
- •1. Поняття організації роботи та управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури.
- •3. Класифікація і характеристика загальних функцій управління.
- •5. Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги.
- •6. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд (мета створення, завдання, напрями діяльності).
- •7. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку і законності.
- •8. Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •10.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •11.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •12. Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •13. Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування.
- •14. Взаємодія прокуратури з контролюючими органами та змі.
- •15. Інформаційно-методична діяльність органів прокуратури.
- •16. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •17. Організаційно-управлінські повноваження прокуратур арк та обласного рівня, їх зміст.
- •18. Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокуратур, їх зміст.
- •19. Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур.
- •20. Координація дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
- •21.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації.
- •22. Умови й фактори забезпечення якості управлінських актів.
- •23. Порядок і форми реалізації управлінських актів.
- •24. Організація планування роботи в органах прокуратури.
- •25. Види планів та їх характеристика.
- •26. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність.
- •27. Порядок, принципи, форма, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обов’язків.
- •28. Значення аналітчних досліджень для прокурорської діяльності. За якими напрямами мають проводитись комплексні аналітичні дослідження.
- •29. Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •30. Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок
- •31.Оперативна нарада: поняття, значення, сутність.
- •32. Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •33.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •34. Позитивний досвід: понятійне визначення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •35. Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •36. Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •37. «Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •38. Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •39. Організаційно-управлінські обов’язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •40.? «Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень.
- •41.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •42. Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •43.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •44. Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •45.? Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •46. Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, терміни подачі її за належністю.
- •47. Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •48.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
28. Значення аналітчних досліджень для прокурорської діяльності. За якими напрямами мають проводитись комплексні аналітичні дослідження.
Аналітична діяльність проводиться згідно з планами роботи, рішеннями колегії або за дорученнями керівництва ГПУ. Аналітичну роботу здійснювати лише за необхідності поглибленого вивчення проблеми, якщо висновок про стан додержання законності, боротьби зі злочинністю, організації діяльності прокуратури неможливо зробити на підставі статистичних, оперативних чи інших даних. Проблеми, що потребують вивчення, повинні бути актуальними і мати практичну значимість.
Розпорядженням Генерального прокурора України № 57 закріплені напрями за якими мають проводитись комплексні аналітичні дослідження: а саме Стан прокурорського нагляду за додержанням законодавства:
1. спрямованого на боротьбу з корупцією;
2. щодо протидії легалізації (відмиванню) грошових коштів та іншого майна одержаного злочинним шляхом;
3. щодо боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, органами та тканинами людини;
4. стан додержання конституційних прав громадян при провадженні ОРД, Д та ДС;
5…спрямованого на протидію “рейдерству”, захист прав громадян та інтиресів держави від неправомірних посягань.
29. Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
Методами аналітичної діяльності є:
а) аналіз (розклад явища на складові)
б) синтез (узагальнення).( об'єднання складових явища в єдине ціле)
Аналіз і синтез перебувають у діалектичній єдності і є засобами пізнання,а тому у комплексі вони забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв'язку та взаємодії.
Стосовно стадій аналітичних досліджень, то умовно їх можна поділити на наступні:
1 Підготовча стадія включає:
а)визначення мети аналітичного дослідження,
б)визначення обсягів матеріалу для аналітичного дослідження.
в) підготовку плану дослідження:
• визначення періоду, за який проводиться дослідження;
• визначення способів і послідовності дослідження проблем;
• визначення кола учасників дослідження та обов'язків кожного із них.
г) збір матеріалів та накопичення їх у тематичних наглядових провадженнях
д) вивчення змісту законів, інших актів нормативного характеру, вимог та рекомендацій
2 Основну стадію складає опрацювання зібраної інформації:
- перевірка інформації на повноту, об'єктивність, достовірність шляхом ознайомлення, аналізу та оцінки з метою вирішення питання її достатності для проведення аналітичного дослідження;
- групування статистичної та іншої інформації, відібраної для дослідження
- складання (у разі потреби) порівняльних таблиць, діаграм, графіків, схем з метою доведення матеріалу, що досліджується, до порівняльного стану;
- аналіз співвідношення зібраних статистичних даних у порівняльних таблицях;
- встановлення причинно-наслідкових зв'язків;
3 Завершальна стадія полягає у розробленні на основі сформульованих висновків конкретних рекомендацій і пропозицій щодо вирішення наявних проблем.
30. Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок
=Форма- письмова,на А4, не на бланку.
= Аналітичний документ складається, як правило, з чотирьох частин:
- вступної;
- описової (констатуючої);
- аналітичної;
- резолютивної (висновки і пропозиції – рекомендації).
У вступній частині вказуються :
- дата, місце, підстави і приводи проведення аналітичного дослідження
- мета дослідження;
- учасники дослідження ( за необхідності).
В описовій частині (в залежностівід виду дослідження):
-розкривається фактичний стан справ (стан законності) у піднаглядній сфері шляхом виокремлення проблем або негативних тенденцій, що набули розвитку;
-зазначаються характерні причини й умови допущених порушень з наведенням прикладів на підтвердження викладених аргументів.
В аналітичній частині:
- зазначаються кількісні та якісні характеристики наявних порушень, зважаючи на їх чисельність і динаміку, позитивні та негативні тенденції розвитку тощо.
Резолютивна частина вміщає:
- висновки щодо стану наглядової, управлінської чи іншої діяльності;
- пропозиції щодо необхідних заходів, спрямованих на усунення причин, які зумовили порушення законів або
наявні недоліки в наглядовій, управлінській чи іншій діяльності, шляхів підвищення ефективності роботи.
=Якість: аналітичне дослідження буде якісним, коли будуть реальні пропозиції.
Структура аналітичного документа наводиться, зазвичай, у плані,
складення якого рекомендується у даному посібнику, на підставі узагальнення
багаторічної практики проведення і документального оформлення аналітичних
досліджень (аналізів, узагальнень).
Окрім чотирьох згаданих розділів (частин) структура аналітичної
розробки може передбачати додатки до аналізу (узагальнення), в т.ч.у
вигляді таблиць статистичних показників, схем, діаграм, графіків тощо. У
будь-яких випадках завершений аналітичний документ (аналіз чи
узагальнення) має відповідати за структурною побудовою плану, що
затвердив(схвалив) відповідний керівник прокуратури.