
- •C. П. Репецький теорія твердого тіла невпорядковані середовища
- •Передмова
- •§1. Адіабатичне наближення
- •§2. Метод Хартрі-Фока
- •§3. Локальне наближення для обмінного потенціала
- •§4. Просторова решітка кристалу
- •§5. Обернена решітка кристалу
- •§6. Теорема Блоха
- •§7. Область нееквівалентних значень хвильового вектора. Зона Бріллюена
- •§8. Граничні умови
- •§9. Ряди Фур’є
- •§10. Основи теорії зображень
- •§11. Теорема Ван’є
- •§12. Функції Ван’є
- •§13. Наближення майже вільних (слабо зв’язаних) електронів
- •§14. Наближення сильно зв’язаних електронів
- •§15. Локалізовані стани електрона в кристалі
- •§16. Наближення ефективної маси
- •§17. Локалізовані стани електрона в кристалі з домішками
- •§18. Рух електрона в кристалі, що знаходиться в зовнішньому полі
- •§19. Густина електронних станів
- •§20. Електронна теплоємність
- •§21. Рівняння руху кристалічної решітки
- •§22. Коливання ідеальної кристалічної решітки
- •§23. Властивості розв’язків рівняння руху кристалічної решітки
- •§24. Коливання атомів одновимірної решітки
- •§25. Нормальні координати кристалічної решітки
- •§26. Квантово-механічна теорія коливань кристалічної решітки. Фонони
- •§27. Взаємодія електронів з коливаннями кристалічної решітки
- •§28. Локалізовані коливання
- •§29. Теплоємність кристалічної решітки
§7. Область нееквівалентних значень хвильового вектора. Зона Бріллюена
Перепозначивши хвильову функцію електрона, запишемо математичний вираз теореми Блоха (6.23) у вигляді
. (7.1)
В цих означеннях рівняння для власних функцій і власних значень гамільтоніана (6.24) набуває форми
. (7.2)
Хвильова функція електрона у періодичному полі кристалу має вигляд
,
. (7.3)
Теорема Блоха формулюється саме у такій формі. Для того, щоб переконатись у правильності виразу (7.3), покажемо, що функція (7.3) задовольняє умові (7.1). Підставляючи (7.3) у (7.1), маємо
,
що і треба було довести.
Із (7.3)
видно, що хвильова функція електрона у
періодичному полі кристалу відрізняється
від хвильової функції вільного електрона
наявністю періодичного множника. Як ми
побачимо далі, в наближенні ефективної
маси для кристалу кубічної симетрії
.
В цьому випадку вектор k
у
виразі (7.3) є хвильовим вектором. Такий
же зміст вектор k
має
і в загальному випадку. Простір хвильових
векторів k,
що зображаються на базисі оберненої
решітки, називається k-простором,
або оберненим
простором.
Запишемо рівняння (7.1) для вектора
k´ = k + g, (7.4)
що відрізняється від хвильового вектора k на вектор вузла оберненої решітки g (5.5)
. (7.5)
Враховуючи (5.5), (4.1), маємо
, (7.6)
де N – ціле число. При цьому
. (7.7)
Підставляючи (7.7) у (7.5), одержимо
. (7.8)
Співставляючи
(7.1) і (7.8) бачимо, що функції
і
задовольняють одному і тому ж рівнянню.
З огляду на це можна записати
. (7.9)
Записуючи рівняння (7.2) для вектора k´, маємо
. (7.10)
Співставляючи (7.2), (7.10) і враховуючи (7.9), в результаті одержимо
. (7.11)
Враховуючи (7.9), (7.11), можна зробити висновок, що розв’язки рівняння Шредінгера (7.2) для векторів k і k´ співпадають. У зв’язку з цим вектори k і k´, що пов’язані співвідношенням (7.4), є еквівалентними. Підставляючи (7.4) у (7.9), (7.11), одержимо
, (7.12)
.
На основі виразів (7.12) можна стверджувати, що хвильова функція і енергія електрона в кристалі є періодичними функціями в оберненому просторі.
Із (7.4) випливає, що нееквівалентні вектори k знаходяться тільки в одній із основних комірок оберненої решітки. Зазвичай у якості області нееквівалентних значень хвильового вектора k вибирають першу зону Бріллюена, чи просто зону Бріллюена.
Зона Бріллюена являє собою об’єм оберненої решітки, що обмежений площинами, які ділять навпіл і перпендикулярні до відрізків, що з’єднують один вузол оберненої решітки з усіма сусідніми вузлами. При цьому об’єм зони Бріллюена є рівновеликий до об’єму основної комірки оберненої решітки.
Зона Бріллюена двовимірної решітки зображена на рис.3 (заштрихована область). Такий вибір області нееквівалентних значень хвильового вектора k має перевагу перед іншими ту, що зона Бріллюена ясно відображає властивості симетрії кристалу.
Рис.7.1. Зона Бріллюена двовимірної решітки.
Об’єм зони Бріллюена згідно означення і (5.8) дорівнює
. (7.13)