50 Конвенция о признании квалификаций высшего образования в европейском регионе 1997

КОНВЕНЦІЯ ПРО ВИЗНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙ З ВИЩОЇ ОСВІТИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГІОНІ 1997 - - міжнар.-правовий документ, прийнятий під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО 11.IV 1997 у м. Ліссабоні (Португалія). Станом на 2000 її учасницями є бл. 100 держав. Україна ратифікувала Конвенцію З.ХП 1999. Складається з преамбули та 11 розділів, статті яких мають окр. нумерацію. Мета Конвенції — надання можливості всім жителям регіону повною мірою користуватися системами полегшення гр-нам кожної д-ви та студентам закладів освіти кожної з договірних сторін доступу до осв. ресурсів ін. сторін шляхом сприяння освіті на території ін. країн. У Конвенції визначено організації кожної із сторін, яким надано повноваження вирішувати питання визнання кваліфікацій: центр, органи д-ви, складові частини д-ви (адм.-тер. одиниці), окр. вищі заклади освіти або ін. установи (ст. 1 розд. 1).Договірні сторони зобов'язалися розглядати всі заяви про визнання кваліфікації лише на основі набутих пошукувачем знань і навичок незалежно від статі, раси, мови, релігії, переконань, походження, майнового стану та ін. обставин. Рішення про визнання ухвалюються на основі інформації про кваліфікації, визнання яких запитується (ст. 4 розд. 3). Для полегшення цієї процедури кожна договірна сторона надає належну і чітку інформацію про свою осв. систему. З метою доступу до програм системи вищої освіти кожна сторона — учасниця Конвенції визнає (повністю, частково або з виконанням спец, вимог) присвоєні ін. сторонами кваліфікації, що відповідають заг. вимогам доступу до вищої освіти на тер. сторони, в якої запитують визнання кваліфікації (ст. 1 розд. 6). Ці визнання мають такі правові наслідки: доступ до дальшого навчання у системі вищої освіти (із зарахуванням періодів навчання), включаючи складення відповідних іспитів, і/або до підготовки докт. дисертації на таких самих умовах, що висуваються власниками кваліфікацій, присуджених на тер. сторони, в якої запитують визнання; використання академ. звання відповідно до законів і правил сторони, в якої запитують визнання (ст. З розд. 6). Оцінка договірною стороною кваліфікації з вищої освіти, присвоєної на тер. ін. сторони, може здійснюватися у таких формах: заг. рекомендація для працевлаштування; рекомендація закладу освіти для допуску до його програм (допуск може бути повний, обмежений або вибірковий); рекомендація будь-якому ін. органу, компетенцією якого є визнання кваліфікації (ст. 4 розд. 6).Застосування Конвенції здійснюється під наглядом та за сприяння Комітету Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні, Європейської мережі нац. центрів інформації про академічні мобільність та визнання (Мережа ЄНЦІ, утв. 1994 рішенням Комітету міністрів Ради Європи та Регіонального комітету ЮНЕСКО для Європи; ст. 1 розд. 11). Мережа ЄНЦІ — це нац. центри інформації, утворені з метою доступу до надійної і точної інформації про систему вищої освіти і кваліфікації (ст. 4 розд. 10). До складу К-ту Конвенції входять по одному представнику від кожної держави-учасниці. Сесії К-ту відбуваються раз на 3 роки. Крім дер-жав-учасниць у роботі К-ту можуть брати участь ін. д-ви як спостерігачі. Місцеперебування

51 Европейская конвенция о трансграничном телевидении 1989 г Дата ратификации Украиной-17.12.2008

Цели-Настоящая Конвенция касается программ телевещания. Ее целью является содействие в отношении ее участников трансграничной трансляции и ретрансляции телевизионных программ.

