- •1. Поняття організації роботи та управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури.
- •3. Класифікація і характеристика загальних функцій управління.
- •5. Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги.
- •6. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд (мета створення, завдання, напрями діяльності).
- •7. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку і законності.
- •8. Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •10.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •11.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •12. Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •13. Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування.
- •14. Взаємодія прокуратури з контролюючими органами та змі.
- •15. Інформаційно-методична діяльність органів прокуратури.
- •16. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •17. Організаційно-управлінські повноваження прокуратур арк та обласного рівня, їх зміст.
- •18. Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокуратур, їх зміст.
- •19. Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур.
- •20. Координація дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
- •21.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації.
- •22. Умови й фактори забезпечення якості управлінських актів.
- •23. Порядок і форми реалізації управлінських актів.
- •24. Організація планування роботи в органах прокуратури.
- •25. Види планів та їх характеристика.
- •26. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність.
- •27. Порядок, принципи, форма, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обов’язків.
- •28. Значення аналітчних досліджень для прокурорської діяльності. За якими напрямами мають проводитись комплексні аналітичні дослідження.
- •29. Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •30. Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок
- •31.Оперативна нарада: поняття, значення, сутність.
- •32. Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •33.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •34. Позитивний досвід: понятійне визначення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •35. Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •36. Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •37. «Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •38. Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •39. Організаційно-управлінські обов’язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •40.? «Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень.
- •41.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •42. Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •43.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •44. Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •45.? Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •46. Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, терміни подачі її за належністю.
- •47. Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •48.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
24. Організація планування роботи в органах прокуратури.
Планування в органах прокуратури – це управлінська функція, яка забезпечує діяльність прокуратури щодо реалізації повноважень, визначених ЗУ “Про пр.”, спрямована на упорядкування розподілу обов’язків серед оперативних працівників, підвищення відповідальності кожного з них, поліпшення результативності їх діяльності, а також діяльності всієї прокуратури
Наказ №1гн (+ регламент ГПУ) Плани роботи ГПУ, прокуратур обласного рівня складати та затверджувати (підписувати) відповідним прокурорам на півроку з визначенням у них першочергових та перспективних заходів, які повинні щоквартально корегуватися. (затв.і зміни -наказом)
Прокурорам міст з районним поділом, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам форми та періодичність планування роботи визначати самостійно, виходячи зі стану законності.
Планування складається з таких основних стадій:
1. Інформаційне забезпечення (постійний збір необхідної інформації про стан злочинності, додержання законів, відомості про діяльність підпорядкованих органів тощо).
Аналіз зібраної інформації і формулювання на цій основі пріоритетних завдань, адже перед прокуратурою одночасно стоять різноманітні завдання. Проблема полягає в то му, щоб з врахуванням реальних можливостей прокуратури (перш за все кадрових) вибрати і включити до плану ті, що випливають із реального стану додержання законів. Планові заходи попередньо поділяються на етапи, зазначаються строки реалізації, наявний час та виконавці.
Підготовка проекту плану, під час якої виробляється планова версія з альтернативними варіантами для обговорення.
До проекту додаються стислі обґрунтування передбачуваних заходів
Обговорення проекту плану — важлива стадія планування, метод його експертної оцінки при розгляді всіх альтернативних варіантів і пропозицій. Серед учасників обговорення повинні бути особи, які займалися підготовкою й аналізом інформаційного обґрунтування, складанням проекту плану.
Затвердження плану — нетривала за часом дія, яка тяг не важливі наслідки: з цього моменту план стає управлінським рішенням, обов'язковим для виконання.
6. Організація виконання плану покладається на організаційно-контрольну службу, галузеві управління та відділи. Безпосередньо виконують план працівники, які за значені у відповідних його пунктах.
25. Види планів та їх характеристика.
стратегічний (довгостроковий) – розраховані на рік і більше;
поточний (середньостроковий) – піврічні, квартальні;
оперативний (короткостроковий) – півмісячні, декадні, тижневі, щоденні.
Стратегічне або перспективне планування здійснюється на період 1р. і більше з урахуванням пріоритетів,визначених на загальнодержавному чи регіональному рівні. У них зазвичай передбачається комплекс організаційно-практичних заходів спрямованих на протидію злочинності, зміцнення режиму законності та правопорядку в регіоні, управлінські та практичні заходи з пріоритетних напрямів прокурорсько-слідчої діяльності.
Поточне планування передбачає розробку поточних планів, які можуть бути розраховані на пів року, квартал чи ін.. період, визначений ГПУ по всій системі прокуратури. Ооперативне планування передбачає розробку спеціальних планів метою яких є вирішення конкретних завдань у міру їх виникнення.
Особисте(індивідуальне) планування розраховане на короткостроковий і середньостроковий періоди, до якого відносяться: план з підвищення професійної майстерності та ділової кваліфікації ПСП, індивідуальні плани стажування. Особисте планування на практиці іменують календарним. Його мета раціоналізація власної роботи працівника, скорочення затрат часу і сил на виконання певних завдань. Цей план не має визначених вимог щодо форм, структури та змісту.
Окремий підвид утворюють плани організації і проведення наглядових перевірок; плани конкретних аналітичних досліджень, плани виконання окремих слідчих дій. Воно короткострокові і по суті є тематичними методиками, за допомогою яких можна досягти поставленої мети.