26. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність.

Контроль в управлінському значенні - це спеціально спланована і здійснювана система перевірочних дій, щодо забезпечення виконання покладених на органи прокуратури Конституцією та Законом функцій.

Контрольна діяльність складається з таких елементів:

1) перевірка фактичного виконання планів, завдань тощо;

2) перевірка шляхів і засобів виконання планів, завдань тощо. Це дозволяє оцінити роботу конкретних осіб не "по валу", а дійсно з ділової сторони. Отже, контроль передбачає й оцінку дій, спрямованих на досягнуті ті або інші показники

3) вжиття заходів щодо виправлення положення, усунення недоліків, заохочення або, навпаки, покарання осіб тощо.

Процес контрольної діяльності вважається завершеним, коли усунуті недоліки в діяльності підконтрольного об'єкта, вжиті заходи щодо недопущення їх надалі, а наявний позитивний досвід роботи розповсюджений серед інших підконтрольних об'єктів.

Регламент ГПУ від 12.04.2012. Контроль за своєчасним, повним і якісним виконанням планових заходів покладається на заступників Генерального прокурора України та Головне управління організаційного та правового забезпечення, а щодо стажування працівників підпорядкованих прокуратур – на Головне управління кадрового забезпечення.

В області - на заступників прокурора області, керівників структурних підрозділів, що безпосередньо підпорядковані прокурору області, та організаційно-контрольний відділ, а щодо стажування працівників підпорядкованих прокуратур – на відділ роботи з кадрами.

Процес контрольної діяльності містить у собі ряд послідовних стадій, а саме: 1) вибір об'єкта контролю, встановлення мети і засобів його здійснення; 2) перевірка, ревізії або нагляд, що дозволяє виявити фактичне положення справ; 3) аналіз, що полягає в зіставленні досягнутого з заданими параметрами, оцінка результатів; 4) прийняття рішення за підсумками контролю, інформація відповідних органів, направлення їм пропозицій і рекомендацій; 5) забезпечення виконання рішення, прийнятого за результатами контролю.

Процес контрольної діяльності вважається завершеним, коли усунуті недоліки в діяльності підконтрольного об'єкта, вжиті заходи щодо недопущення їх надалі, а наявний позитивний досвід роботи розповсюджений серед інших підконтрольних об'єктів.

27. Порядок, принципи, форма, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обов’язків.

Розподіл функціональних обов’язків між працівниками здійснювати їх керівникам і затверджувати в центральному апараті — начальниками Головних управлінь або заступниками Генерального прокурора, в прокуратурах обласного рівня — заступниками прокурорів відповідно до розподілу обов’язків.

Роботу міських, районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокуратур організовувати за галузевим і предметним принципами. Розподіл функціональних обов’язків між працівниками прокуратури здійснювати наказами керівника.

Розподіл обов’язків між працівниками міської (районної) прокуратури – творчий організаційно-управлінський акт, тому неможливо дати універсальні рекомендації, придатні на всі випадки.

Закріплення за кожним оперативним працівником конкретних обов’язків, враховуючи галузевий принцип (розподіл обов’язків за напрямами прокурорської діяльності). Зонально-предметний принцип доцільно застосовувати в тих прокуратурах, які обслуговують велику територію і мають необхідну кулькість оперативних працівників.

Головна вимога щодо форми та змісту наказу про розподіл обов’язків працівників прокуратури, полягає у тому, що формулювання наказу мають викладатися юридично граматно, точно та конкретно, щоб кожен працівник чітко знав свої функціональні обов’язки. Наказ підписується прокурором міста (району) і під розписку з ним знайомляться всі оперативні працівники. До підпису наказу прокурором доцільно його обговорити на оперативній нараді.

Етапи організаційно-управлінського акту розподілу обов’язків:

1. Визначення видів роботи, які необхідно розподілити між працівниками прокуратури, враховуючи компетенцію прокуратури та роботи, пов’язаної з організацією праці кожного працівника особисто, а також всього колективу.

2. Визначення приблизного обсягу людино-днів, потрібних для виконання всієї роботи прокуратури в цілому та за окремими напрямками її діяльності протягом року, враховуючи складність та невизначеність результатів цього процесу.

3. Закріплення за кожним оперативним працівником конкретних обов’язків, враховуючи галузевий принцип (розподіл обов’язків за напрямами прокурорської діяльності з урахуванням визначених законом функцій прокуратури: за кожним закріплюється коло питань, поєднаних однією темою, як однієї, так і кількох галузей (напрямів) прокурорської діяльності), теоретичну підготовку, практичний досвід, індивідуальні нахили та здібності працівників. Зонально-предметний принцип доцільно застосовувати в тих прокуратурах, які обслуговують велику територію і мають необхідну кулькість оперативних працівників.

4. Підготовка наказу про розподіл службових обов’язків.