
- •1. Поняття організації роботи та управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури.
- •3. Класифікація і характеристика загальних функцій управління.
- •5. Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги.
- •6. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд (мета створення, завдання, напрями діяльності).
- •7. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку і законності.
- •8. Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •10.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •11.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •12. Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •13. Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування.
- •14. Взаємодія прокуратури з контролюючими органами та змі.
- •15. Інформаційно-методична діяльність органів прокуратури.
- •16. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •17. Організаційно-управлінські повноваження прокуратур арк та обласного рівня, їх зміст.
- •18. Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокуратур, їх зміст.
- •19. Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур.
- •20. Координація дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
- •21.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації.
- •22. Умови й фактори забезпечення якості управлінських актів.
- •23. Порядок і форми реалізації управлінських актів.
- •24. Організація планування роботи в органах прокуратури.
- •25. Види планів та їх характеристика.
- •26. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність.
- •27. Порядок, принципи, форма, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обов’язків.
- •28. Значення аналітчних досліджень для прокурорської діяльності. За якими напрямами мають проводитись комплексні аналітичні дослідження.
- •29. Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •30. Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок
- •31.Оперативна нарада: поняття, значення, сутність.
- •32. Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •33.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •34. Позитивний досвід: понятійне визначення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •35. Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •36. Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •37. «Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •38. Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •39. Організаційно-управлінські обов’язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •40.? «Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень.
- •41.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •42. Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •43.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •44. Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •45.? Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •46. Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, терміни подачі її за належністю.
- •47. Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •48.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
36. Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
Успіх у діяльності прокуратури будь-якого рівня залежить від чітко налагодженого постійного і дійового контролю виконання. Не випадково
це питання віднесено до повноважень власне прокурора та є одним з найголовніших в його керівній роботі. Контроль - це водночас засіб організації роботи і функція управління ввіреним колективом
Принципи:
Своєчасність (мета контролю полягає в тому, щоб поставлені перед органами прокуратури завдання були вчасно і правильно виконані.)
Систематичність
Динамічність
Об'єктивність.
Ефективність
Надійність.
Функцією контролю є перевірка виконання.
Важливо, щоб контроль був охоплював усі сфери діяльності прокурорської системи.
Контроль дає можливість оцінити проведену роботу і знайти шляхи підвищення її ефективності.
Важливо, щоб контроль був систематичним і динамічним, охоплював усі сфери діяльності прокурорської системи2. Дієвість контролю може бути досягнута за умови, що: він здійснюється надійно і своєчасно; забезпечує перевірку роботи по суті; проводиться систематично; охоплює діяльність всього апарату прокуратури. Епізодичний і запізнілий контроль прирівнюється до його відсутності.
Контроль дає можливість оцінити проведену роботу і знайти шляхи підвищення її ефективності3. Він передбачає у собі спостереження за діяльністю, зіставлення її результатів із визначеними нормативами, вживання заходів, спрямованих на усунення недоліків.
37. «Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
На посади керівників прокуратур та структурних підрозділів висувати найбільш підготовлених працівників, які мають системні професійні знання, опанували основні напрями прокурорсько-слідчої діяльності, успішно виконують службові обов’язки, проявляють ініціативу, діловитість, підвищують свій професійний рівень, перебувають у кадровому резерві.
2.5. Забезпечити стабільність керівного складу органів прокуратури, не допускати випадків необґрунтованого дострокового переміщення та звільнення міськрайпрокурорів.
На наступний строк повноважень рекомендувати лише тих прокурорів, які забезпечують належну ефективність прокурорсько-слідчої діяльності, проявили необхідні якості керівника, самостійні у прийнятті рішень, мають авторитет та за результатами атестації відповідають займаним посадам.
Керівники – особа, яка наділена владними повноваженнями, що тягне обов’язковість його рішень для підлеглих.
В органах прокуратури керівниками є:прокурори всіх рівнів, їх заступники і начальники структурних підрозділів.
У рамках своєї компетенції вони організовують роботу прокуратури і керують підлеглими працівниками. Поряд з цим прокурори-керівники й начальники структурних підрозділів особисто проводять прийом громадян, підтримують державне обвинувачення тощо.
Форми:Оперативна нарада і ділова бесіда.
38. Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
Згідно наказу ГПУ №1 від 26.12.2011 на прокуратури обласного рівня та відповідно на їх підрозділи і працівників цих підрозділів покладено організаційне й методичне керівництво підпорядкованими прокуратурами, контроль за їх діяльністю.
Відповідно до розподілу обов'язків за кожним прокурором галузевого підрозділу прокуратур АРК та обласного рівня закріплюються предметні напрями роботи і певна кількість підпорядкованих прокуратур (міських, районних чи міжрайонних). Щодо закріплених прокуратур на прокурора галузевого підрозділу покладаються контрольно-методичні повноваження, сутність яких полягає у: методичному керівництві підпорядкованими прокуратурами, оперативному контролі та наданні фахової практичної допомоги працівникам закріплених міських, районних та прирівняних до них прокуратур.
З урахуванням зазначених повноважень прокурор галузевого підрозділу повинен:
-забезпечити надходження до прокуратури обласного рівня інформації від закріплених прокуратур щодо підготовки та реалізації ними окремих планових, а так само й інших заходів;
- постійно накопичувати та аналізувати інформацію щодо стану законності і прокурорського нагляду( інших видів прокурорської діяльності) у розрізі закріплених прокуратур та предметних або інакше тематичних напрямів;
- удосконалювати форми й методи впливу на стан справ у закріплених прокуратурах;
- проводити аналітичну діяльність по закріплених предметах (темах);
- здійснювати оперативний (поточний) контроль за своєчасним і повним виконанням планових заходів, завдань, доручень, вказівок прокуратур вищого рівня.
- здійснювати періодичні виїзди на місця з метою перевірок надання практичної та методичної допомоги, пошуку і вивчення позитивного досвіду, контролю за впровадженням його у практику тощо.