1. Позичковий капітал як відокремлена частина промислового капіталу, його джерела й особливості.

Історичним попередником позичкового капіталу був лихварський капітал. Він був самостійною формою капіталу і монопольною, тому що на грошовому ринку інших власників грошей представлено не було. Лихварський відсоток був надзвичайно високим і включав в себе не лише весь додатковий продукт, а й частку необхідного продукту, створеного працею рабів і кріпаків. Завдяки промисловому перевороту пануючою формою капіталу став промисловий капітал, який і підірвав положення лихварського капіталу.

Джерелами утворення позичкового капіталу є тимчасово вільні кошти, які не мов випадають з процесу кругообігу. Якщо вони будуть залишатись в грошовій формі, то перерветься рух капіталу. Тому ці вільні кошти віддаються у позику.

Джерела:

• Частка оборотного капіталу, яка йде на закупівлю сировини та матеріалів.

• Кошти, які утворюють фонд заробітної плати і також є часткою оборотного капіталу.

• Амортизаційний фонд.

• Частка додаткової вартості, яка йде на нагромадження.

• Пенсійні, страхові та інші фонди.

Також джерелом позичкового капіталу можуть бути капітали Рантьє.

Ці джерела утворюють позичковий капітал. Це дає змогу зрозуміти, що позичковий капітал не є самостійно формою капіталу, це уособлена, відокремлена частка промислового капіталу.

Особливості позичкового капіталу:

• Позичковий капітал виступає одночасно як капітал-власність (для володаря капіталу) і як капітал-функція (для капіталіста, в руках якого він функціонує).

• Позичковий капітал є особливим товаром: при продажі товар відокремлюється від свого власника і в процесі споживання втрачає свої споживні якості, а товар «позичковий капітал» не відчужується від власника і повертається до нього після споживання в більшому обсязі.

• Якщо позичковий капітал - товар, то він повинен мати споживну вартість і вартість. Споживна вартість заключається в здатності приносити позичковий відсоток. Вартості позичкового капіталу не має, тому що він представлений в грошовій формі, але в нього є ціна. В даному випадку ціна має ірраціональну форму, тому що відображає споживну вартість. А саме позичковий відсоток є ціною позичкового капіталу.

Г’ – формула руху позичкового капіталу.

Зрозуміти цю формулу допомагає з’ясування сутності позичкового відсотку.

2. Позичковий процент. Розпадання прибутку та позичковий відсоток і підприємницькій дохід. Норма проценту.

Додаткова вартість представлена середнім прибутком (перетворена форма додаткової вартості).

Відсоток – це двічі перетворена форма додаткової вартості.

Функціонуючий капіталіст перетворює позичковий капітал на елементи продуктивного капіталу, що надає йому змогу отримати додаткову вартість.

Частка останньої додаткової вартості буде виплачена власнику капіталу у вигляді позичкового відсотка. Інша частка залишиться у функціонуючого капіталіста у вигляді підприємницького доходу. Таким чином можна сказати, що позичковий відсоток – це двічі перетворена форма додаткової вартості. Тому що функціонуючий капіталіст отримує середній прибуток.

Р(ср) = ПД + в%

Норма позичкового проценту – це відсоткове співвідношення частин прибутку, яка виплачується на позичковий капітал на рік, до величини позичкового капіталу.

Норма процента (n%) більше 0, та менша Р(ср).

Так як позичковий відсоток є часткою середнього прибутку, тому зміна норми відсотку підпадає під дію закону тенденції норми прибутку до зниження також може змінюватись під впливом попиту та пропозиції.

3. Кредит – це сучасна форма руху позичкового капіталу. Кредит - це позика, яка видається на умовах повернення строковості і платності. Кредит надає змогу сприяти розвитку НТП, підвищує продуктивні сили суспільства. Кредит виступає в двох формах:

1. Комерційний кредит. Він видається функціонуючими капіталістами один одному у вигляді відстрочки платежу. Таке боргове зобов’язання зумовила появу певного цінного папіру, який має назву вексель. Вексель – це боргове зобов’язання, яке видає боржник кредитору і яке свідчить про певний термін повернення повної суми боргу з певними відсотками. Вексель можна використовувати в розрахунках з іншими підприємцями, для чого на векселі робиться передаточний надпис – Індосамент. Вексель також можна віднести до банку. Комерційний кредит має ряд обмежень:

По-перше. Видається Лише між капіталістами, пов’язаними технологічно.

По-друге. Має обмежений термін.

По-третє. Ним не можливо сплачувати заробітну плату.

По-четверте. Розмір комерційного кредиту обмежений вартістю товарної маси, на яку була зроблена відстрочка.

Всі ці недоліки вирішив банківський кредит.

Банківська система України, як і будь-якої держави є дворівневою.

Перший рівень – центральний банк. Виконує такі функції:

• Забезпечую стабільність національної валюти.

• Регулює грошову масу в обігу.

• Видає дозвіл на відкриття комерційних банків і контролює їх діяльність.

• Здійснює емісію.

• Проводить операції з цінними паперами.

Другий рівень – комерційні банки. Їх функції:

• Акумуляція вільних грошових коштів (пасивні операції).

• Розміщує грошові кошти в основному через надання кредитів (активні операції).

• Здійснюють розрахунково-касові операції.

• Ведуть облік цінних паперів.

Комерційні банки бувають спеціалізовані і універсальні.

Банки – це економічні інститути, які займаються в основному акумуляцією грошей і наданням кредитів.

Позики, які видають банки бувають:

1. Вексельні.

2. Підтоварні.

3. Фондові.

Бланкові.