48.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.

Правовими підставами ведення діловодства в органах прокуратури є Інструкція з діловодства в органах прокуратури затверджена Наказом №18 від 01.04.10. Вона встановлює загальні правила документування діяльності органів прокуратури України, регламентує порядок роботи з документами з часу їх створення або надходження до відправлення або передавання в архів прокуратури. Інструкція визначає порядок ведення загального діловодства, її положення поширюються на всю службову документацію, в тому числі створювану за допомогою персональних комп’ютерів (ПК). Органи прокуратури України здійснюють діловодство, ведуть документацію і листування державною мовою.

П. 1.9. Інструкції з діловодства в органах прокуратури покладає відповідальність за організацію діловодства у районних прокуратурах на керівників цих прокуратур.

П. 1.5. Інструкції з діловодства в органах прокуратури покладає ведення діловодства відповідно до вимог державних стандартів та цієї Інструкції на канцелярію.

Правова́ інформа́ція — будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику.

Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.

За необхідності узгодження спільних заходів з питань додержання

законності з контролюючими органами, іншими органами виконавчої влади

та місцевого самоврядування проводяться міжвідомчі наради.

Правом проведення міжвідомчих нарад користуються:

-у Генеральній прокуратурі України – Генеральній прокурор

України та його заступники;

-у прокуратурах АРК та обласного рівня – прокурори та їх

заступники;

-у міських, районних і прирівняних до них прокуратурах – лише

прокурори.

На міжвідомчу нараду можуть бути запрошені посадові особи

відповідних відомств (правоохоронних, контролюючих тощо), органів

державної влади та місцевого самоврядування для дачі пояснень у зв’язку з

фактами виявлених порушень закону чи бездіяльності щодо їх виявлення і

усунення.

Підготовка до координаційної (міжвідомчої) наради включає:

погодження з керівниками правоохоронних та інших органів регламенту її

роботи, місця і часу проведення, формування і затвердження порядку

денного, визначення кола учасників та осіб, що готують інформаційно-

аналітичні матеріали, доповіді, інформації тощо.

По кожному із питань, винесених на координаційну (міжвідомчу)

нараду, заздалегідь готується проект постанови, і тиражується в кількості,

необхідній для вручення кожному учаснику наради.

У постанові вказуються: найменування, дата і місце її винесення,

суть розглянутого питання, прийняте по ньому рішення. Формулювання у

тексті постанови повинні мати юридичне і фактичне вмотивоване

обґрунтування, відомості про відповідальних осіб, строки виконання.

В окремих випадках для підготовки питань до координаційної

(міжвідомчої) наради можуть організовуватись робочі групи з представників

органів охорони правопорядку, виконавчої влади і місцевого

самоврядування, військового управління та позавідомчого контролю, їх

службових осіб, а також громадських організацій. Якщо такі групи не 112

створюються, підготовка матеріалів до наради здійснюється підрозділом

(службовою особою), котрий (яка) ініціював (ініціювала) її проведення.

Схвалена на координаційній (міжвідомчій) нараді постанова

підписуються керівниками - учасниками, яких стосуються напрацьовані

заходи. Підписані примірники постанови, кожен з яких має силу оригіналу,

надсилаються всім учасникам, які забезпечують якісне та своєчасне

виконання напрацьованих нарадою заходів.

З метою забезпечення виконання постанов координаційних

(міжвідомчих) нарад, керівники правоохоронних органів, у межах своїх

повноважень, можуть видавати накази, розпорядження, вказівки та інші

організаційно-управлінські акти.

Контроль за виконанням узгоджених заходів здійснюється по

відомствам, у межах компетенції їх керівників. Контроль за виконанням

постанови в цілому забезпечує прокурор, що головував на координаційній

(міжвідомчій) нараді, шляхом одержання в установлені терміни відповідної

інформації від виконавців та обговорення на черговій нараді питання про хід

(стан) виконання попередньої постанови.

Питання про відповідальність посадових осіб за неякісне і

несвоєчасне виконання або невиконання узгоджених заходів вирішує

керівник кожного правоохоронного органу самостійно, про що інформує

голову координаційної наради.

Під час проведення координаційної (міжвідомчої) наради ведеться

протокол, примірник якого після належного оформлення та підпису

прокурором надсилається у 10- денний строк до прокуратури вищого рівня з

додаванням примірника постанови.

Матеріально-технічне забезпечення координаційної (міжвідомчої)

діяльності покладається на її учасників.

