
- •1. Безпека життєдіяльності як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності
- •3. Компоненти системи “людина – життєве середовище”.
- •6. Небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори.
- •9. Управління ризиком
- •12. Біологічні та соціальні ознаки людини.
- •13. Потреби і діяльність людини.
- •14. Мета життя людини.
- •15. Середовище життєдіяльності людини.
- •16. Характеристика природного середовища.
- •17. Техносфера як одна із умов життєдіяльності людини.
- •19. Фізіологічні особливості організму людини.
- •20. Характеристика основних аналізаторів у безпеці життєдіяльності.
- •21. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •22. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.
- •23. Вплив властивостей людини на її вчинки і дії в процесі життєдіяльності.
- •24. Психофізіологічні ризики.
- •25. Соціально-психологічна безпека.
- •26. Інформаційно-психологічна безпека.
- •29. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •30.Вплив харчування на життєдіяльність людини.
- •31. Раціональне і радіозахисне харчування
- •33.Безпека харчування
- •34.Джерела небезпек у виробничій сфері та побуті
- •35. Негативні наслідки дії шуму і вібрації на організм людини.
- •36. Дія електромагнітного поля і електричного струму на організм людини.
- •37. Хімічні фактори небезпек
- •38. Біологічні фактори небезпек. Отруйні тварини і рослини.
- •39. Психофізіологічні фактори небезпек.
- •40. Фізична і розумова діяльність людини.
- •43. Характеристика природних небезпек.
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •44.Причини та характер виникнення техногенних небезпек
- •45. Соціально-політичні небезпеки.
- •48. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз безпеці об’єкта економіки.
- •50. Промислова власність та її захист.
- •51. Економічна війна і економічна розвідка
- •54. Причини та наслідки виникнення небезпек у сучасному урбанізованому середовищі.
- •55. Основні заходи та засоби захисту від небезпек, властивих міському середовищу.
- •56. Причини виникнення та характеристика надзвичайних ситуацій.
- •Природні причини
- •Антропогенні причини
- •57. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
- •58. Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
- •59. Надзвичайний стан.
- •61. Засоби індивідуального захисту людини.
- •62. Основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності.
- •63. Правове регулювання безпеки життєдіяльності.
- •64. Організаційна структура управління безпекою життєдіяльності.
- •65. Законодавчі акти міжнародного права з питань безпеки життєдіяльності.
- •10 Грудня 1948 р. Генеральна Асамблея оон прийняла розроблену Комісією оон з прав людини Загальну декларацію прав людини. Саме цей день щорічно відзначається у всьому світі як День прав людини.
54. Причини та наслідки виникнення небезпек у сучасному урбанізованому середовищі.
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішально зумовлені двома факторами - “демографічним вибухом” другої половини ХХ ст. та науково-технічною революцією в усіх сферах.
Урбанізація (від лат. urbanos - міський) означає процес зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства. Способи виникнення міст в історії людства були різними. Міста виникали як сумісні поселення ремісників, що полегшувало їх виробничу діяльність, як центри торгівлі, як воєнні укріплення (фортеці). Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, того, в якому тисячоліттями проходило їхнє життя. Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення через забруднення атмосферного повітря, дефіцит сонячного проміння, води, а також скупченістю населення, недостатністю зелених насаджень тощо. Також небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних, магнітних, іонізаційних полів.
Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони життєзабезпечення людей: постачання достатньої кількості повноцінних продуктів харчування та питної води; контроль і запобігання забруднення повітря; водних ресурсів, грунтів; утилізація та захоронення нагромаджуваних шкідливих виробничих та побутових відходів, а також соціальні проблеми, пов'язані з різким зменшенням вільного “життєвого” простору, зростанням міст у високу, збільшенням захворювань, зумовлених забрудненням та інші.
55. Основні заходи та засоби захисту від небезпек, властивих міському середовищу.
До основних небезпек життя в урбанізованому середовищі відносять небезпеки забруднення атмосфери міст, забруднення міських приміщень, забруднення питної води, шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення та інші. Основними джерелами забруднення атмосфери міста є транспорт, енергетичні системи міста та промисловість.
Автотранспорт дає 70 % усіх токсичних викидів в атмосферу: оксидів вуглецю, вуглеводнів, оксидів азоту, сажі, сірчані та свинцеві сполуки, гумового пилу при стиранні шин. Місто забруднюється і продуктами згоряння кам'яного вугілля, нафтопродуктів, природного газу. Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є чадний газ. Надмірна його кількість в повітрі призводить до швидкої втомлюваності людини, головного болю, запаморочення, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної та інших систем організму. Одним з показників якості міського життя є повітря приміщень, в яких люди проводять більшу частину свого часу (житлові будинки, службові приміщення). Причинами забруднення повітря приміщень є забруднення від спалювання деревини, вугілля в камінах, невентильовані гази від газових плит та водонагрівачів, аерозолі, очисники, які містять хлор або аміак, лакові та воскові покриття підлоги, зволожувачі повітря, розпилювачі від комах, дим від цигарок. Токсичними матеріалами приміщень є олійні фарби і розчинники, килимовий клей, меблевий лак, із яких виділяється бензол, толуол та інші речовини.
Для поліпшення якості повітря в приміщеннях рекомендується розводити домашні рослини, робити регулярне вологе прибирання, провітрювання, обладнати кухню витяжною шафою тощо.
За даними ВООЗ вода може містити 13 тисяч токсичних речовин. В реальних умовах вода містить органічні і мінеральні сполуки, мікро і мікроелементи, гази, колоїдні частинки та живі мікроорганізми. Вміст цих речовин не повинен перевищувати ГКД. Вода проходить декілька стадій очищення та знезараження на відповідних станціях з використанням таких способів очищення: механічні, фізичні, фізико-механічні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні, комплексні.
Після визначених методів очищення у воді можуть знаходитися дизентерійні бактерії, холерний вібріон, збудники черевного тифу, вірус гепатиту та ін. Знешкодити мікроорганізми можна чотирма способами: термічно (скип'ятити); за допомогою сильних окисників, наприклад, хлориду, озону, марганцевокислого калію; впливом іонів благородних металів, зазвичай срібла; фізичними методами, тобто за допомогою ультрафіолетових променів або ультразвуку.
Шум, який присутній в приміщеннях, знижує продуктивність праці на 15-20 %, суттєво підвищує ріст захворюваності. Експерти вважають, що у великих містах шум скорочує життя людини на 8-12 років. Нормативні рівні звуку в децибелах для жителів житлових кварталів повинні становити 55 вдень і 45 вночі. Заходами боротьби з шумом є створення мало шумних двигунів і транспортних засобів, віддалення житлових забудов від вуличних магістралей, озеленення. Негативним фізичним чинником міста є вібрація, джерелом якої є рейковий та автомобільний транспорт, будівельна техніка, промислові установки. Несприятливо впливають і електромагнітні випромінювання промислової частоти (50 Гц) та частот радіохвильового діапазону, які створюються радіоапаратурою, телевізорами, холодильниками тощо.
Для безпеки необхідно на ніч вимикати з електромережі радіоапаратуру, не встановлювати її в спальні тощо.