25. Робоче місце

Згідно з «Державними санітарними правилами та нормами «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» (ДСанШН 5.5.6.009-98) площа приміщення на одне робоче місце учня повинна становити 6 м², а об'єм - не менше 20 м³. Площа навчальних приміщень з ПК повинна роз-раховуватись на півкласу учнів, але не більш як 12 чоловік.

Робоче місце учня повинно бути організоване так, щоб запобігти будь-якому нещасному випадку. Кожне робоче місце обладнують сидіннями (приставними, висувними або відкидними), якими учні можуть користуватися для відпочинку і виконання окремих опе-рацій основної роботи. Робочі місця повинні бути обладнані спеціальними пристроями: тумбочками, висувними ящиками, шафами, інструментальними полицями або стелажами для зберігання інструменту, захисних окулярів, креслень тощо; заго­товки, інструмент та інше знаряддя, що зберігається на стелажах, не повинно виступати за межі робочої площі стелажа.

Забороняється захаращувати робочі місця й проходи ма-теріалами, заготовками, деталями та відходами виробництва. Три-мати на робочому місці предмети, не потрібні для виконання роботи, забороняється.

Керівники навчальних закладів, завідувачі майстернями, май-стри, інструктори та вчителі трудового навчання, а також

керівники виробничих дільниць, де проводяться практикуми учнів, зобов'язані:

а) забезпечити учнів справним інструментом;

б) стежити за тим, щоб інструмент був правильно заточений;

в) стежити за правильним виконанням трудових прийомів. Інструмент повинен зберігатись у спеціальних інструментальнях,

ящиках, шафах, столиках біля обладнання, а в тих випадках, де це передбачено конструкцією машини, - усередині неї.

Середня висота лабораторних столів повинна бути 750...800 мм; ширина - 550 мм; довжина: двомісного - 1600 мм, тримісного -2400 мм, виходячи з того що робоче місце для одного учня по довжині стола - не менше 800 мм.

26. Опишіть вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень у навчально-виховних закладах.

Виконання всіх вимог безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць закладів освіти накладається на керівників таких закладів. Щоденний контроль за виконанням санітарних правил здійснює медичний персонал загальноосвітніх навчально-виховних закладів.

Будівлі закладів освіти повинні забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчування (якщо йдеться про школу) учнів.

Кількість поверхів будівлі не повинна перевищувати трьох. Четвертий і п'ятий поверхи, якщо наявний, повинен відводитися кабінетам, які несуть найменше навчальне навантаження.

Якщо говорити про навчально-виховний процес класних кімнат для учнів, то кімнати для учнів 1-5 класів слід розміщувати тільки на першому поверсі, і бажано, щоб це був окремий блок, ізольований від приміщень для учнів інших вікових груп.

Якщо в навчальному закладі існує кабінетна система навчання, то вона вимагає розміщення кабінетів у межах 1-2-го поверхів так, щоб перехід у кабінет не займав більше 2-х хвилин. Кабінети з предметів, що найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 4-9-х класів на першому поверсі, для 10-12-х – на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів – 2-4 на один предмет залежно від місткості навчального приміщення.

Всі інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому поверсі. Навчальні приміщення не можуть бути прохідними. Сходи слід проектувати з природним освітленням.

Заклади освіти повинні мати природне освітлення, незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) у навчальних приміщеннях, природне освітлення має бути рівномірним і не створювати блиску.

Штучне освітлення закладів освіти може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло.

Повітряно-тепловий режим. Чистота повітря в приміщеннях забезпечуєся:

- відповідністю кількості дітей його нормованій наповнюваності приміщення;

- регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням дезінфікуючих і зв'язуючих речовин;

- використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).

У приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40-60%; температура залежно від кліматичних умов: в класах і кабінетах – 17-20°С; в майстернях по обробці металу і дерева – 16-18°С; у спортивному залі – 15-17°С; в роздягальнях при спортивному залі – 19-23°С; в актовому залі, кіноаудиторії – не нижче 17-20°С; в бібліотеці, кабінетах і аудиторіях – 16-18°С; у спальних приміщеннях – 18-20°С; в умивальних – 20-23°С; у вестибюлі, гардеробі – 16-19°С; в туалетах – 17-20°С; в душових – не нижче 25°С.

Водопостачання та каналізація. В усіх навчальних приміщеннях, деканаті, на кафедрах, вчительській, медичних приміщеннях, приміщеннях техперсоналу, обідньому залі встановлюються умивальники.

Унітази в туалетних встановлюють для учнів навчальних закладів І-ІІ ступеня – у відкритих кабінах, для учнів навчальних закладів Ш-ІV ступеня – у кабінах з дверима. Кімнати особистої гігієни повинні бути обладнані унітазом, умивальником та тумбою.

28. Що таке мікроклімат виробничих приміщень і якими факторами (параметрами) він визначається?

Мікроклімат виробничих приміщень – це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на його робочому місці, у робочій зоні.

Робоче місце – територія постійного або тимчасового знаходження людини у процесі праці.

Робоча зона – частина простору робочого місця, обмежене по висоті 2м від рівня підлоги.

Параметри мікроклімату:

1) температура повітря Т, 0С;

2) відносна вологість Y, %;

3) швидкість руху повітря V, м\с.

Значні коливання параметрів мікроклімату можуть привести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну температуру), що приводить до порушення системи кровообіг, загальної слабкості і т.п.

Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ДСТ 12.1.005-88. Встановлені оптимальні та допустимі параметри мікроклімату.

Оптимальні – найбільш сприятливі (комфортні) забезпечують роботу системи терморегуляції без напруги.

Допустимі – допускають напругу реакції терморегуляції організму у межах її пристосування без шкоди для здоров'я.

Параметри мікроклімату нормуються залежно від наступних факторів:

1) періоду року;

2) категорії важкості робіт по фізичному навантаженню;

3) виду робочого місця

1. Період року :

а) теплий (середньодобова температура навколишнього повітря більше +10 0С);

б) холодний (середньодобова температура навколишнього повітря менше +10 0С).

2. Категорії важкості робіт по фізичним навантаженням та їх характеристика показані у таблиці

Кут отвору визначає величину ділянки небосхилу, що безпосередньо освітлює досліджуване місце й утворюється шляхом перетину лінії, яка проведена з нього до верхнього краю вікна. І лінії, що проведена з цього ж пункту до найвищої точки протилежної будови чи дерева, які видно з вікна.

Чим більший кут отвору, тим більша освітленість. На верхніх поверхах висотних будинків кут падіння і кут отвору рівні.

Коефіцієнт глибини закладання – це відношення віддалі від верхнього краю вікна до підлоги, до глибини кімнати (віддалі від вікна до протилежної стінки). Він характеризує освітленність в глибині кімнати.

3. Дуже важливо в житловому приміщенні правильно організувати робоче місце. При цьому необхідно, щоб світловий потік падав зліва.

Крім природного в житлових приміщеннях повинно бути достатнє штучне освітлення. Штучне освітлення житлових приміщень тепер в основному проводиться електричними та люмінесцентними лампами. Недостатнє або неправильно обладнане штучне освітлення порушує функції ока, викликає стомлюваність, знижує працездатність. Найбільш доцільними для житла є світильники рівномірно розсіяного і відбитого світла.

Лампа розжарювання – найбільш розповсюджене і зручне джерело штучного освітлення. Спектр її випромінювання відрізняється від природного світла більшим вмістом червоних і оранжевих променів та відсутністю ультрафіолетових.