Ознайомлення із складеною задачею

Для того, щоб ознайомити учнів із складеною задачею, доцільно взяти складену задачу, яка розв'язується різними діями першого ступеня. Питання про те, якого виду ця задача, дискусійне. Так, можна починати із задачі, яка складається з простих задач на знаходження суми й остачі, або з задачі, що містить прості задачі на зменшення числа на кілька одиниць і на знаходжен­ня суми. Розглянемо і проаналізуємо такі задачі:

1. Сашко приніс 6 морквин, а Оленка – 4 морквини. 8 морквин вони віддали кролям. Скільки морквин залишилося?

2. На одній тарілці 6 помідорів, а на другій на 2 помідори менше. Скільки помідорів на двох тарілках?

При ознайомленні із складеною задачею діти повинні зрозуміти її відмін­ність від простої. У цьому плані явні переваги має перша з наведених задач. Справді, в ній дано три числа, а в другій – два, тобто стільки, скільки в простій задачі. У першій задачі явно видно обидві прості задачі, а друга сама дуже схожа на просту. Крім того, задача на зменшення числа на кілька оди­ниць сприймається дітьми гірше, ніж задача на знаходження остачі. Отже, якщо поставити мету відразу звернути увагу дітей на відмінність складеної задачі від простої, то для початкового ознайомлення із складеною задачею слід взяти таку, що містить прості задачі на знаходження суми й остачі.

Розглянемо два способи введення складеної задачі.

І спосіб

Учитель читає задачу, а хлопчик і дівчинка виконують відповідно ті дії, про які йдеться в умові.

Повторюючи задачу, вчитель записує її коротко на дошці:

Принесли – 6 м і 4 м

Віддали – 8 м

Залишилось – ?

Потім за цим записом задачу аналізують.

Учитель. Сашко приніс 6 морк­вин, а Оленка 4 морквини. Про що можна довідатися за цими даними? (Скі­льки всього морквин принесли Сашко і Оленка). Якою дією? (Дією додаван­ня). Якщо відомо, скільки всього морквин принесли діти і скільки морквин вони віддали кроликам, то про що можна дізнатися? Якою дією?

Учитель записує на дошці розв'язання, залучаючи дітей до його обґрунтування.

Про що дізналися спочатку? Якою дією? Запишемо 6+4. Що визначимо далі? Якою дією? Віднімемо від суми 6+4 число 8. Запишемо (6+4) – 8.

Учні обчислюють значення виразу і повідомляють відповідь.

Це є звичайний розбір складеної задачі. Проте про складену задачу діти ще не чули. Вчитель їх просто підводить до того, що в цій задачі має бути 2 дії.

II спосіб

На столі стоїть кошик і лежать 6 та 4 морквини.

Учитель. Складемо і розв'яжемо задачу про морквини. Сашко приніс 6 морквин і поклав їх у кошик. (Учитель показує 6 морквин і кладе їх у кошик). Оленка принесла 4 морквини і теж поклала їх у кошик (інсценує). 8 морквин діти віддали кроликам. (Виймає із кошика 8 морквин). Отже, що нам відомо? Скільки морквин приніс Сашко? (6). Скільки морквин принесла Оленка? (4). Скільки морквин діти віддали кролям? (8). А що нам невідомо? (Заглядає у кошик). Скільки морквин залишилось у кошику? Це є запитання задачі. Ми склали задачу. Запишемо її коротко і по­вторимо умову.

Потім учитель дає час подумати над її розв'язанням і сказати, яку дістали відповідь. Як правило, учні швидко й розв'язують. Після цього бесіда продов­жується.

Учитель. Правильно, у кошику залишилось 2 морквини. Як ви дізналися про це? (Від 10 відняли 8). Звідки взялося число 10? (До 6 додали 4). Отже, ми спочатку до 6 додали 4. Про що дізналися цією дією? (Скільки всього морквин поклали у кошик). Що робили потім? (Від 10 відняли 8. Ді­стали 2, тобто знайшли, скільки морквин залишилось у кошику). Щоб розв'язати цю задачу, ми виконали не одну, а дві дії. Причому ми не тільки підібра­ли дії, а й намітили порядок виконання їх, тобто склали план розв'язання.

У підручнику для 2 класу застосовано другий спосіб.