9. Управління ризиком

Управління ризиком - процес вибору альтернативних рішень на підставі результатів оцінки ризику та, у разі необхідності, вибору і впровадження відповідних засобів управління (контролю), включаючи регуляторні заходи. Основним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки.

Концепція управління ризиками має включати такі компоненти:

Оцінку ступеня ризику - визначення потенційних негативних наслідків прийнятих рішень, а також побічних ефектів, здатних негативно вплинути на кінцевий результат;

Опрацювання механізму реагування на можливі негативні наслідки;

Розробку заходів для нейтралізації або компенсації можливих негативних наслідків тієї чи іншої діяльності.

Порядок пріоритетів при розробці будь-якого проекту потребує, щоб вже на перших стадіях розробки продукту або системи у відповідний проект, наскільки це можливо, були включені елементи, що виключають небезпеку. Досягти цієї мети, як правило, в будь-якій системі чи ситуації можна кількома шляхами. Такими шляхами, наприклад, є:

1. повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки;

2. заміна небезпечних операцій іншими -- менш небезпечними;

3. удосконалення технічних систем та об'єктів;

4. розробка та використання спеціальних засобів захисту;

5. заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки.

Прийоми аналізу ризику:

1. Аналіз відмов і наслідків допомагає систематично, з урахуванням послідовного розгляду одного елемента аналізувати всі можливі види відмов чи аварійні ситуації.

2. Аналіз критичності передбачає класифікацію кожного елемента у відповідності зі ступенем його впливу виконання спільної справи системою. Встановлюються категорії критичності щодо різноманітних видів відмов. Данний метод не дає кількісної оцінки можливих наслідків чи шкоди, але дозволяє вирішити такі питання: який з елементів може бути підданий докладного аналізу із усунення небезпек, що призводять до виникнення аварій; який елемент потребує особливої уваги у процесі виробництва; як найбільш ефективно затратити кошти на запобігання аварій.

3. Аналіз з допомогою дерева відмов - починається з ініціюючої події, потім розглядаються альтернативні послідовності подій. Даний метод широко застосовується, ефективний для опису взаємозв'язків відмов, альтернативних відмов. Але він не придатний для докладного вивчення.

На практиці, для дослідження небезпеки системи, найчастіше послідовно застосовуються різні методи (наприклад, попередній аналіз, потім - дерево відмов, потім - аналіз критичності і аналіз видів відмов і наслідків).

10. Небезпеки природного походження.

Природні джерела небезпеки - це природні об'єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).

11. Небезпеки від техногенного забруднення довкілля.

У зв'язку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Йде просторова концентрація синтетичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина котрих отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього середовища, нищення лісів, опустелювання, все більше людей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті. Техногенні небезпеки з викидом радіоактивних речовин

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

Техногенні небезпеки на транспорті

Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

Техногенні небезпеки з витоком отруйних речовин

Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах *хімічної; * нафтопереробної, *целюлозно-паперової і *харчової промисловості, *водопровідних і очисних спорудах, а також при * транспортуванні сильнодіючих отруйних речовин.

Джерела хімічних аварій викиди та витоки небезпечних хімічних речовин загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводожується забрудненням навколишнього середовища аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів