1. Визначення місцезнаходження проекту та обгрунтування вибору масштабу проекту.

У разі розробки проекту будівництва нового підприємства, як правило, виникає проблема пошуку та вибору оптимального місцерозташування об’єкта.

Основними критеріями визначення раціонального розміщення підприємства є наявність сировинної та ресурсної баз, близькість центрів споживання і присутність основних елементів інфраструктури.

Промислове підприємство може бути розташоване біля джерела сировини, енергії, основних ринків збуту чи виробничої інфраструктури, необхідної для успішної реалізації проекту. Виходячи з цих вимог необхідно досягти компроміс та узгодити інтереси при проектуванні місцезнаходження об’єкта будівництва.

Після вибору географічного регіону для реалізації проекту перед аналітиками постає проблема обгрунтування конкретного місця знаходження проекту – пошук земельної ділянки. ЇЇ вибір зумовлюється перш за все наявністю сировиних ринків ресурсів і товарів. Розгляд альтернатив здійснюється, виходячи з визначення витрат на транспортування, виробництво і збут при виробництві у різних місцях знаходження об’єкта та їх мінімізації.

При аналізі джерел сировини необхідно визначити:

• скільки є потенційних постачальників сировини;

• яка виробнича потужність кожного з них;

• чи є сезонна зміна в постачанні сировини;

• яка якість сировини; чи відповідає вона вимогам технології;

• скільки інших виробників конкурують за сировину;

• яка поточна ціна на сировину і як вона може змінитися в майбутньому;

• які методи та вартість перевезення сировини;

• які імпортні мита на сировину;

• чи є якийсь ризик для довкілля, пов’язаний з перевезенням та зберіганням сировини;

• якими можуть бути політичні та економічні взаємовідносини між країнами, постачальниками та споживачами сировини в майбутньому, що можна передбачати; чи вплине це на постачання.

У більшості випадків вибір місцерозташування проекту пов’язаний з необхідністю досягнення компромісу між тими чи іншими умовами реалізації проекту, оскільки кожний запропонований варіант місця знаходження проекту має свої переваги і недоліки, які необхідно оцінити та порівняти за допомогою чистої теперішньої вартості. Аналітик повинен обрати такий варіант розміщення об’екта будівництва, який забеспечує максимальний рівень доходу.

Під масштабом (чи розміром) проекту розуміють ту вироничу потужність, що дозволяє в заданих умовах виробляти певний обсяг продукції у визначений час.

При аналізі масштабів виробництва пильну увагу аналітиків повині привернути такі фактори: місткість ринку збуту продукції, екологічні бар’єри, здатність організації реалізовувати великі проекти, технологічні ризики, можливість зниження витрат на виробництво завдяки ефекту масштабу.

2. Вибір технології виробництва, устаткування та ідентифікації інфраструктури об’єкта проектування.

   Вибір технології виробництва зумовлений метою проекту, а також місцевими умовами, в яких проект буде реалізований ( наявність і вартість капіталу, сировинних ресурсів, робочої сили) , а також фактичним і потенційним рівнем розвитку ринку.

Основними вимогами при виборі технологій є:

• відсутність залежності використання конкретної технології від рівня розвитку, країни де виробляється ця технологія;

• стандартизованість технології, що дозволяє ефективно застосовувати її в інших умовах;

• можливість перепрофілювання технології на використання місцевих ресурсів, що дозволяє виключити залежність від імпорту.

При обрунтування вибору технології необхідно враховувати, який спосіб отримання технології планується обрати.

Існує багато способів придбання технології, які суттєво відрізняються один від одного. Перший спосіб базується на поставці технології як інвестиції іноземного інвестора в загальний бізнес шляхом створення спільного підприємства. Другий спосіб отримання технології – купівля устаткування і передача технології. Цей метод можливо використовувати при укладанні контрактів “під ключ” чи “продукт у руки”, які передбачають не тільки продаж устаткування, але й навчання персоналу, монтаж і запуск устаткування в ексдлуатацію з доведенням продукції, що виробляється, до належного стандарту якості. Третій спосіб придбання технології – купівля ліцензійних прав, що дозволяє використовувати сучасні технологічні розробки світових лідерів. Для країн, що розвиваються, існує ще й такий, четвертий спосіб отримання технології – передача сучасних технологій у межах технічної допомоги. Такий шлях характерний для проектів, які пов’язані з охороною навколишнього середовища, охороною здоров’я, переробкою сировини та ін.

Аналіз альтернативних технологій проводиться за такою схемою:

• опис технологічного процесу, включаючи докладну характеристику кожного його елементу в експлуатаційних режимах, що вимагаються;

• аналіз порівняльних характеристик технологій, які розглядаються, їх переваг і недоліків та обгрунтування вибору альтернативи;

• оцінка використання даної технології в проектних умовах.

До основних фактрів, що впливають на вибір технології, належать:

• наявність сировини та її доступність для використання у даному технологічному процесі;

• можливість використання існуючого устаткування;

• задані параметри якості кінцевої продукції;

• визначений масштаб проекту, його технологічна структура, ступінь автоматизації проектного виробництва;

• існуючі екологічні вимоги до виробничого процесу;

• наявність необхідної інфраструктури.

Усі фактори розглядаються з точки зору можливості збільшення доходності проекту.

Після вибору технології слід визначити, яке саме устаткування буде використано для реалізації проекту.

Головними принципами визначення потреби в устаткуванні є: номінальна потужність устаткування; можливості даного устаткуваня (ступінь навантаження на різних технологічних етапах виробництва); ступінь завантаження устаткування (кількімть машино-годин роботи кожної з груп обладнання): планова виробнича програма, яка запроектована у проекті.

Вибір устаткування завжди треба проводити, враховуючи існуючі обмеження: квоти на споживання сировинних матеріалів, складність імпортування окремих видів устаткування, державна політика підтримки вітчизняних виробників, яка обмежуе використання імпортної сировини чи устаткування.

Особливістю українського ринку є відносна невигідність використання автоматизованих технологій, орієнтованих на новітнє обладнання, яке дорого коштує, за наявності дешевої висококваліфікованої робочої сили.

Наявність розвинутої та різноманітної економічної й соціальної інфраструктур

Часом має вирішальне значення для реалізації проекту. Технічно-еокномічне обгрунтування проекту повинно визначити ключові вимоги до інфраструктури, які є похідними від обраної технології. Можливості реалізації проекту розглядаються як з точки зору наявності інфраструктури, так і необхідності її додаткового створення, включаючи всі необхідні елементи інфраструктурного забеспечення та їх якість.

Технологічна інфраструктура забеспечує проект виробничими, складськими і допоміжними соціально-побутовими приміщеннями. Дуже важливу роль відіграють водопостачання, каналізація, енергозабезпечення.

Одним з елементів інфраструктури, які аналітик повинеи обов’язково проаналізувати під час технічної розробки проекту, є транспортні засоби (залізничні, повітряні, водні чи шосейні), які використовуватимуться для постачання сировини та збуту продукції. Наявність транспортних засобів може стати визначною причиною прийняття чи відхилення проекту у тому чи іншому регіоні.

Для успішної реалізації проекту, особливо, якщо це пов’язане з міжнародним співробітництвом, неохідно мати сучасні телекомунікаційні системи. У світі рівень конкурентоспроможності значною мірою визначається саме здітністю моментально передавати та обробляти інформацію. Тому телефонна, факсимільна та модемна системи відіграють неабияку роль у процесі управління проектом.