7.2. Валютна політика та її вплив на зед

Процес реалізації валютної політики НБУ можна умовно поділити на такі 6 етапів:

Перший етап (1991-1993рр.). Були сформовані базові, інституційні основи проведення валютної політики держави, що відбувалося в умовах глибокої кризи всієї економічної системи.

Другий етап (1994-1996рр.). Характеризується початком лібералізації операцій на валютному ринку та відносної стабілізації укр. карбованця. Основна ознака етапу – початок фінансової стабілізації економіки.

Третій етап (1997-1998рр.). У роботі НБУ відображається реалізація ним валютної політики за умов сформованої нац. грошової та банківської системи. Основні характерні ознаки етапу:уповільнення темпів економічного спаду і поступовий перехід до зростання обсягів в-ва в окремих галузях; зниження комерційними банками %-х ставок за своїми операціями; кризові явища на світовому фінансовому ринку у 1997 році; приплив валютних надходжень із-за кордону на ринок ОВДП.

Четвертий етап (1999-2004 рр.) здійснення валютної політики за умов переходу нац. господарства до періоду економічного зростання, макроек. стабілізації, зниження темпів інфляції, активізації ЗЕД, зростання активного сальдо ПБ. Поступова відмова від жорсткого адміністративного регулювання валютних відносин. Запроваджено правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку.

П’ятий етап (2005-травень2008рр.)- посилення заходів з лібералізації валютної політики. На початку 2005-го суттєвий приплив іноземного капіталу з-за кордону та збільшення пропозиції валюти на внутрішньому ринку. Як наслідок – необхідність ревальвації курсу гривні на 4,8 %. Ревальвація мала як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивні - здешевлення обслуговування зовнішнього боргу, зниження інфляції, здешевлення імпорту енергоносіїв, машин і устаткування, зростання реальних доходів населення. Негативні:скорочення притоку іноземної валюти на внутрішній ринок, негативний вплив на сальдо торгового балансу.

Шостий етап (з травня 2008) НБУ уперше з 21 квітня 2005-го року девальвував офіційний курс гривні з 5,05грн/дол. до 4,85грн/дол. Штучна нестача нац. валюти спровокувала падіння безготівкового долара. Україна почала перехід до “плаваючого” валютного курсу.

Сучасна валютна політика НБУ проводиться як складова єдиної державної економічної політики, спрямованої на досягнення макроекономічної стабільності та зростання в-ва. Основні завдання валютної політики НБУ:

• забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні;

• сприяння процесу де доларизації української економіки;

• збільшення золотовалютних резервів;збалансованість ПБ;

• вдосконалення структури внутрішнього валютного ринку;

• створення сприятливих умов для вкладення коштів резидентами і нерезидентами у нац. економіку.

7.3. Валютні операції у сфері зед

Валютними операціями назив певні банківські та фін операції,суб’єктів господарювання, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності. Чинне законодавство відносить до валютних операцій такі: - пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; - пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; - пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Види конверсійних(валютних)операцій:

1. касові угоди (спот-ринок негайної поставки валюти)

2. строкові угоди- операції,які зв’язані із поставкою валюти на строк більше ніж 3 дні із часу укладення угоди. Розрізняють форвардні та ф’ючерсні операції аутрайт, опціон.

Форвардна валютна операція – при якій валюта, сума,обмінний курс і дата платежу фіксується в момент укладення угоди.

Фючерсні операції здійснюються з поставкою валюти на строк більше ніж 3 дні з дня покупки і при цьому ціна виконання контракту в майбутньому визначається в день укладення угоди.

В операціях «опціон» клієнт сплачує банку невелику премію й одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою період за фіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від угоди,якщо її виконання за визначеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більш невигідним.

3. Операції «своп» - обєднання 2 операцій купівлі-продажу валюти на умовах негайної поставки з одночасною контругодою га конкретний термін купівлі тієї ж валюти.

4. Валютний арбітраж – операція з валютою при якій одночасно відкриваються однакові по строкам протилежні позиції на одному або декількох взаємозв’язаних фінансових ринках з метою отримання гарантованого прибутку за рахунок різниці у котировках. Видами валютного арбітражу є часовий і просторовий арбітраж. Кожний валютний арбітраж може бути одночасно простим(з 2 валютами) і складний(з 3 і більше валютами).