Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Политэкономия.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
99.84 Кб
Скачать

1.Вартість товару та капіталістичні витрати виробництва.

- Вартість товару визначається витратами суспільно необхідної праці.

- Капіталіст витрачає на виробництво товару не свою працю, а капітал, авансуючи його на придбання засобів виробництва і робочої сили, (С+V) виступають як капіталістичні витрати виробництва і є частиною вартості товару.

- Капіталістичні витрати виробництва є відокремленою частиною вартості товару.

- Категорія «капіталістичні витрати виробництва» дає нам змогу зрозуміти, чому в конкурентній боротьбі капіталіст завжди перемагає простого товаровиробника: капіталіст може продавати товар за ціною, нижчою від вартості, і при цьому отримувати прибуток, а простий товаровиробник – не може.

- На величину вартості товару впливають зміни вартості постійного капіталу: яко вартість постійного капіталу зросте, зросте і вартість товару.

- Зміни вартості змінного капіталу (робочої сили) не впливають на варстість товару, вони змінюють величину додаткової вартості.

2. Сутність прибутку. Норма і маса прибутку.

- Прибуток – це кінцева мета і рушійна сила товарного виробництва і ринкової економіки, це головний стимул і показник ефективності будь-якого підприємства.

- Ззовні прибуток виглядає як різниця між виручкою від реалізованої продукції (дохід) та витратами виробництва.

Існує низка концепці, теорій, які намагаються пояснити природу, джерело та механізм формування прибутку: прибуток разглядається як плата за виконання підприємницької діяльності, як плата за ризик, плата за відкладене споживання, як наслідок застосування нової технології. Ці концепції не відкривають джерела прибутку тамеханізму його створення.

- Прибуток – це перетворена, скрита, замаскована форма додаткової вартості, джерелом прибутку є неоплачувана праця робітника, яка створює додаткову варстість.

- Кількісну характеристику прибутку відбивають норма і маса прибутку.

- Норма прибутку показує, наскільки ефективно використовується капітал.

- На норму прибутку впливають: норма додаткової вартості, економія на постійному капіталі, швідкість обороту капіталу, вартісна будова капіталу, застосування досягнень НТП.

3. Витрати виробництва і конкуренція.

- Конкуренція – це економічне змагання товаровиробників, боротьба за найбільш вигідні сфери застосування капіталу, за джерела сировини, ринки збуту, кредити, кваліфіковану робочу силу. Конкуренція – це боротьба всіх проти всіх.

- Внутрішньогалузева конкуренція – це конкуренція між підприємцями однієї галузі.

- Внутрішньогалузева конкуренція може здійснюватися ціновими й неціновими методами. До нецінових методів належать: конкуренція якості товарів (зовнішнього вигляду, матеріалу, з якого виготовлений товар, надійності, зручності при користуванні, економічності, тощо);умови продажу (кредит, знижки ціни), після торгівельне обслуговування.

- Цінова конкуренція – прагнення витіснити конкурента з ринку шляхом продажу товару за ціною, нижчою, ніж у конкурента.

Наслідками внутрішньогалузевої конкуренції є:

- формування суспільної (ринкової) вартості та ціни одиниці товару на основі суспільно-необхідних витрат праці;

- розвиток продуктивних сил суспільства; - можливості зниження ринкової вартостіі ціни одиниці продукту, що робить товари доступними для більш широкого кола споживачів.

Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.

-Міжгалузева конкуренція – це конкуренція між капіталістами різних галузей за більш вигідні умови застосування капіталу.

- Внаслідок того, що галузі відрізняються вартісною будовою, швідкістю обороту капіталу, норма прибутку в різних галузях неоднакова.

- Капітали переливаються з галузей з низькою номрою прибутку в галузі, де норма прибутку вища.

- Внаслідок міжгалузевої конкуренції, того, що капіталісти в пошуках більш високого прибутку «перетікають» з однієї галузі в інші, норма прибутку вирівнюється, формується середня норма прибутку, так що починає діяти закон: на рівновеликий капітал – рівновеликий прибуток.

- Середня норма прибутку підраховується як відсоткове співвідношення маси додаткової вартості, отриманої в усіх галузях, до всього авансованого капіталу.