1) Структура фонду оплати праці

Фонд оплати праці являє собою частину коштів, спрямованих на споживання, і охоплює всі витрати підприємства, установи, організації па оплату праці незалежно від джерела фінансування їх виплат,, включаючи грошові суми, нараховані працівникам відповідно до діючого законодавства за невідпрацьований час, а також стимулюючі та компенсуючи виплати. Статистика вивчає склад фонду оплати праці за ділянками виробництва, категоріями працівників, видами (елементами) виплат. До складу фонду оплати праці входять заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, окладами або по середньому заробітку; вартість продукції, яка видається в порядку натуральної оплати; надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів; премії працівникам за виробничі результати, створення, опанування і впровадження нової техніки та ін.; доплати за несприятливі і умови праці (за роботу в тяжких, шкідливих умовах, багатозмінному режимі, нічний час тощо); оплата щорічних та додаткових відпусток; оплата спеціальній перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгових годин підлітків; одноразові винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи; оплата простоїв не з вини працівників; виплата вихідної грошової допомоги тощо. Залежно від елементів виплат виділяють годинний, денний та річний (квартальний, місячний) фонди. Фонд годинної оплати праці — це сума грошових коштів нарахованих у звітному періоді за фактично відпрацьовані людиногодини в умовах нормальної тривалості зміни. Фонд денної оплати праці включає виплати за відпрацьовані людинодні. Він складається з годинного фонду та оплати людиногодин, не відпрацьованих протягом робочого дня (оплата внутрішньо змінних простоїв не з вини робітника, оплата перерв у роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгових годин підлітків, доплата за роботу в понаднормовий час та ін). Фонд річної (квартальної, місячної) оплати охоплює усі суми заробітної плати, нарахованої працівникам у звітному періоді.

2) Класифікація та оцінка запасів

Різноманітність складу запасів потребує їх класифікації. В основу її покладено функціональну належність і виділено економічно однорідні групи запасів, що покладені в основу їх обліку та відповідають відповідним бухгалтерським рахункам:

1. Виробничі запаси - рахунок 20 "Виробничі запаси".

2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі - рахунок 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі".

3. Малоцінні та швидкозношувані предмети - рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

4. Матеріали та продукти харчування - рахунок 23 "Матеріали та продукти харчування".

5. Готова продукція - 24 "Готова продукція".

6. Продукція сільськогосподарського виробництва - 25"Продук-ція сільськогосподарського виробництва".

В свою чергу кожна з цих груп має підгрупи або ж субрахунки, що визначені в Плані рахунків та виділяють економічно однорідні запаси. В розрізі таких підгруп організований облік на субрахунках.

Ця класифікація запасів дозволяє виділити в обліку економічно однорідні групи запасів, які мають однакове призначення, умови зберігання, порядок обліку та контрою за їх використанням, наприклад, господарські матеріали, учбові матеріали, медикаменти, продукти харчування, паливо та інші.

В бухгалтерському обліку запасів важливим питанням є методи оцінки при надходженні, вибутті, а також переоцінка запасів.

В бухгалтерському обліку запаси установ відображаються по балансовій вартості.

Балансова вартість - це вартість запасів по якій вони відображаються в балансі. В свою чергу балансова вартість буває:

- первісна;

- відновлювальна;

- справедлива.

За первісною вартістю зараховуються на баланс придбані, вироблені запаси. Вона визначається на рівні фактичної собівартості придбання чи виготовлення.

При придбанні запасів слід мати на увазі, що не всі витрати по придбанню включаються до собівартості придбаних запасів.