2. Типи впливу проекту на навколишнє середовище

За часом впливу проекту на навколишнє середовище - тимчасовий вплив (проект впливатиме на навколишнє середовище тільки протягом періоду будівництва).

За можливістю усунення - проект відноситься до тих, що можна виправити (вплив проекту на навколишнє середовище несуттєвий і не несе глобальних наслідків).

За способом впливу - безпосередній вплив на навколишнє середовище.

За охопленням території, на яку розповсюджується – локальний (діє тільки на території реалізації проекту і може розповсюджуватися тільки на м. Київ).

За походженням – первинний (безпосередньо пов’язаний з впливом проекту на навколишнє середовище).

За можливістю акумулювання наслідків - ненакопичувальний (не має тенденції акумулюватися і навколишнє середовище може відновлюватися).

Кількісний вимір впливу чинників на навколишнє середовище базується на оцінці вартості наслідків екологічних змін, які супроводжують проект. На практиці майже неможливо визначити всі критерії екологічної оцінки проекту.

До основних критеріїв екологічної оцінки можна віднести:

• чисельність населення проекту, яке перебуває під впливом екологічної дії проекту;

• ступінь впливу на екосистему;

• швидкість погіршення екологічного стану та час для його відновлення;

• розмір території, на яку розповсюджується вплив проекту;

• ступінь впливу на ресурси та можливість їх відновлюваність.

5. Соціальний аналіз проекту

5.1. Визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект.

Постійне зростання кількості торгово-виставкових заходів в Україні призвів до зростання їх значимості не тільки як економічної, але і як соціальної події.

Вплив проекту на населення несе позитивний характер, оскільки він направлений на підвищення культурного рівня населення, забезпечує додаткові робочі місця. Ставлення населення до проекту також позитивне, оскільки не супроводжується скаргами на реалізацію проекту та на його рекламну кампанію. В результаті реалізації проекту передбачається підвищення показників зайнятості та умов праці.

З точки зору соціології, торгово-виставкова діяльність - це набір різнопланових комунікацій, які здійснюються переважно на обмеженій площі виставкового павільйону протягом обмеженого періоду часу. Соціальна система - сукупність елементів (різних соціальних груп, верств, соціальних спільнот), що перебувають між собою у певних відносинах і зв'язках та утворюють певну цілісність». Торгово-виставкову діяльність можна розглядати як соціальну систему, так як її окремі елементи, володіючи значною часткою автономності в рамках загальної системи, все одно усвідомлюють себе елементами одного цілого (виставки) і підкоряються єдиним загальним правилам взаємодії. При цьому внутрішні зв'язки між окремими учасниками в ході виставкової діяльності відрізняються високою інтенсивністю, що забезпечує відносну цілісність виставки як системи.

У торгово-виставкову діяльність включені чотири безпосередніх учасника, кожен з яких відіграє свою певну роль. Це організатор, експоненти, відвідувачі, засоби масової інформації.

Як соціальна система торгово-виставкова діяльність володіє наступним специфічним властивістю: вона значно ущільнює ті соціальні комунікації, які зазвичай протікають між її учасниками за межами торгово-виставкової діяльності. Таким чином, ті комунікації, на які учасники могли б витратити багато часу, вони здійснюють протягом декількох днів, які триває виставка.

Про соціальну значущість виставок говорить не стільки зростання загального числа їх проведених, скільки зростання числа напрямків, в рамках яких проходять виставки.

Торгово-виставкова діяльність виконує такі соціальні функції:

• інтегративна (торгово-виставкова діяльність на деякий час збирає разом різних соціальних представників, що належать до однієї або декількох суміжних областей суспільного життя. Ця функція зачіпає всіх учасників торгово-виставкової діяльності);

• встановлення нових і підтримка існуючих зв'язків (ця функція, перш за все, відноситься до експонентів та відвідувачів);

• інформаційна (експоненти, відвідувачі та засоби масової інформації беруть участь у торгово-виставковій діяльності з метою одержання і передачі нової інформації);

• отримання зворотнього зв'язку про результати і якість своєї діяльності експонентів;

• моніторинг середовища (аналіз існуючих соціальних зв'язків, пошук і аналіз нововведень і основних тенденцій поточної та суміжної областей діяльності);

• символічна (створення, підтримка або зміна статусу учасника. Ця функція прямо стосується всіх чотирьох типів учасників, але найбільше значення має для експонентів і організаторів).