Зміст

1. Розвиток освіти та книгодрукування на українських землях в польсько-литовську добу. Пересопницьке Євангліє. Література. Літописання. Полемічні твори укр. Інтелігенції в польсько-литовську добу. 2

2. Братства та їх роль у розвитку української культури. 2

3. Історичні умови формування культури на українських землях в литовсько-польську добу. Вплив і поширення гуманістичних ідей Західноєвропейського відродження в Україні (діяльність Ю.Дрогобича, П.Русина, С.Оріховського). 3

4. Феномен козацької культури. 4

5. Архітектура, образотворче мистецтво, музика і театр в XIV - пер. пол. XVII ст. 4

6. Освіта, наукові знання і книгодрукування в період Гетьманщини. Діяльність Києво-Могилянської академії. 5

7. Видатні громадсько-релігійні діячі і вчені України в період Гетьманщини. 5

8. Особливості розвитку культури на українських землях у другій половині XVII-XVIII ст. Бароко в українському мистецтві. Визначні будівлі і архітектурні ансамблі. Меценатська діяльність І.Мазепи. 6

9. Провідні школи живопису на Україні у XVIII ст. (Д.Левицький, В.Боровиковський, А.Лосенко). Особливості розвитку музичного мистецтва у XVIII ст. М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський. 6

10. Шкільна драма, вертеп. Г.Сковорода 9

11. Розвиток української мови і літератури наприкінці XVIII - на початку XX ст. І.Котляревський, П.Куліш, Г.Квітка-Основ'яненко. 10

12. Розвиток побутового, історичного, пейзажного жанрів у живописі в XIX ст. Т.Шевченко, А.Мокрицький, І.Сошенко, В.Тропінін. 10

13. Творчість Т.Шевченка та його роль у піднесенні культурного рівня і національної самосвідомості українського народу. 12

14. Розвиток професійного музичного мистецтва у XIX - на початку XX ст. С.Гулак-Артемовський, М.Лисенко, Остап Вересай. Театр корифеїв. 12

15. Перші українські університети. Освітня та наукова діяльність В.Каразіна, М.Остроградського, М.Кибальчича, І.Пулюя, В.Вернадського, І.Мечникова. 14

16. Національне відродження в Україні ("Історія Русів", "Руська Трійця", закарпатські народні будителі, М.Максимович, М.Цертелєв). 17

17. Історичні умови і визначні фактори розвитку культури в XIX ст. Репресивні заходи царського уряду проти української культури. Циркуляр П.Валуєва та Емський указ. 19

18. Визначні пам'ятники архітектури та скульптури XIX - початку XX ст. Розвиток образотворчого мистецтва в ХІХ - на початку ХХ ст. і творчі досягнення українських передвижників. 19

19. Особливості розвитку культури на українських землях у складі Австро-Угорщини в ХІХ - на початку ХХст. 20

20. Особливості розвитку української культури 1917-1920. Національно-культурна політика Центральної Ради, П. Скоропадськго та Директорії УНР. 21

21. Становище української культури 1920-1930. Політика Українізації. 21

22. Особливості розвитку укр. культури у часи сталінського тоталітаризму 1930-х р. 22

23. Здобутки і трагічні сторінки літератури 1930-х р. Розстріляне відродження. 22

24. Здобутки і втрати української культури в роки Великої Вітчизняної війни. 22

25. Суб’єктивістські перекручення в культурному будівництві республіки, гальмування творчих пошуків діячів культури і науки в повоєнні роки. “Жданівщина”. 23

26.Культура і духовне життя українців в часи хрущовської «відлиги». Шістдесятники. 23

27.Українська культура періоду «застою». Внесок українських дисидентів у розвиток української культури. Творчість художників М. Дерегуса, Т. Яблонської, М. Приймаченко, К.Білокур, В. Зарецького та ін. 23

28.Провідні тенденції розвитку української культури періоду «Перебудови». Значення політики гласності. 24

29.Визначні митці та літератори нового політичного та естетичного мислення їх художні доробки(1980-1990-ті роки) 25

30. Діячі української культури в емігріції (О.Архипенко, Лео Моль, О.Теліга, О.Ольжич, "празька школа", МУР, І.Багряний). 25

31.Постмодернізм в сучасній українській літературі. О. Забужко, Ю. Андрухович, Роман Віктюк, Андрій Жолдак, Юрій Іллєнко, Кіра Муратова. 28

32.Українська культура в глобалізованому світі: позитивне і негативне. Феномен пісенного конкурсу «Євробачення» на пострадянському просторі . 29

33.Основні здобутки і проблеми культурного життя в сучасних умовах. 29

1.Культура епохи просвітництва. 30

4.Художні течії в мистецтві 19 на початку 20 ст в Європі та Ураїні. 30

5.Особливості розвитку світової культури у 20-21 ст. 31

1. Розвиток освіти та книгодрукування на українських землях в польсько-литовську добу. Пересопницьке Євангліє. Література. Літописання. Полемічні твори укр. Інтелігенції в польсько-литовську добу.

