальній сфері. Частка ССП, яка представлена засобами виробництва бере участь в багатьох оборотах капіталу, а частка, яка представлена (V + m) представляє новостворений продукт кожного року.

1. Економічні кризи та цикли.

Економічний цикл – це постійне коливання ділової активності. Екноміка будь-якої країни ніколи не розвивається поступово вгору. Відбуваються підйоми і падіння.

Тривалість циклу – це період від підйому до підйому, або від спаду до спаду.

Існувало понад 200 теорій, які пояснювали причини криз, але всі вони бачили причину зовні. Видатні вчені економісти того часу англієць Джон Мілль і Жан Батіст вважали, що в економіці відбувається обмін товарами, тобто пропозиція одного товару є попитом на інший товар, тому попит дорівнює пропозиції, а економіка знаходиться в рівновазі. Маркс довів , що товари обмінюються не на товари, а на гроші, тому обмін одного товара на гроші не забеспечує обмін інших товарів на гроші, тому попит не буде завжди дорівнювати пропозиції. Таким чином ринкова економіка з середини породжує кризу перевиробництва або кризу недовиробництва.

Основний наслідок циклічності розвитку екнономіки – це порушення процесу відтворення. На цих етапах загострюється протиріччя притаманне простому відтворенню, тобто протиріччя між суспільною і приватною працею. На підставі цього Маркс сформулював основне протиріччя капіталізму: протиріччя між суспільним характером виробництва і приватним характером привласнення результатів. Від нього відходять два основних протиріччя:

1. Між виробництвом і споживанням. Виробництво прямує до постійного збільшення, а споживання обмежено платоспроможним попитом.

2. Протиріччя між високим рівнем організації виробництва на окремому підприємстві і загальним рівнем організації в галузі.

Перша зареєстрована криза відбулася в 1825 році.

Перший, хто розглядав довгі хвилі циклічності був Джон Бейтс Кларк (1890).

Першу хвилю він розгяладав у 1790-1850.

Другу хвилю він розглядав у 1842-1897.

Третю хвилю – 1898-1940 – виникнення елоктрофікації.

Промисловий цикл – це періодичні коливання, пов’язані з рухом основного капіталу.

2. Цикл складається з чотирьох фаз.

- Криза.

- Депресія.

- Пожвавлення.

- Підйом.

Фаза кризи характеризується нагромадженням товарів. Криза переходить також на сферу торгівлі та фінансово-біржову сферу. Зростає попит на гроші. Різко зростає відсоткова ставка, падає попит на комерційний кредит. Починається біржова паніка. Відбувається скупівля збанкрутілих підприємств.

Фаза депресії. Припиняється зниження цін. Виробництво більше не скорочується. Частка нагромадженої товарної маси реалізується, а більша частка знищується.Починає падати відсоткова ставка. Зростає попит на робочу силу. З’являються оптимістичні очікування на майбутнє. Виникає потреба в оновленні основого капіталу.

Фаза пожвавлення. Відбувається оновлення основного капіталу. Всі показники досягають того рівня, з якого почалася криза.

Фаза підйому. Знову зростають ціни і попит на всі ресурси. Зростають прибутки і скрито формуються причини до виникнення нової кризи.

Криза – це ринковий механізм регулювання економіки.

Цикли класифікують за їх тривалістю з урахуванням причини виникнення:

• Короткі (3-4 р.) – Мітчел і Кітчен. Причиною є оновлення рівноваги на споживчих ринках.

• Середні (10-12 р.) – Маркс – промислові цикли. Матеріальною основою виникнення промислових циклів є оновлення основного капіталу. Жюгляр – фінансові цикли. Причиною кризиса є розмір фіктивного капіталу набагато перебільшує розмір реального.

• До 20 років. Будівельні циклі С. Кузнець. Масове оновлення споруд і будівель виробничого і житлового призначення.

• Довгі (40-60 р.) - Кондратьєва. Причина: повне оновлення об’єктів інфраструктури.

Бувають кризи, які не мають циклічного характеру:

1. Аграрна. Наприклад, природньо-кліматичні умови завадили отриманню врожаю, це призведе до кризи в сфері торгівлі, потім в галузі, яка виробляє сільгосптехніку, це, в свою чергу, потягне металеварну галузь. І таким чином охоплюються всі галузі економіки.

2. Структурна. Охоплює окремі сфери і визиває глибокі диспропорції в їх розвитку. Наприклад, енергетична криза 70-80 рр. 20 ст.

3. Валютна. Виникає, коли відбуваються збої у крдеитно-грощовій політиці як однієї країни, так і світової економіки. Наприклад, відходження від золотого стандарту.

4. Економічна (екологічна).