
- •1. Безпека життєдіяльності як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності
- •3. Компоненти системи “людина – життєве середовище”.
- •6. Небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори.
- •9. Управління ризиком
- •12. Біологічні та соціальні ознаки людини.
- •13. Потреби і діяльність людини.
- •14. Мета життя людини.
- •15. Середовище життєдіяльності людини.
- •16. Характеристика природного середовища.
- •17. Техносфера як одна із умов життєдіяльності людини.
- •19. Фізіологічні особливості організму людини.
- •20. Характеристика основних аналізаторів у безпеці життєдіяльності.
- •21. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •22. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.
- •23. Вплив властивостей людини на її вчинки і дії в процесі життєдіяльності.
- •24. Психофізіологічні ризики.
- •25. Соціально-психологічна безпека.
- •26. Інформаційно-психологічна безпека.
- •29. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •30.Вплив харчування на життєдіяльність людини.
- •31. Раціональне і радіозахисне харчування
- •33.Безпека харчування
- •34.Джерела небезпек у виробничій сфері та побуті
- •35. Негативні наслідки дії шуму і вібрації на організм людини.
- •36. Дія електромагнітного поля і електричного струму на організм людини.
- •37. Хімічні фактори небезпек
- •38. Біологічні фактори небезпек. Отруйні тварини і рослини.
- •39. Психофізіологічні фактори небезпек.
- •40. Фізична і розумова діяльність людини.
- •43. Характеристика природних небезпек.
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •44.Причини та характер виникнення техногенних небезпек
- •45. Соціально-політичні небезпеки.
- •48. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз безпеці об’єкта економіки.
- •50. Промислова власність та її захист.
- •51. Економічна війна і економічна розвідка
- •54. Причини та наслідки виникнення небезпек у сучасному урбанізованому середовищі.
- •55. Основні заходи та засоби захисту від небезпек, властивих міському середовищу.
- •56. Причини виникнення та характеристика надзвичайних ситуацій.
- •Природні причини
- •Антропогенні причини
- •57. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
- •58. Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
- •59. Надзвичайний стан.
- •61. Засоби індивідуального захисту людини.
- •62. Основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності.
- •63. Правове регулювання безпеки життєдіяльності.
- •64. Організаційна структура управління безпекою життєдіяльності.
- •65. Законодавчі акти міжнародного права з питань безпеки життєдіяльності.
- •10 Грудня 1948 р. Генеральна Асамблея оон прийняла розроблену Комісією оон з прав людини Загальну декларацію прав людини. Саме цей день щорічно відзначається у всьому світі як День прав людини.
33.Безпека харчування
Їжа приносить користь організму людини, але неякісна їжа може призвести до хвороб. Щоб їжа не завдавала шкоди, слід ознайомитися з основами безпечного харчування й, перш за все, навчитись оцінювати якість їжі.
Якість їжі можна визначити візуально, тобто слід уважно її роздивитися. Зовнішній вигляд їжі свідчіть про те, як довго вона зберігалася або як її було приготовлено. Можна визначити якість їжі і за її запахом. Більшість зіпсованих продуктів мають неприємний запах. Якщо людина вже почала вживати їжу, то про її якість повідомляють смакові рецептори.
Треба уважно читати те, що написано на упаковці продуктів, особливу увагу звертаючи на дату їхнього виготовлення й термін зберігання. У жодному разі не можна вживати продукти, термін придатності яких уже минув
Їжа має бути свіжою, якісною й правильно приготованою. Посуд, в якому готували й на якому подають їжу, має бути чистим. Приготовлену їжу не можна надовго залишати, адже в ній починають відбуватися процеси бродіння та гниття. Найкраще вживати їжу відразу ж після її приготування. Перед уживанням їжі слід вимити руки. Усе це — важливі правила безпеки харчування.
Заходячи до місць громадського харчування, потрібно завжди звертати увагу на те, наскільки там чисто й чи все відповідає санітарним вимогам. Не можна купувати їжу на запиленій вулиці, де в продавця немає можливості помити руки.
Якість їжі пов’язана не лише з її свіжістю, але й з її складом. Так, у їжі можуть міститися речовини, які не є корисними для вашого організму. Приміром, різноманітні консерванти, фарбники, смакові добавки — це зовсім не те, що потрібне вам для росту та розвитку. Їжа може бути дуже жирною, дуже гострою або дуже солоною. Це також слід враховувати.
Безпечне харчування потребує й правильного зберігання продуктів.
Готову їжу можна тримати на плитці не більше ніж 1,5 години. Якщо ви виймаєте страви з холодильника, то рідкі страви, слід довести до кипіння, а густі розігрівати впродовж 3—5 хвилин у гарячій духовці.
У холодильнику продукти можна зберігати лише певний час. Наприклад: вершкове масло — 6—14 днів у закритому посуді чи фользі, кип'ячене пастеризоване молоко — 12—36 годин (закрите, заздалегідь охолоджене), кефір — 36 годин, сметану — 72 години, вершки — 12 годин, сир — 36 годин, твердий сир 5—12 днів (закритий), яйця — 14—21 дні, ковбасу копчену — 2—6 дні, сосиски, сардельки вищого сорту — дві доби, ковбасу варену — 1 день, свіжі овочі — 1 — 7 днів.
34.Джерела небезпек у виробничій сфері та побуті
Характерною особливістю сучасного виробництва є застосування різноманітних, технологічних процесів, складних за своєю фізико-хімічною основою, використання нових технологічних матеріалів, які недостатньо вивчені з погляду негативного їх впливу на людину і середовище.
На деяких підприємствах інтенсивно використовуються високотоксичні, легкозаймисті речовини, різноманітні випромінювання; технологічні процеси часто супроводжуються значними рівнями шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку. Значна кількість робіт виконується в умовах запиленості та загазованості. У той же час в усіх галузях діяльності людини здійснюється інтенсивна комп’ютеризація, яка теж супроводжується наявністю негативних факторів, що впливають на здоров’я людини.
Шум – це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину. Постійна дія сильного шуму може не лише негативно вплинути на слух, але й викликати інші шкідливі наслідки – дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, підвищення втоми, зниження працездатності. інфразвуки особливий вплив роблять на психічну сферу людини: уражають усі види інтелектуальної діяльності; погіршують настрій; іноді з’являється відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху, а при високій інтенсивності – почуття слабкості, як після сильного нервового потрясіння.
Навіть слабкі звуки, інфразвуки можуть робити на людину істотний вплив, особливо якщо вони носять тривалий характер. На думку вчених, саме інфразвуками, що нечутно проникають крізь самі товсті стіни, викликається багато нервових захворювань жителів великих міст.Вібрація – це коливання твердих тіл, яке виникає при зсуві центру ваги тіла, що рухається, обертається або при періодичній зміні форми тіла порівняно зі статичним станом цього тіла. У побуті людину теж супроводжує ціла гама негативних факторів: забруднення повітря, автотранспорт, неякісні продукти харчування, шум, вібрація, електромагнітні та іонізуючі поля від побутових приладів, ліки, алкоголь, тютюновий дим, бактерії, інфекційні захворювання, отруйні речовини, рослини, тварини