У другій половині XIV ст. більша частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського. Україна об’єдналася з Литвою в одній державі як рівна з рівною. Самі литовці називали її Велике князівство Литовське Руське і Жемантійське. Це найповніше відповідало національному та територіальному складу нової держави. Українські, білоруські та частково російські землі становили 9/10 загальної площі князівства.

Руська (українська) мова була визнана офіційною. Нею писалися законодавчі акти, розпорядження, судові присуди листи до українських магнатів, що стосувалися місцевих справ. У збірнику законів 1565 р. було записано, що «писарь меський по-руськи маеть літерами і словами руськими всі листи і позови писати». Руська мова існувала у двох варіантах - північному (білоруському) і південному (українському).

Пересопницьке Євангеліє

Розширюється сфера застосування української мови. В 15561561 рр. у Пересопницькому православному монастирі на Волині Михайлом Василевичем із Сянока на замовлення княгині Анастасії Гольшанської-Заславської було зроблено перший з відомих донині перекладів текстів Євангелія з болгарської на розмовну українську мову. У рукопису Пересопницького Євангелія чітко виявлені фонетичні, граматичні, лексичні риси живої народної української мови XVI ст. Ця найдосконаліша рукописна книга - величне творіння, унікальна пам’ятка української культури, національна святиня України, результат багаторічної подвижницької праці.

За багатством графічного оздоблення Пересопницьке Євангеліє посідає перше місце серед східнослов’янських рукописів. Текст написаний на пергаменті каліграфічним напівуставом. В оформленні використані ренесансні орнаментальні мотиви й композиції. Це засвідчує обізнаність художника із західноєвропейськими мистецькими традиціями. Декор Євангелія відображає природу України. Гарно виконані мініатюри із зображенням євангелістів Іоанна, Луки, Матвія й Марка. Наявні розкішні заставки, кінцівки, ініціали. Євангеліє оправлене у дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом.

Єдиний примірник рукопису, страхова цінність якого становить 6,5 млн. доларів, зберігається у Національній науковій бібліотеці ім. В.Вернадського Національної Академії наук України. З часу проголошення державної незалежності України в 1991 р. Пересопницьке Євангеліє стало відомим чи не кожному її національно свідомому громадянину. Адже, поклавши руку на цю безцінну найдавнішу письмову пам’ятку духовної культури і мови українського народу, привселюдно присягали на вірність народу й Україні президенти Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко.

Українські землі під литовською зверхністю не знали суспільної боротьби на релігійному ґрунті. За рішеннями Люблінської унії 1569 р. українська шляхта зрівнювалася в правах з польською та литовською. Її вимоги були мінімальними. Вона виступала за збереження всіх існуючих привілеїв, свободи віросповідання, руської мови в офіційному діловодстві.

Литва і Польща зближували Україну з Західною Європою, відкривали вікно на захід. Звідти йшли нові культурні впливи, зокрема латинізація. Ці впливи захопили, в першу чергу, верхи українського громадянства. Через Польщу Україна познайомилась з такими течіями в культурі Західної Європи, як гуманізм і реформація.

Ю.Дрогобич є автором першої друкованої книжки, виданої українцем за кордоном. Ця книга під назвою «Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора філософії та медицини університету Болоньї» вийшла у Римі латинською мовою 7 лютого 1483 р. і відома лише в двох примірниках. Вона належить до найдавніших, «колискових» книг людства. Книга невелика, всього 10 непронумерованих аркушів формату 13x18,5 см, по 41 рядку тексту на сторінках. Ю.Дрогобича можна порівняти з великим землепроходцем X.Колумбом. Колумб відкрив Америку, Ю.Дрогобич проклав для українців, всіх слов’ян шляхи в науку. Це - Колумб науки української, великий син України.

Полемічна література

Автором перших полемічних творів «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», надрукованих в Острозі в 1587 р., був письменник-полеміст Г.Смотрицький. В них він гостро критикував твори войовничих католиків та єзуїтів, спрямовані проти українського народу і його культури, виступав проти запровадження в Україні григоріанського календаря. Він написав анонімний трактат «Відповідь» та великий полемічний твір, літературну перлину «Тренос, або плач за Святою Східною Церквою», виданий у 1610 р. польською мовою під псевдонімом Теофіл Ортолог.