
- •1. Поняття організації роботи та управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури.
- •3. Класифікація і характеристика загальних функцій управління.
- •5. Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги.
- •6. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд (мета створення, завдання, напрями діяльності).
- •7. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку і законності.
- •8. Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •10.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •11.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •12. Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •13. Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування.
- •14. Взаємодія прокуратури з контролюючими органами та змі.
- •15. Інформаційно-методична діяльність органів прокуратури.
- •16. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •17. Організаційно-управлінські повноваження прокуратур арк та обласного рівня, їх зміст.
- •18. Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокуратур, їх зміст.
- •19. Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур.
- •20. Координація дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
- •21.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації.
- •22. Умови й фактори забезпечення якості управлінських актів.
- •23. Порядок і форми реалізації управлінських актів.
- •24. Організація планування роботи в органах прокуратури.
- •25. Види планів та їх характеристика.
- •26. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність.
- •27. Порядок, принципи, форма, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обов’язків.
- •28. Значення аналітчних досліджень для прокурорської діяльності. За якими напрямами мають проводитись комплексні аналітичні дослідження.
- •29. Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •30. Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок
- •31.Оперативна нарада: поняття, значення, сутність.
- •32. Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •33.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •34. Позитивний досвід: понятійне визначення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •35. Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •36. Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •37. «Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •38. Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •39. Організаційно-управлінські обов’язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •40.? «Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень.
- •41.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •42. Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •43.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •44. Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •45.? Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •46. Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, терміни подачі її за належністю.
- •47. Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •48.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
26. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність.
Контроль в управлінському значенні - це спеціально спланована і здійснювана система перевірочних дій, щодо забезпечення виконання покладених на органи прокуратури Конституцією та Законом функцій.
Контрольна діяльність складається з таких елементів:
1) перевірка фактичного виконання планів, завдань тощо;
2) перевірка шляхів і засобів виконання планів, завдань тощо. Це дозволяє оцінити роботу конкретних осіб не "по валу", а дійсно з ділової сторони. Отже, контроль передбачає й оцінку дій, спрямованих на досягнуті ті або інші показники
3) вжиття заходів щодо виправлення положення, усунення недоліків, заохочення або, навпаки, покарання осіб тощо.
Процес контрольної діяльності вважається завершеним, коли усунуті недоліки в діяльності підконтрольного об'єкта, вжиті заходи щодо недопущення їх надалі, а наявний позитивний досвід роботи розповсюджений серед інших підконтрольних об'єктів.
Регламент ГПУ від 12.04.2012. Контроль за своєчасним, повним і якісним виконанням планових заходів покладається на заступників Генерального прокурора України та Головне управління організаційного та правового забезпечення, а щодо стажування працівників підпорядкованих прокуратур – на Головне управління кадрового забезпечення.
В області - на заступників прокурора області, керівників структурних підрозділів, що безпосередньо підпорядковані прокурору області, та організаційно-контрольний відділ, а щодо стажування працівників підпорядкованих прокуратур – на відділ роботи з кадрами.
Процес контрольної діяльності містить у собі ряд послідовних стадій, а саме: 1) вибір об'єкта контролю, встановлення мети і засобів його здійснення; 2) перевірка, ревізії або нагляд, що дозволяє виявити фактичне положення справ; 3) аналіз, що полягає в зіставленні досягнутого з заданими параметрами, оцінка результатів; 4) прийняття рішення за підсумками контролю, інформація відповідних органів, направлення їм пропозицій і рекомендацій; 5) забезпечення виконання рішення, прийнятого за результатами контролю.
Процес контрольної діяльності вважається завершеним, коли усунуті недоліки в діяльності підконтрольного об'єкта, вжиті заходи щодо недопущення їх надалі, а наявний позитивний досвід роботи розповсюджений серед інших підконтрольних об'єктів.
27. Порядок, принципи, форма, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обов’язків.
Розподіл функціональних обов’язків між працівниками здійснювати їх керівникам і затверджувати в центральному апараті — начальниками Головних управлінь або заступниками Генерального прокурора, в прокуратурах обласного рівня — заступниками прокурорів відповідно до розподілу обов’язків.
Роботу міських, районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокуратур організовувати за галузевим і предметним принципами. Розподіл функціональних обов’язків між працівниками прокуратури здійснювати наказами керівника.
Розподіл обов’язків між працівниками міської (районної) прокуратури – творчий організаційно-управлінський акт, тому неможливо дати універсальні рекомендації, придатні на всі випадки.
Закріплення за кожним оперативним працівником конкретних обов’язків, враховуючи галузевий принцип (розподіл обов’язків за напрямами прокурорської діяльності). Зонально-предметний принцип доцільно застосовувати в тих прокуратурах, які обслуговують велику територію і мають необхідну кулькість оперативних працівників.
Головна вимога щодо форми та змісту наказу про розподіл обов’язків працівників прокуратури, полягає у тому, що формулювання наказу мають викладатися юридично граматно, точно та конкретно, щоб кожен працівник чітко знав свої функціональні обов’язки. Наказ підписується прокурором міста (району) і під розписку з ним знайомляться всі оперативні працівники. До підпису наказу прокурором доцільно його обговорити на оперативній нараді.
Етапи організаційно-управлінського акту розподілу обов’язків:
Визначення видів роботи, які необхідно розподілити між працівниками прокуратури, враховуючи компетенцію прокуратури та роботи, пов’язаної з організацією праці кожного працівника особисто, а також всього колективу.
Визначення приблизного обсягу людино-днів, потрібних для виконання всієї роботи прокуратури в цілому та за окремими напрямками її діяльності протягом року, враховуючи складність та невизначеність результатів цього процесу.
Закріплення за кожним оперативним працівником конкретних обов’язків, враховуючи галузевий принцип (розподіл обов’язків за напрямами прокурорської діяльності з урахуванням визначених законом функцій прокуратури: за кожним закріплюється коло питань, поєднаних однією темою, як однієї, так і кількох галузей (напрямів) прокурорської діяльності), теоретичну підготовку, практичний досвід, індивідуальні нахили та здібності працівників. Зонально-предметний принцип доцільно застосовувати в тих прокуратурах, які обслуговують велику територію і мають необхідну кулькість оперативних працівників.
Підготовка наказу про розподіл службових обов’язків.