КАДРОВИЙ РЕЗЕРВ з метою забезпечення оперативного заміщення вакантних посад та просування по службі найбільш професійно підготовлених працівників в органах прокуратури створюється кадровий резерв:

а) для висунення на керівні посади:

• прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів та Військово-Морських Сил України (далі – прокурорів обласного рівня), їх перших заступників та заступників;

• ректора, першого проректора та проректорів Національної академії прокуратури України;

• керівників структурних підрозділів центрального та обласних апаратів, їх перших заступників та заступників;

• прокурорів міст із районним поділом, міських, районних, міжрайонних, військових прокурорів гарнізонів та прирівняних до них (далі – міськрайпрокурорів), їх перших заступників та заступників;

б) для заміщення посад у структурних підрозділах центрального та обласних апаратів:

• старших прокурорів та прокурорів управлінь і відділів;

• старших слідчих та слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих та слідчих;

в) для заміщення посад начальників відділів та їх заступників, завідувачів кафедр, викладачів Національної академії прокуратури України. Порядок формування та функціонування вказаного резерву визначається ректором Національної академії прокуратури України.

2. Кадровий резерв для висунення на керівні посади щорічно затверджується колегіями:

а) Генеральної прокуратури України на посади:

• прокурорів обласного рівня, їх перших заступників та заступників;

• ректора, першого проректора та проректорів Національної академії прокуратури України;

• керівників структурних підрозділів центрального апарату, їх перших заступників та заступників;

б) прокуратур обласного рівня на посади:

• міськрайпрокурорів, їх перших заступників та заступників;

• керівників структурних підрозділів, їх перших заступників та заступників.

Атестація – це управлінська кадрова процедура, спрямована на оцінку кваліфікації стажистів, прокурорів і слідчих, а також працівників Національної академії прокуратури України, яким присвоєно класні чини, з метою:

- визначення відповідності працівників прокуратури та навчальних закладів займаним посадам, стану їх професійної підготовки;

- оцінки стану професійної підготовки та придатності стажистів за діловими і моральними якостями до самостійної роботи на посаді помічника прокурора чи слідчого;

- формування резерву кадрів на висунення;

- удосконалення професійної майстерності;

- визначення напрямів підвищення кваліфікації, професійної підготовки і перепідготовки;

- внесення і обґрунтування пропозицій щодо призначення та переміщення кадрів.

Атестації підлягають стажисти – претенденти на посади помічників прокурорів чи слідчих, прокурорсько-слідчі працівники та професорсько-викладацький склад навчальних закладів Генеральної прокуратури України, які обіймають посади, за якими передбачено присвоєння класних чинів, а в органах військової прокуратури – військових звань, зі стажем роботи в органах прокуратури не менше шести місяців.

. Стажисти підлягають атестації після закінчення стажування, але не раніше шести місяців від дня призначення на посаду

Для організації та проведення атестації в органах прокуратури утворюються атестаційні комісії, кількісний та персональний склад яких затверджується керівниками відповідних органів прокуратури.

У Генеральній прокуратурі України утворюється Вища атестаційна комісія. Її склад затверджується наказом Генерального прокурора України.

Вища атестаційна комісія Генеральної прокуратури України та атестаційні комісії обласних і прирівняних до них прокуратур проводять засідання в присутності не менше двох третин від їх складу, а рішення приймають більшістю голосів від кількості присутніх відкритим або таємним голосуванням. У разі однакової кількості голосів членів комісії приймається рішення на користь працівника. Результати атестації повідомляються працівнику, який атестувався, та його керівникові одразу після проведення атестації.

Атестація членів атестаційних комісій повинна передувати атестації інших прокурорсько-слідчих працівників. Працівник, який атестується і є членом атестаційної комісії, участі в голосуванні не бере.

Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів в системі

органів прокуратури України (з книжки яку скинув Гришаєв)

Система підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників

включає в себе різноманітні види і форми навчання, метою яких є оновлення

та розвиток умінь і знань, необхідних для ефективного вирішення завдань

професійної діяльності, вивчення позитивного досвіду.

Основними складовими цієї системи є: 81

-самостійне навчання;

-надання індивідуальних завдань;

-стажування в структурних підрозділах та кабінетах криміналістики

прокуратур обласного рівня;

-навчально-методичні семінари, у т.ч. заняття у школах молодого

спеціаліста, державного обвинувача тощо;

-науково-практичні конференції;

-навчання за окремими планами працівників, які зараховані до резерву

на заміщення керівних посад;

-навчання в Інституті підвищення кваліфікації кадрів Академії

прокуратури України.

