50. Промислова власність та її захист.

Традиційно результати творчої діяльності поділяють на дві основні групи. Якщо до п е р ш о ї групи належать результати інтелектуальної діяльності, що стосуються духовного світу людей (твори літератури, науки, мистецтва, виконавча діяльність артистів, звукозапис, радіо - і телемовлення та інше), то до другої групи включають ті результати творчої діяльності, які прийнято називати промисловою власністю, тобто, йдеться про:

- наукові відкриття;винаходи та корисні моделі; промислові зразки; раціоналізаторські пропозиції; знаки для товарів та послуг; селекційні досягнення; нерозкрита інформація, у тому числі секрети виробництва тощо.

Право промислової власності - це сукупність норм, що регулюють майнові та особисті немайнові відносини, які виникають у процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості, правовим режимом використання цих об'єктів та захистом прав авторів і патентовласників.

До джерел права промислової власності належить Конституція України (статті 41, 54), ЦК України (глава 39), закони України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", "Про охорону прав на сорти рослин", міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна - Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883 р.), Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків та інші.

Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Будь-яке використання захищених патентом винаходу, корисної моделі, промислового зразка (виготовлення, застосування, ввезення, пропозиція до продажу, продаж та інше введення запатентованого продукту в господарчий обіг) без згоди патентоволодільця, є порушенням патентних прав.

На вимогу власника патенту порушення права інтелектуальної власності має бути припинене, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачене ліцензійним договором.

Спори, пов'язані з порушенням прав та інтересів патентовласників, розглядаються судом, зокрема спори про:

- авторство на промисловий зразок;

- встановлення власника патенту;

- порушення майнових прав власника патенту;

- укладання та виконання ліцензійних договорів;

- право попереднього користування;

- винагороду автора;

- стягнення компенсації.

Способи захисту випливають із загальних положень цивільного законодавства або зазначені безпосередньо в ліцензійному договорі (стягнення збитків, неустойки, дострокове розірвання ліцензійного договору тощо).

Найпоширенішим способом захисту патентних прав є вимога патентоволодільця про припинення порушення. Обов'язок щодо доказування порушення патентних прав покладається на патентоволодільця. Суд може зобов'язати порушника припинити незаконне виготовлення запатентованого продукту або виробництво продукту запатентованим способом. Такі дії вважаються контрафактними і е найсерйознішим порушенням прав патентоволодільця.

Справи, пов'язані із захистом права інтелектуальної власності досить поширені у судовій практиці, й водночас, досить складні. Так, відома співачка звернулася до суду із проханням заборонити макаронній фабриці використовувати як назву макаронів слово "Тая", оскільки це є сценічним ім'ям співачки. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що в основі назви покладено ім'я директора фабрики. Після ряду неоднозначних рішень у задоволенні позову було відмовлено.