61. Опишіть порядок надання першої медичної допомоги при опіках та обмороженнях.

У залежності від глибини ураження шкіри і підлеглих тканин опіки діляться на 4-е ступеня: легку (1-а), середньої тяжкості (2-а), важку (3-я) і украй важку (4-у). Перша допомога полягає у припиненні дії вражаючого фактора. При опіках полум'ям слід загасити палаючий одяг, винести потерпілого із зони пожежі; при опіках гарячими рідинами або розплавленим металом - швидко видалити одяг з області опіків. Для припинення впливу температурного чинника необхідно швидке охолодження враженої ділянки тіла шляхом занурення в холодну воду, під струмінь холодної води або зрошенням хлоретілом. Не можна гасити полум'я руками, збивати його яким-небудь предметом. Потерпілого треба облити водою, а при відсутності води покласти його та накрити ковдрою, одягом, щільною тканиною, щоб припинити доступ кисню до палаючої одязі. Тліючу одяг треба зняти або обстригти, при цьому намагатися не допустити порушення цілісності опікової поверхні. Не рекомендується зовсім роздягати ураженого, особливо в холодну пору року. Прилиплу до опіку одяг обрізають. Не можна проколювати пухирі, змащувати поверхню опіку жиром, різними мазями, присипати порошком, доторкатися до опіку руками. На опікову поверхню накладають стерильну пов'язку, ураженому надають зручне положення, при якому його менше турбує біль. При великих опіках середнього, тяжкого і вкрай важкого ступеня, якщо є можливість, слід ввести потерпілому протибольову засіб шприц-тюбиком, напоїти його гарячим чаєм, тепло вкрити. У домашніх умовах ураженого з обширними опіками тулуба чи кінцівок потрібно загорнути в проглаженной праскою простирадло. При цьому необхідно прослідкувати, щоб обпалені поверхні на згинах суглобів і в інших місцях не стикалися. Вражений потребує дбайливого транспортуванні.

Причиною виникнення обморожень є вплив низьких температур, а при певних умовах (мокра і тісне взуття, нерухоме положення на холодному повітрі, алкогольне сп'яніння, і крововтрата) обмороження може бути і при температурі вище 0С. Частіше піддаються обмороженню вуха, ніс, кисті (пальці) рук, стопи ніг. При відмороженні спочатку відчуваються почуття холоду і печіння, потім з'являється оніміння. Шкіра стає блідою, чутливість втрачається. У подальшому дія холоду не відчувається. Встановити ступінь обмороження можна тільки після відігрівання потерпілого, іноді через кілька днів. Розрізняють 4-е ступені відмороження.

Перша медична допомога при обмороженні полягає у захисті від впливу низьких температур, негайне поступове зігріванні потерпілого. Перш за все необхідно відновити кровообіг в обмороженої частини тіла. Не можна допускати швидкого зігрівання поверхневого шару шкіри на пошкодженій ділянці, так як прогрівання глибоких шарів відбувається повільніше, в них слабо відновлюється кровообіг, а отже, не нормалізується харчування верхніх шарів шкіри і вони гинуть. Тому протипоказано застосування при відмороженні гарячих ванн, гарячого повітря. Переохолоджені ділянки тіла потрібно захистити від впливу тепла, наклавши на них теплоізолюючі пов'язки (вовняні, ватно-марлеві матеріали). Пов'язка повинна закривати тільки змінені ділянки шкіри і до тих пір, поки з'явиться у пошкодженій частині почуття відчутного тепла. З метою поповнення тепла в організмі і поліпшення кровообігу потерпілому дають гарячий солодкий чай. Ушкоджених ділянок тіла необхідний спокій.

При тривалому впливі низьких температур на весь організм можливі замерзання і смерть. Особливо сприяє замерзанню алкогольне сп'яніння. При замерзанні людина відчуває спочатку втома, сонливість, байдужість, а при подальшому охолодженні організму виникає непритомний стан (втрата свідомості, розлади дихання і кровообігу). При явищах припинення подиху і серцевої діяльності настає смерть.