Організація навчання здійснюється відповідно до Закону України

„Про прокуратуру", наказів Генерального прокурора України, Регламенту

Генеральної прокуратури України, Статуту Національної академії

прокуратури України та Положення про єдину систему підвищення

кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України,

затвердженого наказом Генерального прокурора України від 11.04.07 №583ц

Відповідальність за організацію роботи з підвищення кваліфікації

працівників покладається на заступників Генерального прокурора України

(згідно з розподілом обов'язків), прокурорів Автономної Республіки Крим,

областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів та ВМС

України, їх заступників, керівників структурних підрозділів, прокурорів міст,

районів та прирівняних до них.

Координація роботи з підвищення кваліфікації, застосування всіх

видів і форм навчання здійснюється Головним управлінням кадрового

забезпечення Генеральної прокуратури України та відділами роботи з

кадрами (старшими помічниками з питань роботи з кадрами) прокуратур

Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя,

військових прокуратур регіонів та ВМС України.

Підготовка кадрів для системи органів прокуратури України

здійснюється у базових вищих навчальних юридичних закладах та за

магістерською програмою у Національній академії прокуратури України.

Добір абітурієнтів для Національної академії прокуратури України

проводиться за рахунок вищих навчальних закладів 3-4 рівня акредитації.

Дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність.

Стаття 9. Дисциплінарними стягненнями є:

1) догана;

2) пониження в класному чині;

3) пониження в посаді;

4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України";

5) звільнення;

6) звільнення з позбавленням класного чину.

Стаття 10. Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.

Прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження на посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України.

Особи, нагороджені нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України", можуть бути звільнені з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора України.

Міські і районні прокурори, інші прирівняні до них прокурори вносять подання вищестоящому прокурору про накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих працівників.

Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.

За один і той самий проступок може бути накладене тільки одне дисциплінарне стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України.

Стаття 14. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокурору України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом.

Стаття 15. Генеральний прокурор приймає рішення по скарзі в десятиденний строк, а в разі проведення перевірки - не пізніше одного місяця з дня її надходження. Про прийняте рішення повідомляється працівнику, який звернувся із скаргою.

Оскарження наказу не зупиняє виконання дисциплінарного стягнення.

Працівник вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня його накладення він не піддавався новому дисциплінарному стягненню. Поновлення в попередньому класному чині або на попередній посаді може провадитись тільки в порядку атестування.

Дисциплінарне стягнення може бути знято прокурором, який видав наказ, або вищестоящим прокурором раніше року, якщо працівник виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні службових обов'язків. У таких випадках стягнення знімається наказом з оголошенням його всім, кому було оголошено наказ про накладення стягнення.

Стаття 4. Прокурорсько-слідчі працівники, а також працівники навчальних, наукових та інших установ прокуратури заохочуються за сумлінне і зразкове виконання службових обов'язків, ініціативу та оперативність у роботі.

Стаття 5. Заходами заохочення є:

1) подяка;

2) грошова премія;

3) подарунок;

4) цінний подарунок;

5) дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині;

6) нагородження нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України".

За особливі заслуги в роботі працівники прокуратури можуть бути представлені до нагородження державними нагородами і присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України".

Стаття 6. Генеральному прокурору України належить право застосування всіх заходів заохочення, передбачених статтею 5 цього Статуту.

Прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва, інші прирівняні до них прокурори мають право заохотити працівника подякою, грошовою премією та подарунком. Про застосування інших видів заохочення прокурори вносять подання Генеральному прокурору України.

Подання про нагородження державними нагородами та присвоєння почесного звання "Заслужений юрист України" вносить Генеральний прокурор України.

Стаття 7. Заохочення оголошується наказом, про що вноситься запис до трудової книжки. Наказ оголошується особі, якій винесено заохочення, всім працівникам даної прокуратури і додається до особової справи.

Прокурорам і слідчим прокуратури надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів. Атестованим працівникам прокуратури, які мають стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю: { Абзац перший частини другої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 }  після 10 років - 5 календарних днів,  після 15 років - 10 календарних днів,  після 20 років - 15 календарних днів.  Прокурори і слідчі мають право безкоштовно користуватися за службовими посвідченнями на території України всіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення ;  під час службового відрядження користуватися правом бронювання місць у готелях і на всіх видах транспорту, а також позачергового придбання проїзних документів.  Прокурори та слідчі прокуратури забезпечуються жилою площею місцевими органами влади в першочерговому порядку.  Подробнее:http://kodeksy.com.ua/pro_prokuraturu/statja-49.htm