Конвенция применяется к любой программе, транслируемой или ретранслируемой организацией, либо с помощью технических средств, находящихся под юрисдикцией ее участника, как по кабельному телевидению, так и наземным передатчиком или спутником, и которые могут приниматься прямо или косвенно в одном или более Государств - участников. Участники обеспечивают свободу слова и информации в соответствии со Статьей 10 Конвенции о защите прав человека и основных свобод и гарантируют свободу приема и не ограничивают ретрансляцию на своей территории программ, соблюдающих положения настоящей Конвенции.Программы в целом, их представление и содержание должны обеспечивать уважение достоинства человеческой личности и основных прав других людей.В частности, они не должны:а) быть непристойными и в особенности содержать порнографию; b) чрезмерно выделять насилие и способствовать расовой ненависти.Все программы, которые могут нанести вред физическому, умственному или нравственному развитию детей и подростков, не должны транслироваться в тот период времени, когда они могут их смотреть.Телевещатель должен обеспечивать, чтобы в новостях факты и события представлялись справедливо и поощрялось свободное формирование мнений.Каждый транслирующий участник обеспечивает, где это возможно и соответствующими мерами, чтобы телевещатели предоставляли европейским программам большую часть телевизионного времени, исключая время, отводимое новостям, спортивным событиям, играм, рекламе и передаче телетекста. Такая часть времени обеспечивается прогрессивно на основе соответствующих критериев с учетом информационных, образовательных, культурных и развлекательных обязанностей телевещателя перед зрителями.Все рекламные объявления должны быть добросовестными и честными.Реклама не должна вводить в заблуждение и не должна наносить ущерба интересам потребителей.Адресованная детям или использующая детей реклама не должна причинять вред их интересам и учитывать их особую восприимчивость. Рекламодатель не вправе вносить изменения или влиять на содержание программ.Рекламодатель не вправе редактировать содержание программ или влиять на него.В целях Конвенции создается Постоянный Комитет.Каждый участник может быть представлен в Постоянном Комитете одним или более делегатами. Каждая делегация имеет один голос. В сфере своей компетенции Европейское экономическое сообщество осуществляет свое право голоса количеством голосов, равным числу своих Государств - членов, которые являются участниками настоящей Конвенции; Европейское Экономическое Сообщество не голосует в тех случаях, когда соответствующие Государства - члены Сообщества осуществляют свое право голоса и наоборот. Заседания Постоянного Комитета созываются Генеральным Секретарем Совета Европы. Его первое заседание проводится в течение шести месяцев после даты вступления Конвенции в силу. В дальнейшем он собирается на заседания по требованию одной трети участников или Комитета Министров Совета Европы, либо по инициативе Генерального Секретаря Совета Европы

Постоянный комитет отвечает за применение настоящей Конвенции. Он может:а) давать рекомендации участникам о применении Конвенции;b) предлагать внесение изменений в Конвенцию и рассматривать предлагаемые изменения в соответствии с положениями Статьи 23;c) по требованию одного или более участников рассматривать вопросы, касающиеся толкования Конвенции;d) делать все возможное для обеспечения разрешения разногласий, передаваемых ему в соответствии с положениями

Статья 25 В случае разногласий в отношении применения настоящей Конвенции заинтересованные стороны должны стремиться к их дружественному разрешению.Если нет возражений ни к одной из сторон, Постоянный Комитет может рассмотреть этот вопрос, предоставив себя в распоряжение заинтересованных сторон с целью достижения удовлетворительного решения как можно быстрее, и в случае необходимости составить консультативное заключение по нему.Каждая из заинтересованных сторон обязуется предоставлять без промедления Постоянному Комитету всю необходимую информацию и средства обслуживания для выполнения его функций на основании предыдущего пункта.

Статья 26 – Арбитраж

Если заинтересованные стороны не в состоянии разрешить спор в соответствии с положениями Статьи 25, то с общего согласия они могут передать его в арбитраж, порядок работы которого предусматривается в Приложении к настоящей Конвенции. При отсутствии такого соглашения спор может быть передан в арбитраж по требованию одной из сторон в течение шести месяцев после первого требования начать процедуру примирения.Любой участник может в любое время заявить, что он признает обязательным ipso facto и без специального соглашения с любым другим участником о принятии на себя такого же обязательства обращение в арбитраж, предусматриваемое в Приложении к настоящей Конвенции.