
- •1. Безпека життєдіяльності як наука і навчальна дисципліна.
- •2. Основні поняття та визначення в безпеці життєдіяльності
- •3. Компоненти системи “людина – життєве середовище”.
- •6. Небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори.
- •9. Управління ризиком
- •12. Біологічні та соціальні ознаки людини.
- •13. Потреби і діяльність людини.
- •14. Мета життя людини.
- •15. Середовище життєдіяльності людини.
- •16. Характеристика природного середовища.
- •17. Техносфера як одна із умов життєдіяльності людини.
- •19. Фізіологічні особливості організму людини.
- •20. Характеристика основних аналізаторів у безпеці життєдіяльності.
- •21. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •22. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини.
- •23. Вплив властивостей людини на її вчинки і дії в процесі життєдіяльності.
- •24. Психофізіологічні ризики.
- •25. Соціально-психологічна безпека.
- •26. Інформаційно-психологічна безпека.
- •29. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •30.Вплив харчування на життєдіяльність людини.
- •31. Раціональне і радіозахисне харчування
- •33.Безпека харчування
- •34.Джерела небезпек у виробничій сфері та побуті
- •35. Негативні наслідки дії шуму і вібрації на організм людини.
- •36. Дія електромагнітного поля і електричного струму на організм людини.
- •37. Хімічні фактори небезпек
- •38. Біологічні фактори небезпек. Отруйні тварини і рослини.
- •39. Психофізіологічні фактори небезпек.
- •40. Фізична і розумова діяльність людини.
- •43. Характеристика природних небезпек.
- •Метеорологічні стихійні лиха
- •44.Причини та характер виникнення техногенних небезпек
- •45. Соціально-політичні небезпеки.
- •48. Економічні зовнішні та внутрішні джерела загроз безпеці об’єкта економіки.
- •50. Промислова власність та її захист.
- •51. Економічна війна і економічна розвідка
- •54. Причини та наслідки виникнення небезпек у сучасному урбанізованому середовищі.
- •55. Основні заходи та засоби захисту від небезпек, властивих міському середовищу.
- •56. Причини виникнення та характеристика надзвичайних ситуацій.
- •Природні причини
- •Антропогенні причини
- •57. Організація життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
- •58. Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
- •59. Надзвичайний стан.
- •61. Засоби індивідуального захисту людини.
- •62. Основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності.
- •63. Правове регулювання безпеки життєдіяльності.
- •64. Організаційна структура управління безпекою життєдіяльності.
- •65. Законодавчі акти міжнародного права з питань безпеки життєдіяльності.
- •10 Грудня 1948 р. Генеральна Асамблея оон прийняла розроблену Комісією оон з прав людини Загальну декларацію прав людини. Саме цей день щорічно відзначається у всьому світі як День прав людини.
31. Раціональне і радіозахисне харчування
Раціональне харчування - це правильно організоване і своєчасне забезпечення організму смачно приготовленою і безпечною їжею, вміст в раціоні оптимальної кількості харчових речовин, необхідних для розвитку і життєдіяльності організму. Раціональне харчування забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і стійкості до несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість активного життя.
Для нормальної життєдіяльності людини необхідно не тільки забезпечення адекватної (відповідно потребам організму) кількості енергії і харчових речовин, але і дотримання відповідних співвідношень між чисельними факторами харчування. Харчування з оптимальним співвідношенням харчових речовин вважають збалансованим.
В природі не існує ідеальних продуктів харчування, які містили б всі харчові речовини, необхідні людині (за винятком материнського молока).
Тільки різноманітні продукти харчування в раціоні забезпечують його харчову цінність, тому що різні продукти доповнюють один одного відсутніми компонентами. Крім того, різноманітне харчування сприяє кращому засвоєнню їжі.
Раціональне харчування в сучасних умовах запобігає нагромадженню радіонуклідів, сприяє їх знешкодженню та швидкому виведенню з організму, має значення для нормалізації обміну речовин, вітамінного статусу та інших змін, що можуть виникнути в організмі під впливом іонізуючого випромінювання. Нестача білків, вітамінів, мікроелементів веде до значного накопичення в організмі радіонуклідів. Раціон з великим вмістом білків, переважно тваринних, підвищує виведення з організму цезію-137. Частка тваринних білків у раціоні дорослої людини повинна становити 55 % загальної кількості білка.
Радіозахисне харчування базується на трьох основних положеннях: 1) на максимально можливому зменшенні надходження радіонуклідів з їжею; 2) на гальмуванні процесу всмоктування та накопичення радіонуклідів у організмі; 3) на дотриманні принципів раціонального харчування.; Зменшити надходження радіонуклідів до організму людини з їжею можна шляхом зниження їх вмісту у продуктах харчування за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон із тих продуктів, які містятъ мінімальну кількість радіонуклідів. Гальмування усмоктування та накопичення радіонуклідів в організмі можна досягти за допомогою складання спеціальних раціонів за рахунок залучення до них сполук, які мають радіозахисну дію.
32. Харчові добавки. Геннетично модифіковані продукти У харчовій промисловості застосовується велика група речовин, що об'єднується загальним терміном харчові добавки – групу речовин природного походження або одержаних штучним шляхом, використання яких необхідне для удосконалення технології, отримання продуктів спеціалізованого призначення (дієтичних, лікувальних та ін.), збереження необхідних або додання нових властивостей, підвищення стабільності і поліпшення органолептичних властивостей харчових продуктів. Зазвичай до харчових добавок не відносять сполуки, які підвищують харчову цінність продуктів харчування: вітаміни, мікроелементи, амінокислоти. Застосування харчових добавок допустиме тільки в тому випадку, якщо вони, навіть при тривалому використанні, не загрожують здоров'ю людини. Зазвичай харчові добавки поділяють на кілька груп: харчові добавки, що поліпшують зовнішній вигляд продуктів; харчові добавки, що змінюють консистенцію, іноді в цю групу включають і харчові поверхнево-активні речовини (ПАР); ароматизатори; підсолоджуючі речовини і смакові добавки; харчові добавки, що підвищують збереження продуктів харчування та збільшують терміни їх зберігання. Харчові добавки, які покращують зовнішній вигляд продуктів
Генетично модифікована їжа — це продукти харчування, отримані з генетично модифікованих організмів. Генетично модифікований організм (ГМO) це організм, генотип якого було змінено за допомогою методів генної інженерії
Найбільший вміст генно модифікованих організмів виявлено в мясних виробах та напівфабрикатах до (90%), знайти ковбасу,сардельки,пельмені без ГМО - дуже складно. Зокрема дуже великий вміст генно модифікованої сої мають варені ковбаси,сосиски, булочки, чебуреки. Для тих,хто зробив свій вибір харчуватися без ГМО варто купувати м'ясо а не напівфабрикати,а овочі і фрукти краще брати на ринку.
Встановити 100% безпеку харчових продуктів науково неможливо. Тому генетично-модифіковані продукти проходять докладні аналізи, що базуються на сучасних наукових знаннях. Генетично модифіковані продукти можуть викликати алергію, токсичне отруєння організму.